Статеві рефлекси

Статеві рефлекси є безумовними. Але у тварин з ними пов'язаний комплекс умовних рефлексів. Сукупність безумовних статевих рефлексів є не що інше, як статевий інстинкт, який виявляється одночасно із статевою зрілістю і безпосередньо залежить від функціонального стану статевих залоз і умов існування організму. Є такі статеві рефлекси: 1) статевий потяг, 2) обіймальний, 3) ерекції, 4) парувальний та 5) еякуляції.

Рефлекс статевого потягу проявляється у взаємному прагненні самців і самок (в охоті) відшука­ти один одного і зблизитися. Подразниками в цьому ра­зі є вигляд, запах, голос самця або самки.

Обіймальний рєфлєкс полягає в тому, що самець, наблизившись до самки, стрибає на неї, охоп­лює Передніми кінцівками. У жеребців і кнурів він добре виражений, у бугаїв і баранів слабше. Обіймальний реф­лекс має і видові варіації.

Рефлекс ерекції виявляється в сильному на­повненні кров'ю печеристих тіл статевого члена, в ре­зультаті чого він напружується, збільшується, чим забезпечується нормальний статевий акт.

Парувальний рефлекс полягає в тому, що самець уводить статевий член у піхву самки і здійснює, рухи для сприймання рецепторами шкіри статевого чле­на термічних і механічних подразників, які виникають під час тертя об слизову оболонку піхви. Ці подразнення зумовлюють еякуляцію.

Рефлекс еякуляції виявляється у виведенні сперміїв і секретів придаткових статевих залоз із статевої системи самця. В процесі еякуляції беруть участь м'язи придатка, сім'япроводу, сечостатевого каналу і придаткових статевих залоз. Усі секрети, що виділяються під час статевого акта, називають еякулятом. Ея­куляція супроводжується своєрідним загальним нервовим збудженням (оргазмом).

Знання природи статевих рефлексів дає змогу удосконалювати і розробляти нові принципові положення та методи теорії і практики штучного осіменіння тварин.

За їхньою допомогою раціонально використовують цін­них племінних плідників, одержуючи сперму на штучну вагіну. Сперму тривалий час зберігають. Тому багато питань з організації штучного осіменіння самок вирішу­ється по-новому.

СТАТЕВИЙ АКТ І ЙОГО ВИДОВІ ОСОБЛИВОСТІ

Статевим актом (спаровування, коїтус) називають .складний комплекс послідовної реалізації статевих реф­лексів, що забезпечує введення сперми в статеві органи самки. При цьому послідовно проявляються рефлекс ерекції, обіймальний і парувальний, а також рефлекс еякуляції. Після зближення самець стрибає на самку, якщо в неї є рефлекс нерухомості, і охоплює її передні­ми ногами. Перед паруванням у самців відбувається ерекція статевого члена — наповнення його печеристих тіл кров'ю, внаслідок чого він напружується, збільшу­ється в розмірах і висувається з препуція. Одночасно підвищується температура і чутливість статевого члена.

Потім проявляється парувальний рефлекс, який по­злягає в тому, що самець уводить статевий член у піхву самки або у штучну вагіну і виконує, ряд рухів, які за­кінчуються виділенням сперми (рефлекс еякуляції). Парувальний рефлекс проявляється після того, як головка статевого члена доторкнеться до теплої і слизької по­верхні переддвер'я при певному тиску. В цей час пече­ристі тіла клітора, преддвер'я піхви, шийки матки і вся матка перебувають у стані ерекції.

При паруванні самки роблять різні рухи, що полег­шують уведення статевого члена, в піхву і виділення сперми. Проявом цього є вигинання спини, відведення хвоста, мигання петлею (у кобил) тощо.

Статевий акт завершується виштовхуванням сперми завдяки скороченням м'язів, що знаходяться у стінках сім'яників, їхніх придатків, придаткових статевих залоз і сечостатевого каналу. Процес парування триває: у жуйних (велика рогата худоба, вівці, кози) кілька се­кунд; у свиней —до 10—15 хв; у коней—2—3 хв; у собак —до 40—45 хв. Еякуляція відбувається най­швидше у барана (1—2 с) і бугая (3—5 є); у жеребця вона триває 10—30 с, а у кнура— близько 5—10 хвилин.

Успішне виділення сперми під час статевого акту залежить від стану центральної нервової системи самців, впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, що можуть збуджувати або гальмувати статеві рефлекси. У самців виробляють умовні рефлекси на місці, де відбувається статевий акт, на умови, що йому передували, на одяг і голос людей, які доглядають тварин або беруть сперму тощо.

