Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
соціологія змк.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
598 Кб
Скачать
☆
  1. Характеристика масової та міжособистісної комунікації

Масова комунікація – процес поширення інформації (знань, духовні цінності, моральних і правових і т.п.) з допомогою технічних засобів (преса, радіо, телебачення та ін.) на чисельно великі, розосереджені аудиторії. ЗМК – це спеціальні канали і передавачі повідомлень на великі території.

Масова комунікація передусім характеризується:

  • наявністю технічних засобів, які забезпечують регулярність, і тиражованістю;

  • соціальною значимістю інформації; масовістю аудиторії;

  • багатоканальністю і можливістю вибору різних комунікативних засобів.

Міжособистісна комунікація — процес одночасної взаємодії комунікантів та їх впливу один на одного. Ідеальним зразком міжособистісної комунікації є неформальна бесіда двох осіб. Характерними рисами цього виду комунікації є часта зміна тематики, домінування однієї сторони в силу її більшої активності та підпорядкування іншої, зміна комунікативної установки, можливість повернутися до колишньої тематики, необов'язковість заключного етапу, так як розмова може бути перервана випадковими обставинами. При виникненні формальних ситуацій, як правило, використовуються тільки загальноприйняті норми комунікації і певна послідовність висловлювань.

  • Невідворотність і неминучість міжособистісної комунікації пояснюються самими умовами людського буття — людина, як соціальний феномен не зміг би існувати без спілкування, яке є його найважливішою потребою.

  • Незворотність міжособистісної комунікації розуміється як неможливість знищити сказане.

  • Безпосередній зворотний зв'язок є неодмінною умовою здійснення міжособистісної комунікації.

Характеристика масової  і міжособистісної комунікації

  Масова комунікація

Міжособистісна комунікація                                           

Опосередкованість спілкування технічними засобами

Безпосередній контакт зі співрозмовником

Спілкування великих соціальних груп

Спілкування переважно окремих індивідів

Яскраво виражена соціальна орієнтованість спілкування

Як соціальна, так і індивідуально-особистісна орієнтованість спілкування

Організований, інституційний характер спілкування

Як організований, так і (більшою мірою) спонтанний характер спілкування

Відсутній безпосередній зв'язок між комунікатором і аудиторією у процесі спілкування

Наявність безпосереднього зворотного зв'язка між людьми у процесі комунікативного акту

Підвищена вимогливість до дотримання прийнятих норм спілкування

Більш «вільне» ставлення до дотриманню прийнятих норм спілкування

Одна направленість інформації і фіксування комунікативних ролей

Зміна направленості інформації та комунікативних ролей

«Колективний» характер комунікатора та його публічна індивідуальність

«Індивідуальний» характер комунікатора та його «приватна» індивідуальність

Масова, стихійна, анонімна, розрізнена аудиторія

Реципієнт – окрема конкретна людина

Масовість, публічність, соціальна актуальність і періодичність повідомлень

Одиничність, приватність, універсальність, соціальна, і індивідуальна актуальність, необов'язкова періодичність

Переважна більшість двухступінчатого характеру сприйняття повідомлення

Переважна більшість безпосереднього сприйняття повідомлення