- •Термінологічна дискусія про найменування науки: порівняльне право, порівняльне правознавство тощо.
- •Дискусія про природу порівняльного правознавства: самостійна наука, метод пізнання права, допоміжна наукова дисципліна в рамках загальної теорії права.
- •3.Комплексний та міжнаціональний характер порівняльного правознавства.
- •4. Предмет порівняльного правознавства.
- •5. Принципи порівняльного правознавства.
- •6. Аксіоми порівняльного правознавства
- •Функції (значення) порівняльного правознавства
- •Місце порівняльного правознавства у системі юридичних наук
- •Порівняльний метод як основний метод порівняльного правознавства
- •Проблема вибору об’єктів для порівняльного дослідження у сфері права
- •Стадії порівняльно-правового дослідження
- •Правова система: поняття, ознаки, структура
- •Множинність правових систем
- •Необхідність класифікації правових систем
- •Правова сім’я
- •17. Проблема критеріїв класифікації правових систем
- •18. Класифікація правових систем Рене Давіда
- •19. Класифікація правових систем к. Цвайгерта і х. Кьотца. Класифікація правових систем к. Осакве
- •20. Поняття “західне право” у класифікаціях р. Давіда, к. Цвайгерта, х. Кьотца
- •21. Поняття романо-германської правової сім’ї. Романська та германська підгрупа правової сім’ї
- •22.Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї.
- •23. Історичні передумови формування романо-германської правової сім’ї.
- •24. Рецепція римського права
- •25 Структура права романо-германської правової сім’ї
- •26. Джерела права в романогерманській правовій сім’ї
- •Кодифікація галузей права як ознака романо-германської правової сім’ї. Юридична освіта та юридичні професії у Франції і Німеччині.
- •Історичні передумови формування англо-американської правової сім’ї.
- •Структура права англо-американської правової сім’ї.
- •Джерела(форми) права англо-американської правової сім’ї.
- •Судовий прецедент як ознака англо-американської правової сім’ї.
- •Юридична освіта та юридичні професії в Англії та сша.
- •Структура судового прецеденту. Поняття і структура прецедентної норми права.
- •Судовий прецедент як джерело (форма) права.
- •Співвідношення судового прецеденту і нормативно-правового акту у системі джерел права у державах англо-американської правової сім’ї.
- •38. Поняття і основні характеристики прецедентного права.
- •Запобігання зловживання суддями своїми повноваженнями у сфері правотворчості.
- •Еволюція застосування принципу stare decisis.
- •Теоретико-правові особливості застосування норми прецедентного права.
- •Винятки з доктрини обов’язковості прецеденту.
- •44. Формування правової системи сша
- •45. Специфічні риси правової системи сша
- •46. Вплив федеративності на правову систему сша.
- •48. Структура права сша. Найбільш значимі конституційні прецеденти. Систематизація федерального законодавства. Уніфікація законодавства штатів.
- •49. Поняття релігійної правової сім'ї.
- •.Іудейське право. Особливості іудейського права.
- •.Принципи іудейського права. Джерела (форми) іудейського права.
- •.Мусульманське право. Особливості мусульманського права.
- •.Принципи мусульманського права. Джерела (форми) мусульманського права.
- •.Тлумачення Корану. (не знаю точно, о чем тут говорить)
- •55. Сучасні релігійно-правові школи.
- •Коротко хараткеристика основних поглядів, які панують у цих школах:
- •56. Сучасна структура мусульманського права.
- •57. Правова ідеологія мусульманського права.
- •58. Поняття соціалістичної правової системи.
- •59. Виникнення соціалістичного права та природа соціалістичного права.
- •60. Характерні риси соціалістичного пр. Ідеологічна складова соціалістичного права. Джерела (форми) соц-го пр риси
- •Хоча термінологія і подібна до романо - германської системи, але зміст термінів дуже сильно відрізняється.
- •Ідейна основа
- •Джерела
- •61. Правова система срср
- •62. Правова система Китаю
- •63. Поняття традиційної (африканської) правової сім’ї
- •64. Етапи формування африканської правової сім’ї. Загальна характеристика звичаєвого африканського права
- •65. Джерела (форми) звичаєвого права Африки
- •66. Колонізація як зовнішній вплив на звичаєве право Африки. Тенденції розвитку правових систем держав Африки після здобуття ними незалежності
- •Способи вирішення конфліктів у звичаєвому праві Африки.
- •Поняття “змішаних” правових систем.
- •70. Джерела (форми) скандинавського права.
- •Далекосхідна правова сім’я. Морально-релігійні витоки далекосхідної правової сім’ї. Вплив конфуціанства та доктрини легізму на далекосхідну правову сім’ю.
- •72. Формування японського права. Реставрація Мейдзі. Вплив європейського та американського права у Японії до і після Другої світової війни.
- •73. Основні етапи розвитку правової системи України.
