20. Спільне й відмінне між передплатниками й читачами змк.

Переконливим прикладом у зв'язку з цим є розмежовування понять "передплатник" і "читач" при дослідженні аудиторії газети. З одного боку для редакційного колективу вивчення ставлення до газети саме з боку передплатника є провідним, головним завданням, оскільки економічними аспектами своєї діяльності газета орієнтована на збільшення кількості передплатників, які визначають її тираж та всі пов'язані з цим наслідки. Однак ясно, що при такому підході за межами дослідження залишається значна частина аудиторії (читачі бібліотек, покупці газет тощо). Без врахування інформації про цю частину населення уявлення про взаємовідношення газети з читацькою аудиторією будуть надто обмеженими.

20. Опитування - анкетування (індивідуальне та групове) як методи вивчення аудитори змк.

Опитування — це метод збору первинної соціологічної інформації шляхом звернення з питаннями до визначених груп людей. За допомогою опитування отримують як інформацію про події, факти, так і відомості про думки, оцінки опитаних. Забезпечує систематичність і точність отриманої інформації, розширює кількість джерел інформації, бо прилучає до процесу дослідження тих людей, які за власною ініціативою висловлюватися не будуть.

Розрізняють опитування:

• письмові (анкета) та усні (інтерв'ю);

• очні та заочні (поштові, телефонні, пресові);

• експертні та масові;

• вибіркові та суцільні (зокрема, референдуми);

• (групові) за місцем роботи, проживання, у транспорті, магазині.

Найбільш розповсюджений на практиці вид опитування - анкетування. Воно може бути груповим або індивідуальним. Групове анкетне опитування широко застосовується за місцем роботи, навчання. При індивідуальному анкетуванні анкети роздаються на робочих місцях, за місцем навчання, проживання, а термін їх повернення заздалегідь обумовлюється. Сьогодні анкетне опитування залишається одним із найбільш оперативних способів збору первинної соціологічної інформації.

Для сучасного суспільства характерні регулярні масові опитування населення. Вони часто провадяться з метою повторного дослідження однієї і тієї ж сукупності людей, а також з метою панельного чи порівняльного дослідження. Опитування дозволяють отримувати інформацію порівняно швидко і дешево.

Опитування за:

• характером взаємодії:

• анкета;

• інтерв'ю.

• ступенем охоплення сукупності, що вивчається:

  • суцільним (опитується вся сукупність, що вивчається);

  • вибірковим (ті, хто опитується складають тільки визначену частину від загальної кількості членів сукупності).

• частотою проведення:

  • одноразове;

  • панельне (застосовують при вивченні динаміки суспільних явищ, наприклад, при дослідженні формування громадської думки. Частина питань залишається, решта – змінюється).

• способом комунікації між дослідником і опитуваним:

  • анкета – пресова, поштова і роздаточна;

  • інтерв'ю —особистісне і телефонне.

Для отримання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний:

1) сприйняв потрібну інформацію;

2) правильно зрозумів її;

3) зміг нагадати, якщо це потрібно, про якісь події минулого;

4) обрав адекватну відповідь на запитання;

5) зміг адекватно виразити у словах обрану ним відповідь;

6) щоб опитуваний не тільки міг, але і бажав відповісти на питання.

Анкетування – це метод збору первинної вербальної інформації, заснований на опосередкованій соціально-психологічній взаємодії між дослідником і опитуваним (респондентом).

Запитання поділяються на: змістовні чи результативні та функціональні. За допомогою змістовних питань дослідник робить висновки про визначені явища та їх взаємозв'язки. Для функціональних питань на першому плані стоїть функція оптимізації, упорядкування ходу опитування. Хоча дослідник намагається підібрати такі функціональні питання, які мають для нього змістовне значення, але часто такі питання навіть не обробляються. Адже вони використовуються для зняття напруги, для переходу від однієї теми до іншої, а також для зняття настанов, які можуть виникнути у респондента.

Можна відмітити декілька видів функціональних питань:

• контактні;

• функціонально-психологічні (використовуються для зняття напруги, для переходу від однієї теми до іншої, а також для зняття настанов, які можуть виникнути у респондента);

• фільтри (перш ніж задавати респонденту змістовне питання, треба з'ясувати, чи відноситься він до тієї групи людей, для яких призначене це питання);

• контрольні (їхнє призначення — перевірка достовірності даних).

Питання також поділяються на:

• закриті (питання, у яких респонденту пропонується одна чи декілька можливих відповідей. Йому може бути запропоновано якимось чином помітити чи підкреслити обрану відповідь в анкеті, при інтерв'ю можливі відповіді зачитуються чи показуються на картках. Існує декілька видів закритих питань: "так-ні", альтернативні та "питання-меню");

• напівзакриті (якщо немає впевненості у тому, що для вираження своєї думки опитуваному достатньо наведеного переліку можливих відповідей. Надає опитуваному можливість чи ухилитися від вибору саме цих альтернатив, якщо є альтернативи "не можу сказати точно", "не замислювався над цим", "не пам'ятаю", чи відповісти по-своєму (альтернатива "впишіть свою думку");

• відкриті (не пропонують можливих варіантів, і відповіді на них повністю записуються інтерв’юером чи самим опитуваним).

Кількість вільного місця чи кількість ліній, які залишені для відповіді, допомагають респонденту визначитися, наскільки велику відповідь від нього хочуть отримати.

Змістовні питання поділяються на:

1) питання про факти;

2) питання про знання;

3) питання про думки, настанови, мотиви поведінки.

Анкета поділяється на:

• пресову;

• поштову;

• роздаточну.