- •3Асоби масової комунікації як соціальна комунікативна система.
- •Функції I роль засобів масової комунікації
- •3Асоби масової комунікації в житті суспільства та індивіда
- •Спільні та відмінні риси у визначеннях понять «3мк» та «3мі».
- •Діяльність засобів масової комунікації
- •Характеристика первісної комунікації
- •Характеристика масової та міжособистісної комунікації
- •Методи дії масової комунікації, її техніка.
- •Соціологічні дослідження комунікатора.
- •Основні напрямки вивчення комунікатора. Діяльність засобів масової комунікації
- •Об'єкт та суб'єкт вивчення соціології масових комунікацій.
- •Комунікатор у взаєминах з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •Робота комунікатора з текстами.
- •Методи соціології масових комунікацій.
- •Класичні методи аналізу змісту.
- •Контент-аналiз як соціологічний метод.
- •Соціологічні дослідження аудиторії змк
- •Особливості політичної комунікації сьогодні.
- •19. Масова комунікація як соціальний інститут.
- •Соціологічні дослідження каналів масової комунікації
- •Типологічні особливості змк.
- •Особливості окремих каналів комунікації
- •Взаємодія між різними видами засобів масової комунікації
- •Особливості каналів масової комунікації різних рівнів
- •Поділ каналів масової комунікації ї за часом виходу у світ
- •Соціологічні дослідження змісту комунікації
- •Структура засобів масових комунікацій
- •Завдання засобів масових комунікацій
- •Соціологічні дослідження аудиторії змк.
- •Аудиторія змк та її характеристики, форми, типи.
- •Розкрийте суть поняття реальна аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття потенційна аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття цільова аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття спеціалізована й масова аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття "читацька адреса" змк.
- •Особливості соціологічних досліджень читацької та глядацької аудиторій змк.
- •Характерні особливості сприйняття інформації читачами друкованих та електронних змк, радіослухачами та телеглядачами.
- •Спільне й відмінне між передплатниками й читачами змк.
- •Опитування - анкетування (індивідуальне та групове) як методи вивчення аудитори змк.
- •Інтерв'ювання (загальні та спеціалізовані інтерв'ю) як методи вивчення
- •Спостереження як метод вивчення аудитори змк.
- •Групова співбесіда як метод вивчення аудиторії змк
- •Соціально-психологічний експеримент як метод вивчення аудиторії змк
- •Вивчення листів та інші методи вивчення аудиторії змк
- •Що лежить в основі типології періодичних друкованих видань ?
- •Схарактеризуйте різні напрямки досліджень аудиторії змк.
- •Схарактеризуйте особливості сприйняття аудиторією інформації з різних засобів масової комунікації - газет, журналів, iнтернет-видань, радіо, телебачення.
- •Поняття ефективності та її критерії у роботі змк.
- •49. Дослідження ефективності роботи змк.
- •50. Проблеми із визначенням ефективності роботи сучасних вітчизняних змк. '
- •Вивчення ефективності впливу змк на свідомість громадян та зміну ціннісних орієнтирів великих соціальних груп.
- •Методологія, методика I техніка соціологічних досліджень каналів змк (конкретної відповіді на це питання я не знайшла, може ви знайдете)
- •53. Опитування та його види: анкетування та інтерв’ювання у дослідженні змк.
- •54. Метод спостереження при дослідженні змк.
- •55. Поняття експерименту як соціологічного методу при дослідженні змк.
- •56. Характеристика основних наукових течій щодо розвитку соціології масових комунікацій.
- •57. Соціологічне дослідження ланок комунікаційного процесу.
- •58. Соціологічне дослідження каналів масової комунікації
- •59.Особливості окремих каналів комунікації
- •Статистичний опис преси
- •Спільне й відмінне у поняттях «цільова аудиторія» та «читацька адреса».
- •Характеристика аудиторій різних форм I типів змк
- •Особливості сприйняття інформації різними аудиторіями змк.
- •Методи вивчення аудиторії змк.
- •Ефективність та критерії її оцінки у роботі із змк.
Групова співбесіда як метод вивчення аудиторії змк
В арсеналі соціології є метод групової співбесіди. У студію, редакцію запрошуються читачі, слухачі, глядачі. Вони не тільки заповнюють короткі анкети, але і висловлюють зауваження, обмінюються думками з організаторами співбесіди.
Групові співбесіди застосовують для того, щоб: оцінити нинішнє ставлення покупців до своєї газети (каналу, веб-ресурсу), до газет-конкурентів; протестувати нову газету, новий дизайн; «згенерувати» оригінальні ідеї для нових маркетингових програм (наприклад, для рекламного споту).
Модератору такої співбесіди варто поставити перед групою проблему і розвивати її:
Попросити протестувати примірник газети в новому дизайні чи з новими статтями;
Дізнатись, як часто читачі купують інші газети і які саме;
Що може мотивувати купити якусь газету;
Запропонувати передплату газети на певних умовах і дізнатись реакцію групи і таке інше.
Чим менша група, тим легше докопатися до причин певних відповідей, чим більша група — тим ефективніший результат саме отримання думок більшої маси, різних людей.
Групи можна запрошувати за віком, статтю, освітою або змішані. Запрошувати до співбесіди професійно обізнаних людей, знайомих модератора чи видавця категорично не допускається.
Результати таких співбесід допомагають ЗМК прослідити певні тенденції, краще розуміти потреби аудиторії.
Соціально-психологічний експеримент як метод вивчення аудиторії змк
Експеримент – організована дослідником взаємодія між досліджуваним або групою досліджуваних і експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії та змінних від яких вона залежить. Експеримент як метод соціально-психологічного дослідження має 4 етапи:
- теоретичний етап (постановка проблеми). Визначається проблема та тема дослідження, обирається предмет і об’єкт дослідження, формулюється експериментальне завдання і гіпотеза дослідження.
- методичний етап дослідження. Здійснюється розробка методики експерименту та експериментального плану. Методика експерименту повинна відтворювати предмет дослідження у вигляді змінних експериментальної ситуації. В експерименті відокремлюють два види змінних – незалежні та залежні. Розробка експериментального плану передбачає складання програми експерименту (робочий план і процедура), а також математичне планування обробки експериментальних даних.
- експериментальний етап. Здійснюється безпосереднє створення експериментальної ситуації, керування ходом експерименту, та вимірювання реакції досліджуваних.
- аналітичний етап. Здійснюються кількісний аналіз результатів (математична обробка), наукова інтерпретація фактів, формулювання нових наукових гіпотез і практичних рекомендацій.
Експеримент може бути природнім або лабораторним. Перший тип проводять в звичайних життєвих умовах, де експериментатор може не втручатись в хід подій (наприклад прослідкувати за реакцією людей на якийсь рекламний прийом в супермаркеті, чи цікаво буде чи ні), а лабораторний — це створення певної штучної ситуації, де можна краще вивчити певні людські потреби чи вподобання в ЗМК.
В цілому, такий метод для вивчення аудиторії ЗМК використовується дуже рідко порівняно з опитуваннями, анкетуваннями, вивченням листів.
