41. Схарактеризуйте різні напрямки досліджень аудиторії змк.

Будь-яка аудиторія повинна розглядатись не як стихійна сукупність людей, що виникла випадково, а як певна соціальна група, який притаманні стійки соціально-демографічні, соціально-психологічні та професійні ознаки. Аудиторія масової комунікації існує як реальність, що створюється у процесі тривалої чи випадкової взаємодії з певними каналами інформації. Її складають як окремі індивіди, так і найрізноманітніші групи.

У дослідженнях аудиторії масової комунікації можна виділити декілька напрямків: від суто кількісних підрахунків розмірів аудиторії різних каналів і окремих передач, до складного вивчення соціально-демографічного складу аудиторії, її соціально-психологічних характеристик, їх зв'язки з реальною поведінкою аудиторії; стилем життя, міжособистісним спілкуванням.

Для кращого вивчення аудиторії, з'ясування її інтересів, запитів, мотивів соціологи використовують ряд методів. При цьому методика може розглядатися на декількох рівнях: перший - загальна методика соціального дослідження; другий - методика здійснення конкретного типу дослідження (теоретичного, емпіричного, прикладного та ін.); третій - детальна описана послідовність реалізації того чи іншого прийому, засобу, способу дослідження. У соціологічних дослідженнях зазвичай використовуються універсальні методи, зокрема такі як бесіда, анкетування, опитування, експеримент та ін.

Універсальні параметри дають змогу порівнювати аудиторії різних медіа та витоки медіа-ефектів, а також прогнозувати їх. Таким показником є рейтинг у найширшому сенсі – співвідношення всіх, хто контактував із подією до всього населення (генеральної сукупності). На телебаченні передбачають використання піпл-метра (який застосовують у понад 80 країнах).Технологія передбачає застосування двох складових – фіксатор відеосигналу (пристрій фіксує перегляд телеканалів, часто – відео-магнітофонів), та пристрій (пульт) для індивідуальної реєстрації респондента (із його допомогою реєструються глядачі – усі члени домогосподарства найчастіше з 4 років, а також кількість «гостей»). Дослідження Інтернет-аудиторії порушують низку проблем теоретичного та методологічного характеру, які пов’язані, передусім, з альтернативністю віртуального середовища. Від початку для отримання кількісної інформації про обсяг аудиторії Інтернету використовувалися дані служб реєстрації IP-номерів та доменних імен, ідентифікатор «cookie». Технологічні методи вичерпалися за експоненціального росту світової Інтернет-аудиторії та розвитку технологій – тепер через один ІР можуть підключатися багато комп’ютерів, а «cookie» варіюються – від відсутності їх на машині – до генерування нових під час кожного відкриття браузера. Серед підходів до фіксації кількості Інтернет-користувачів найпоширенішими є такі:

• підрахунок домогосподарств із домашнім доступом до Інтернету;

• онлайн-анкетування;

• скрінінг у рамках кількісного опитування на основі ймовірнісної вибірки.

Що стосується друкованих та інтернет-ЗМІ, то тут використовують анкетування та кількість відвідувачів сайту видання, щоб дати приблизну кількість читачів.