2.3. Фізіологія родів і післяродового періоду. Годівля новонароджених і породіль та догляд за ними. План

1.Типові родильні приміщення та ветеринарно-санітарні вимоги до них.

2.Утримання корів-породіль.

3.Будова кісткового тазу домашніх тварин і значення тазу в родовому процесі.

4.Передвісники родів.

5.Причини наступання і ознаки наближення родів.

6.Роди їх тривалість, періоди.

7.Взаємовідношення плода і родових шляхів.

8.Післяродовий період. Лохії. Інволюція статевих органів.

9.Особливості родів у тварин різних видів.

10.Допомога при фізіологічних родах.

11.Правила прийому новонароджених, їх годівля, утримання, значення молозива.

12.Утримання породіль після родів.

13.Ветеринарно – акушерська диспансеризація.

 Література

1.І.І.Карташов, Г.С.Шарапа Акушерство гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К.: Вища школа 1991. с. 176-201

2.Н.Н.Михайлов Акушерство, гинекология и искусственное осеменение сельськохозяйственних животних М.: Агропромиздат 1990. с. 259-286

3. Яблонський В.А., Хомін С.П., Калиновський Г.М., Харута Г.Г. та інші Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – ПП.: Нова книга 2006. с. 314 - 345

4.В.М.Яблонський Практичне акушерство гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. - К.: Мета 2002. с. 133 – 140.

! Основні терміни і поняття

Передвісники родів, родова домінанта, перейми, потуги, вісь таза, положення, позиція, передлежання, членорозміщення, стадія родів: підготовча, стадія виведення плода, послідова стадія; післяродовий період, лохії, субінволюція матки.

Теоретичні вказівки

Обладнання родильних відділень і підготовка тварин до родів

Родильне відділення — приміщення для утримання вагітних тварин за кілька днів до родів і після них. Го­ловне призначення їх вводиться до кваліфікованого ве­дення родів у тварин, одержання здорового молодняка і запобігання гінекологічним захворюванням самок. Це досягається додержанням правил асептики і антисеп­тики при родах і належним доглядом за новонародже­ними.

Родильне відділення для корів рекомендується буду­вати за типовими проектами поблизу корівників. Воно складається із секції для санітарної обробки, передродової, власне родильного відділення, профілакторію (рис. 33), аптеки, кімнати для обслуговуючого персона­лу, інвентарної і кубової. Секції повинні бути чистими, сухими і теплими (10 °С) з світловим коефіцієнтом 1 : 10. Добре обладнана вентиляція забезпечить тварин свіжим повітрям. Потрібне таке обладнання: возик для транс­портування телят, 1—2 ванни-термоси для підігрівання молозива, пересувна дезинфекційна установка, фіксацій­ний станок з підведенням гарячої і холодної води.

У родильному відділенні повинно бути 10—12 % місць від загальної кількості тварин на фермі. Корів утриму­ють на прив'язі. Роди у корів проводять у просторих стій­лах. Якщо немає окремо родильного відділення, то реко­мендується обладнати під нього кращу частину корів­ника — чисту, світлу, простору, з похилою підлогою.

Треба, щоб у родильному відділенні була кімната для обслуговуючого персоналу з належним обладнанням, а також приміщення для фуражу та інвентаря. Поряд з родильним приміщенням слід обладнати приміщення для новонароджених телят — профілакторії, які з'єднуються з родильним відділенням вікном.

У свинарниках роль родильних приміщень виконують спеціально обладнані станки (7—10 м²) для опоросів, куди ставлять свиноматок (по одній) за місяць до родів.

У великих вівчарських господарствах родильне від­ділення для овець обладнують перед початком масового ягніння. У середній частині кошари, відділеній від боко­вих воріт, роблять просторий баз з дерев'яних щитів. Площа підлоги для вівці повинна становити 1,5 м². В од­ному з його кутів обладнують ветеринарно-акушерський пункт, в якому є шафа з медикаментами та інструмен­тами, стіл, стілець, рукомийник, вішалка для рушників, халатів та ін.

