- •3Асоби масової комунікації як соціальна комунікативна система.
- •Функції I роль засобів масової комунікації
- •3Асоби масової комунікації в житті суспільства та індивіда
- •Спільні та відмінні риси у визначеннях понять «3мк» та «3мі».
- •Діяльність засобів масової комунікації
- •Характеристика первісної комунікації
- •Характеристика масової та міжособистісної комунікації
- •Методи дії масової комунікації, її техніка.
- •Соціологічні дослідження комунікатора.
- •Основні напрямки вивчення комунікатора. Діяльність засобів масової комунікації
- •Об'єкт та суб'єкт вивчення соціології масових комунікацій.
- •Комунікатор у взаєминах з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •Робота комунікатора з текстами.
- •Методи соціології масових комунікацій.
- •Класичні методи аналізу змісту.
- •Контент-аналiз як соціологічний метод.
- •Соціологічні дослідження аудиторії змк
- •Особливості політичної комунікації сьогодні.
- •19. Масова комунікація як соціальний інститут.
- •Соціологічні дослідження каналів масової комунікації
- •Типологічні особливості змк.
- •Особливості окремих каналів комунікації
- •Взаємодія між різними видами засобів масової комунікації
- •Особливості каналів масової комунікації різних рівнів
- •Поділ каналів масової комунікації ї за часом виходу у світ
- •Соціологічні дослідження змісту комунікації
- •Структура засобів масових комунікацій
- •Завдання засобів масових комунікацій
- •Соціологічні дослідження аудиторії змк.
- •Аудиторія змк та її характеристики, форми, типи.
- •Розкрийте суть поняття реальна аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття потенційна аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття цільова аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття спеціалізована й масова аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття "читацька адреса" змк.
- •Особливості соціологічних досліджень читацької та глядацької аудиторій змк.
- •Характерні особливості сприйняття інформації читачами друкованих та електронних змк, радіослухачами та телеглядачами.
- •Спільне й відмінне між передплатниками й читачами змк.
- •Опитування - анкетування (індивідуальне та групове) як методи вивчення аудитори змк.
- •Інтерв'ювання (загальні та спеціалізовані інтерв'ю) як методи вивчення
- •Спостереження як метод вивчення аудитори змк.
- •Групова співбесіда як метод вивчення аудиторії змк
- •Соціально-психологічний експеримент як метод вивчення аудиторії змк
- •Вивчення листів та інші методи вивчення аудиторії змк
- •Що лежить в основі типології періодичних друкованих видань ?
- •Схарактеризуйте різні напрямки досліджень аудиторії змк.
- •Схарактеризуйте особливості сприйняття аудиторією інформації з різних засобів масової комунікації - газет, журналів, iнтернет-видань, радіо, телебачення.
- •Поняття ефективності та її критерії у роботі змк.
- •49. Дослідження ефективності роботи змк.
- •50. Проблеми із визначенням ефективності роботи сучасних вітчизняних змк. '
- •Вивчення ефективності впливу змк на свідомість громадян та зміну ціннісних орієнтирів великих соціальних груп.
- •Методологія, методика I техніка соціологічних досліджень каналів змк (конкретної відповіді на це питання я не знайшла, може ви знайдете)
- •53. Опитування та його види: анкетування та інтерв’ювання у дослідженні змк.
- •54. Метод спостереження при дослідженні змк.
- •55. Поняття експерименту як соціологічного методу при дослідженні змк.
- •56. Характеристика основних наукових течій щодо розвитку соціології масових комунікацій.
- •57. Соціологічне дослідження ланок комунікаційного процесу.
- •58. Соціологічне дослідження каналів масової комунікації
- •59.Особливості окремих каналів комунікації
- •Статистичний опис преси
- •Спільне й відмінне у поняттях «цільова аудиторія» та «читацька адреса».
- •Характеристика аудиторій різних форм I типів змк
- •Особливості сприйняття інформації різними аудиторіями змк.
- •Методи вивчення аудиторії змк.
- •Ефективність та критерії її оцінки у роботі із змк.
Схарактеризуйте різні напрямки досліджень аудиторії змк.
Будь-яка аудиторія повинна розглядатись не як стихійна сукупність людей, що виникла випадково, а як певна соціальна група, який притаманні стійки соціально-демографічні, соціально-психологічні та професійні ознаки. Аудиторія масової комунікації існує як реальність, що створюється у процесі тривалої чи випадкової взаємодії з певними каналами інформації. Її складають як окремі індивіди, так і найрізноманітніші групи.
У дослідженнях аудиторії масової комунікації можна виділити декілька напрямків: від суто кількісних підрахунків розмірів аудиторії різних каналів і окремих передач, до складного вивчення соціально-демографічного складу аудиторії, її соціально-психологічних характеристик, їх зв'язки з реальною поведінкою аудиторії; стилем життя, міжособистісним спілкуванням.
Для кращого вивчення аудиторії, з'ясування її інтересів, запитів, мотивів соціологи використовують ряд методів. При цьому методика може розглядатися на декількох рівнях: перший - загальна методика соціального дослідження; другий - методика здійснення конкретного типу дослідження (теоретичного, емпіричного, прикладного та ін.); третій - детальна описана послідовність реалізації того чи іншого прийому, засобу, способу дослідження. У соціологічних дослідженнях зазвичай використовуються універсальні методи, зокрема такі як бесіда, анкетування, опитування, експеримент та ін.
Універсальні параметри дають змогу порівнювати аудиторії різних медіа та витоки медіа-ефектів, а також прогнозувати їх. Таким показником є рейтинг у найширшому сенсі – співвідношення всіх, хто контактував із подією до всього населення (генеральної сукупності). На телебаченні передбачають використання піпл-метра (який застосовують у понад 80 країнах).Технологія передбачає застосування двох складових – фіксатор відеосигналу (пристрій фіксує перегляд телеканалів, часто – відео-магнітофонів), та пристрій (пульт) для індивідуальної реєстрації респондента (із його допомогою реєструються глядачі – усі члени домогосподарства найчастіше з 4 років, а також кількість «гостей»). Дослідження Інтернет-аудиторії порушують низку проблем теоретичного та методологічного характеру, які пов’язані, передусім, з альтернативністю віртуального середовища. Від початку для отримання кількісної інформації про обсяг аудиторії Інтернету використовувалися дані служб реєстрації IP-номерів та доменних імен, ідентифікатор «cookie». Технологічні методи вичерпалися за експоненціального росту світової Інтернет-аудиторії та розвитку технологій – тепер через один ІР можуть підключатися багато комп’ютерів, а «cookie» варіюються – від відсутності їх на машині – до генерування нових під час кожного відкриття браузера. Серед підходів до фіксації кількості Інтернет-користувачів найпоширенішими є такі:
• підрахунок домогосподарств із домашнім доступом до Інтернету;
• онлайн-анкетування;
• скрінінг у рамках кількісного опитування на основі ймовірнісної вибірки.
Що стосується друкованих та інтернет-ЗМІ, то тут використовують анкетування та кількість відвідувачів сайту видання, щоб дати приблизну кількість читачів.
