Специфічні мастити

До цієї групи відносять мастити, що виникають при різних заразних захворюваннях.

Ящурний мастит виникає при захворюванні корів на ящур. У хворих корів на шкірі дійки, біля її основи, з'являються множинні чи поодинокі афти (пухирці) з прозорим вмістом, які прориваються і перетворюються у болючі виразки,що піддаються епітелізації при ураженні верхівок дійок.

Процес може перейти на слизову оболонку дійкового каналу, цистерни, молочних ходів та альвеол. Виникає катаральний чи гнійний мастит з утворенням некротичних ділянок та нориць, які можуть ускладнюватися вторинною інфекцією. При цьому зни­жується надій, молоко стає слизовим, жовтуватим з домішками пластівців, крупинок. фібрину, крові.

Туберкульозний мастит є ознакою генералізованної форми туберкульозу.

На початкових стадіях захворювання клінічні ознаки ураження вим'я відсутні. Хворобу виявляють при хронічному перебігу, коли уражається уся частка, яка збіль­шується в об'ємі, стає щільною, у ній з'являються дрібні неболючі вузлики.

При міліарній формі туберкульозу уражена частка чи половина вим'я стає щільною, і при казсозній формі уражена частка ущільнюється, збільшується, в ній порушується молокоутворення, молоко робиться водянистим, жовтуватим, містить у собі пластівці. Діагноз ставлять на основі алергічних та бактеріологічних досліджень.

Актиномікозний мастит виникає після проникнення в тка­нини залози через пошкоджену шкіру чи слизову оболонку актиномікозного гриба, з утворенням під шкірою чи в товщі залози гнійників, оточених спо­лучнотканинною капсулою. Гнійники прориваються, утворюючи нориці, через які енділяється назовні чи в молочні ходи смстаноподібний гній з домішками жовтих :оупилок — друз променевого гриба.

Діагноз "актиномікоз вим'я" можна поставити лише після виявлення в гної чи в молоці під мікроскопом друз променевого гриба. На відміну від інших захворювань, іггпшомікоз не поширюється по лімфатичних судинах.

Кандидамікозний мастит - запалення вим'я, що виникає при ураженні його кандидамікозними грибами, в основному на ґрунті застосування антибіотиків. Хвороба перебігає за типом серозно-катарального, катарального чи гнійно-катарального маститу.

Уражена чверть буває почервоніла, болюча, набрякла, лімфовузли збільшені, у молоці з'являються згустки казеїну Такий мастит звичайно перебігає хронічно і у вим'ї наступають незворотні процеси. В уражених місцях молокоутворення припиняється.

Бруцельозний мастит є необов'язковою ознакою загального захво­рювання тварини бруцельозом, яке перебігає у латентній формі. Звичайно, найхарактер­нішою ознакою бруцельозу є аборт у другій половині тільності та затримання посліду

За 1-2 дні до аборту іноді з'являється набухання статевих органів, виділення ек--удату та набухання вим'я. Подібне спостерігають у свиней.

Віспяний мастит є ознакою віспи. Хворіють звичайно молоді корови та вівці. На шкірі вим'я та дійок (іноді й на інших ділянках) з'являються розеоли- червоний висип величиною з просяне зерно, що швидко перетворюється на пухирці (папули) з червоним обідком навколо, на 5—7-й день вони вже містять гній , гають пустулами), їх шкірка піддається некрозу, легко знімається і під нею виявля­ться волога запалена поверхня власне шкіри - виразки. Дійки при цьому набухають, стають болючими, гарячими. Розеоли після підсихання вкриваються струпами.

Хвороба триває 14-20 днів і може супроводжуватися ознаками генералізації та маститу.

Лептоснірозний мастит є ознакою надшвидкого перебігу лептоспірозу, коли поряд з некрозом слизової оболонки рота, статевих органів, шкіри вух, голови виникає некроз тканин вим'я, з можливим відпадінням некротизованих ділянок. Хвороба продовжується 5-10 днів, смертність при цьому досягає 50-70 %.

Приховані (субклінічні) мастити

Іноді мастит може перебігати без видимих клінічних ознак, тобто субклінічно. приховано, безсимптомно. Це серйозна проблема тваринництва. На одну корову з клі­нічним маститом припадає від 4 до 20, а за окремими авторами - до 40 випадків при­хованого маститу, Субклінічний мастит може переходити у клінічний.

Етіологія. Причинами субклінічних маститів с ті ж, що й клінічних форм масти­ту - незавершене лікування корів із клінічними формами маститу, підвищений вакуум при машинному доїнні, перетримування доїльних стаканів на вим'ї, пропуски доїння, неповне видоювання, неправильний запуск корів, інтоксикації організму, та проникнення мікрофлори з довкілля. Зазначені чинники обумов­люють зниження місцевого імунітету молочної залози та виникнення прихованої форми запалення з відповідними змінами фізико-хімічних властивостей та якісного складу молока.

Клінічні симптоми: в'ялий, непомітний перебіг серозного, катарального чи ссроз-но-катарального маститу, що призводить до призупинення молокоутворсння та атро­фії ушкодженої частки залози. Процес може приймати гострий перебіг; правда - рідко При старанній пальпації молочної залози можна виявити набряк чи деяку асиметрію часток, зменшення товщини цівки молока при доїнні, звуження дійкового каналу. згрубіння його стінок. У молоці можуть виявлятися дрібні згустки та пластівці, як: можна помітити після відстоювання, проціджування молока через чорну марлю чи чорне ситечко. Проте, найхарактернішою ознакою прихованого маститу є поступове зниження молокоутворення. Молоко з ураженої частки - рідке.