Під час окоту організовують цілодобове чергування працівників чабанської бригади, а в родильному відді­ленні — ветперсоналу. При перших ознаках настання ро­дів чабани виловлюють вівцю і поміщають у родильне відділення, де й відбувається ягніння, а в разі потреби подають вівці акушерську допомогу.

Рис. 33. Обладнання секції профілакторію: / — вентиль подачі дезрозчину; 2 — повітронагнітач; 3 — витяжний вентилятор; 4 — стельовий вентилятор; 5 — при­лад водяного опалення; 5 — кормовий прохід; 7 — напівбок­си для новонароджених телят; 8 — канали гнойовидалення; 9 — гнойові проходи.

Жеребну кобилу за два місяці до вижереблення пов­ністю звільняють від роботи і ставлять у денник, де вона перебуває 3—4 тижні, поки лоша зміцніє і звикне до матері.

У родильному відділенні розміщують ветеринарну ап­теку, призначену для подання першої допомоги при ро­дах. До комплекту аптеки входить набір антисептичних засобів: 5 %-й спиртовий розчин йоду, 3—4 %-й розчин карболової кислоти, калію перманганат, етакридину лак­тат, колодій, рідина Новикова, лобелін, кофеїн в ампу­лах та ін. В аптеці повинен бути набір хірургічних інстру­ментів (ножиці, зігнуті по площині, голкотримачі, голки хірургічні, скальпелі, закриті ножі, кровозупинні пінцети, петлепроводи, очні гачки Одиничні, шарнірний гачок і акушерська клюка). Для перев'язування потрібно мати вату, бинти, марлю, кетгут, шовк в ампулах № 4, 5, 6, нестерильний шовк у бобінах, синтетичні нитки. Звичай­ні нитки небажано використовувати через їхню гігроско­пічність і погану стерилізацію. З господарського інвента­ря потрібні кружка Есмарха, халати, надплічники, фар­тух, вірьовки завдовжки 2—3 м, пристосування для витягування плода, емальований посуд, мило, рушники, умивальник.

При родильному приміщенні влаштовують вигульні двори (загони), щоб кожна самка могла здійснювати моціон. Якщо вагітним тваринам не організувати моціо­ну, це може бути однією з причин дородових і післяро­дових захворювань.

Персонал, який обслуговує родильні відділення, не повинен обслуговувати інші відділення. Він має бути обіз­наний з ветеринарно-санітарними правилами подання рододопомоги.

Підстилку міняють щодня. Прохід обробляють вапном-пушонкою з розрахунку 200 г на 1 м² підлоги. Підлогу та стіни родильного місця старанно прибирають і дезинфікують 3—4% (70 °С) розчином гідроокису нат­рію або прозорим розчином хлорного вапна, яке містить 3 % активного хлору. На 1 м² потрібно 0,5 л дезинфікуючого розчину. Для знезараження можна використовувати дезинфектанти: глак. і глак-Ц в аерозольній упаковці. Після 4—5 год місце додатково промивають водою, застилають свіжою соломою і використовують для наступ­них родів.

У родильних відділеннях організовують цілодобове чергування, оскільки роди-відбуваються не тільки вдень, а й уночі. Працювати тут можна в чистих халатах, не дозволяється виходити в них за межі відділення.

При перших ознаках родів у тварини слід обмити її зовнішні статеві органи, промежину, хвіст і стегна під душем теплою водою з милом і обтерти ці частини тулу­ба щіткою, змоченою розчином етакридину лактату (1 : 1000), фурациліну (1 : 5000) або перманганату калію (1 : 1000), 1 %-м розчином формаліну, хлораміну Б, кре­оліну або лізолу. Поросних свиноматок купають. У ко­били рекомендується бинтувати хвіст. Брудну і мокру підстилку з станків видаляють і кладуть суху чисту со­лому. Надалі за самкою здійснюють нагляд і переводять її у родильне відділення або бокс.