- •. Особливості розвитку правової системи України у період 1917-1991р.Р.
- •. Риси сучасної правової системи України.
- •. Правова система України та романо-германська правова сім’я.
- •. Природа та види міждержавних об’єднань. Характерні риси правової системи в рамках Європейського Союзу.
- •78. Європейське право. Джерела (форми) європейського права.
- •Характерні риси правової системи в рамках Європейського Союзу:
- •80. Передумови зближення національних правових систем.
- •81. Уніфікація та гармонізація правових систем як різні рівні їх зближення: розмежування понять.
- •82. Способи зближення національних правових систем. Модельні законодавчі акти.
.Принципи іудейського права. Джерела (форми) іудейського права.
Іудейське право виникло і протягом досить значного історичного періоду існувало в неписаній формі. Це історично перше джерело дістало назву каббала. Правила поведінки в той період заучувалися напам'ять і передавалися з покоління в покоління в усній формі, оскільки існувала заборона на її письмову фіксацію.. Питання про те, коли були складені перші письмові збірники, ще й дотепер залишається дискусійним. Дослідники розходяться в датах, називаючи і ІІІ, і V століття. З того часу письмові джерела — Святе письмо — набули великого значення в системі єврейського права.
Найважливішим джерелом іудейського права є Старий заповіт — частина Біблії, яка складається з декількох книг, написаних до пришестя Христа. Інша частина Біблії — Новий завіт, книги якого були складені вже після пришестя, не позначені іудаїзмом. Оскільки іудаїсти визнають священними тільки заповіді Старого заповіту, його іноді називають єврейською Біблією.
Серед книг Старого заповіту особливе місце посідає Тора (П’ятикнижжя Мойсеєве). За переказом вона була передана Мойсею Богом на горі Синай. Тора — найважливіше, основоположне джерело, що традиційно розглядається в іудейському праві як своєрідна конституція єврейського народу. За змістом вона являє собою викладені у віршовій формі різноманітні заповіді іудаїзму. Така форма викладу викликала надалі зростання значення інтерпретацій і тлумачень Тори для застосування її в практичній діяльності. За структурою вона складається з декількох частин і містить п'ять книг — “Берешит” (Буття), “Шмот” (Вихід), “Віакра” (Левит), “Бемідбар” (Числа), “Дварим” (Повторення Закону).
Важливим джерелом іудейського права є Талмуд. Після Біблії це найважливіша і свята книга єврейського народу. За своєю структурою Талмуд неоднорідний: він являє собою багатотомний збірник єврейських релігійних, правових та етичних норм, складених у період з ІV століття до н.е. — V століття н.е. Він поділяється на дві основні частини — Мишна і Гемара.
Джерелом іудейського права є також Мидраш (або Мидрашим), що тлумачить і інтерпретує Тору. Формування подібного джерела пояснюється кількома причинами: по-перше, необхідністю чіткого з’ясування розпоряджень Тори, яка мала складно усвідомлювану віршову форму; по-друге, об'єктивною необхідністю пристосування Тори до змінюваних суспільних відносин.
Наступним джерелом іудейського права є звичай. Звичаї являють собою загалом історично перше джерело права у всіх народів, у тому числі й у євреїв. Ще до появи текстів Святого письма євреї дотримувалися певних звичаїв, що регулювали їхні взаємовідносини..
Законодавство (постанови й укази) мудреців є ще одним джерелом іудейського права. Під ним мають на увазі акти, прийняті авторитетними релігійними діячами — мудрецями, які встановлювали нові правила для віруючих. Наявність подібного джерела права суттєво відрізняє іудейське право від інших релігійних систем — мусульманської й індуської, які позбавляють права людину змінювати норми, даровані Богом. Традиційно ці системи допускали часткову зміну первісних норм тільки шляхом нового тлумачення священних текстів. Єврейське право дозволяє приймати правила поведінки, джерелом яких є не Бог, а людина. Це стає можливим у разі зміни суспільних відносин, коли необхідно змінити існуючі норми або прийняти нові. Право мудреців змінювати існуючі норми і приймати нові обґрунтовується розпорядженнями Тори — вищого джерела єврейського права.
Рішення єврейських судів завжди визнавалися окремим джерелом іудейського права. Формуванню цього джерела сприяла наявність судової автономії єврейських громад, яку вони мали в багатьох країнах. Протягом століть суди вирішували найрізноманітніші проблеми, що виникали повсякденно в практичному житті громади, використовуючи всі джерела іудейського права. Необхідно зазначити, що поступово склався принцип, відповідно до якого суди мали право приймати рішення, яке відрізнялося від тих, що були передбачені в інших джерелах права, якщо вважали, що його буквальне застосування буде порушенням справедливості. Таким чином, завдяки діяльності єврейських судів протягом століть змінювалися норми іудейського права.