Під час природного статевого акту і при одержанні сперми на штучну вагіну слід створювати умови для збудження статевої домінанти і активного прояву статевих рефлексів.

У самок є зовнішні і внутрішні статеві органи.

Між ними розташованих отвір сечівника і поперечна складка слизової оболонки(сечовий клапан). До зовнішніх органів входить статева щілина, статеві губи, переддвер’я і клітор; до внутрішніх – піхва, матка, яйцепроводи та яєчники.

Зовнішній орган складається з двох статевих губ, що утворюють щілину. Верхній (дорсальний) кут статевої щілини - заокруглений, а нижній загострений. Стінка вульви має м’яз – стискувач статевої щілини. Зверху статева щілина відокремлюється від ануса промежиною.

Присінок (переддвер’я піхви) – продовження піхви, розміщується під прямою кишкою в тазовій порожнині. Стінка складається з 3 оболонок: слизової, м’язевої і адвентиції. В основі слизової є великі і маленькі слизові залози. На межі сечостатевого переддвір’я губ на нижній його стінці розміщується отвір сечівника. При вході в переддвер’я у нижньому кутку статевих губ знаходиться клітор який являє собою залишок чоловічого статевого члена і є органом, що сприймає подразнення під час парування.

Піхва – орган у вигляді трубки завдовжки 22 – 28 см. ЇЇ стінка складається з трьох оболонок. Слизова, яка є внутрішньою оболонкою, вистелена багатошаровим плоским епітелієм. Вона не має залоз і зібрана в поздовжні складки. М’язова складається з внутрішнього (кільцевого) шарів. Серозна оболонка покриває краніальну частину піхви, адвентиція – каудальну.

Матка – непарний орган, де з заплідненої яйцеклітини розвивається плід. Більша її частина розміщується в черевній, менша – в тазовій порожнині між прямою кишкою і над сечовим міхуром. Матка підвішена на широкій матковій зв’язці, яка складається з м’язових волокон і судин. В ній розрізняють тіло, шийку і роги.ТИПИ МАТОК

Довжина тіла матки 2 – 6 см. Шийки порівняно довга (10 –12 см), товстостінна, розміщується на межі між тілом матки і піхвою. Шийка має вузький шийковий канал, всередині якого є численні поздовжні і поперечні складки. У бік піхви шийка матки виступає у вигляді “розетки” з радіальними складками. Слизова оболонка шийки вистелена призматичним епітелієм, який виділяє слиз, що заповнює її канал. Порожнина тіла поділяється на праву і ліву половину, що є продовженням порожнин обох рогів. Роги матки загострені і зігнуті подібно до баранячих рогів. Стінка складається з трьох оболонок: слизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка – ендометрій вистелена призматичним миготливим епітелієм. У товщі слизової оболонки є велика кількість залоз, що виділяють секрет, який сприяє просуванню сперміїв і в перші дні живих зародок. У жуйних на слизовій оболонці рогів матки у чотири ряди розміщуються маткові карбункули, які беруть участь у створенні материнської плаценти. М’язова оболонка – біометрій складається з двох пар гладенької м’язової тканини, між якими є судинний шар. Серозна оболонка – периметрій вкриває матку зовні і переходить у широку маткову зв’язку.

Яйцепроводи (маткові, або фаллопієві, труби) – це тоненькі покручені трубочки завдовжки 25 – 30 см, розміщені в складці очеревини. Яйцепровід має два кінці: яєчниковий, розширений у вигляді лійки, і матковий, що відкривається в порожнину рога матки. Стінка яйцепроводу складається з трьох оболонок: слизової, м’язової і серозної, остання утворює брижу яйцепроводу. Слизова оболонка вистелина миготливим епітелієм, який сприяє просуванню яйцеклітин від лійки яйцепроводу в ріг матки.

Яечники – парні жіночі статеві залози, в яких у статевозрілих тварин розвиваються і дозрівають жіночі клітини – яйцеклітини. Яєчники округлі або овальні, гладенькі, щільної консистенції, за розміром різні залежно від виду тварини. Вони мають паренхіматозну будову. Паренхімою є кіркова (фолікулярна) зона, внутрішня – мозкова або судинна.

Яєчники продукують гормони: естрогени, гестагени і андрогени. Ці гормони стимулюють овуляцію, збільшують об’єм матки.

Яєчники мають тісний зв’язок з гіпофізом і гіпоталамусом.СКАНУВАТЬ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ РІЗНИХ ВИДіВ