50. Проблеми із визначенням ефективності роботи сучасних вітчизняних змк. '

З постановкою проблеми ефективності засобів масової інформації відразу ж виникає питання про шляхи та способи вивчення, "виміру" реальної ефективності журналістики (тих чи інших журналістських акцій, функціонування окремих каналів масової інформації, типів видань або програм, взаємодії ЗМІ і т.д.). І лише недавно стали з'являтися роботи, в яких проблеми і досвід вивчення ефективності вирішуються ґрунтовно і масштабно. Серед пропонованих способів оцінки ефективності особливе значення, на наш погляд, мають два.

По-перше, виділення різних етапів "контакту" з джерелом інформації (перший контакт з джерелом, контакт з міститься в ньому інформацією, причому інформацією різного типу, засвоєння інформації в тій чи іншій формі, вироблення ставлення до прийнятої інформації, освоєння і запам'ятовування інформації). По-друге, визначення можливих "кінцевих ефектів", об'єднаних у п'ять груп: когнітивні, ціннісні, організаційні, комунікативні, створення емоційно-психологічного тонусу.

Вивчення проблем ефективності одним з найважливіших "виходів" має практичний сенс: розробку загальних вимог до журналістської діяльності, розрахованих на високий рівень ефективності, і формування конкретних рекомендацій стосовно певних соціальних умов, стану аудиторії, кадрів журналістики і т.д.

Проблема ефективності вирішується журналістом на кожному етапі його праці: в процесі постановки завдання, вибору теми, збору первинної інформації, в ході творчої праці зі створення матеріалу, при визначенні типологічного вигляду видання або програми і т.д. Сутність цього підходу до оцінки журналістської діяльності пов'язана з її прагматичним аспектом, тобто взаємодією з споживачем інформації. Два інших аспекти - семантичний і синтаксичний - відповідно пов'язані з характером відображеної дійсності і характером організації матеріалу.

На сьогодні визначити ефективність роботи сучасних вітчизняних ЗМК стає важче, тому що більшість із них належить політичним діячам або іншим особам, які перш а все хвилюються за свою репутацію, тому контролюють вихід інформації в ефір або у друкованому вигляді. До того ж варто зазначити, що все менше людей читають друковані ЗМІ, або роблять це рідко, тому ефективність дії на аудиторію не можна відстежити повноцінно.

51. Вивчення ефективності впливу змк на свідомість громадян та зміну ціннісних орієнтирів великих соціальних груп.

У сучасному суспільстві ЗМК виконують низку функцій, важливими серед яких є: комунікативна - спостереження за подіями і формування суспільної думки стосовно їх сутності; інформаційна - збирання, редагування, коментування та поширення інформації; ретрансляційна - відтворення певного способу життя з відповідним набором політичних, духовних, соціальних цінностей. Завдяки реалізації зазначених функцій ЗМІ справляють вплив на всі сфери життєдіяльності суспільства, на соціально-психологічний і духовно-культурний розвиток кожного члена суспільства, тому що кожна нова інформація, що надходить по каналах ЗМІ, відповідним чином стереотипізована й несе в собі багаторазово повторювані ціннісні орієнтації й установки, що закріплюються у свідомості людей.

Водночас слід зазначити, що багатоаспектне проникнення ЗМІ в життя суспільства може відігравати як об’єднуючу роль і сприяти консолідації суспільства, так і дезінтеграційну, роз’єднуючу. Формування і зміцнення національної свідомості засобами ЗМІ значною мірою залежить від їх позиції у суспільстві. За умови, якщо засоби масової інформації є незалежними й здатні культивувати, збагачувати загальнодержавні й національні цінності в умовах глобалізованого світу, відтворювати і транслювати історико-культурні традиції, утверджувати національну мову, культуру, що є можливим у демократичному суспільстві, - вони сприяють творенню єдиного інформаційно-культурного простору держави, формуванню духовних основ нації, виступають дієвим інструментом консолідації суспільства в єдину національну спільноту. У процесах формування національної свідомості, яка є основою державотворчих процесів, велику роль відіграють засоби масової інформації. Реалізовуючи свої функції, вони виступають потужним засобом повернення суспільства до своїх базових цінностей, ідентичних й адекватних уявленням, звичаям, традиціям, менталітету, багатовіковому культурно-історичному досвіду народу.

Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві. Стереотипи можуть стосуватися інших національностей, класів, груп і т.п. Сприйняття чужої групи через стереотипи має дві сторони: позитивну (стереотип дає відносно швидке знання, дозволяє віднести групу до більш широкого класу явищ) і негативну (наповнення стереотипу негативними характеристиками призводить до формування міжгруповий ворожості). Масова комунікація сприяє зростанню великодушності, дружелюбності, кооперації і стриманості, суворого дотримання соціальних норм, а також зменшенню тривоги і страхів. Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві.

Вплив масової комунікації на політичні процеси також багатосторонньо: це і її внесок у політичну соціалізацію, і її місце в передвиборній боротьбі, і роль в оцінці діяльності політичних лідерів і структур.

На жаль, сьогодні система українських національних ЗМІ об’єктивно поки що не орієнована на формування розвиненої національної свідомості та державно-політичної ідентичності, збереження культурно-історичної самобутності українського суспільства. Значна частина ЗМІ орієнтована не на задоволення комунікативно-інформаційних та просвітницько-виховних потреб суспільства, а насамперед на обробку суспільної свідомості в інтересах різних політичних сил, висвітлює приватні чи корпоративні інтереси певних фінансово-економічних угруповань.