- •Онтологічні та світоглядні передумови виникнення філософії.
- •Предмет, структура та функції філософії.
- •Світогляд як спосіб духовно практичного буття людини.
- •Сутність, структура та історичні типи світогляду.
- •Основне питання філософії та дві його сторони.
- •Філософія і наука. Сцієнтизм та антисцієнтизм.
- •Космоценризм античної філософії, основні проблеми, характерні риси.
- •Натурфілософія давньогрецьких досократиків(Мілетскьа школа, Елейська школа).
- •Від космосу до людини: етичний раціоналізм Сократа.
- •Давньогрецька атомістика: Демокрит, Епікур.
- •Об’єктивний ідеалізм Платона.
- •Теорія держави Платона.
- •Аристотель: вчення про причини та початки буття та пізнання.
- •Етика Аристотеля.
- •Проблема людини у філософії епохи еллінізму(скептицизм, стоїнізм, епікуреїзм, неоплатонізм).
- •Теоценризм філософії середньовіччя.
- •Гріх, спокута і спасіння людини як предмет філософських роздумів і вірувань.
- •Патристика Августина: сумнів і віра, істина і знання, світ і людина.
- •Схоластика, як обгрунтування, захист і систематизація теології.
- •Реалізм, номіналізм та концептуалізм у філософії Середньовіччя.
- •Головні риси філософії доби Відродження, основні етапи ії розвитку.
- •Реформація як зміна духовно-моральної мотивації людини до праці(м.Лютер, ж.Кальвін).
- •Емпіризм ф.Бекона і проблема наукового пізнання.
- •Р.Декарт. Раціоналістична методологія. Правила мислення.
- •Матеріалістична сутність монізму та пантеїзму б.Спінози, його вчення про єдину субстанцію, її атрибути та модуси.
- •Теорії суспільного договору (т. Гоббе, Дж. Локк, ж.Ж. Руссо).
- •Новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва
- •Характерні риси, основні проблеми та принципи класичної німецької філософії.
- •Теорія пізнання і.Канта. Трансцедентальний суб’єкт.
- •Етика Канта: свобода волі та категоричний імператив.
- •Система об’єктивного ідеалізму г.В.Ф.Гегеля.
- •Діалектика г.В.Ф.Гегеля.
- •Антропологічний матеріалізм л.Феєрбаха.
- •Маркс про відчуження та шляхи його подолання.
- •Проблема свободи та цілісного розвитку людини у філософії к.Маркса.
- •Сутність матеріалістичного розуміння історії у філософії Маркса.
- •Розробка Леніним проблем гносеології на основі узагальнення соціальної практики та нових досягнень природознавства.
- •Основні напрямки розвитку філософії у хх сторіччі.
- •Філософія ф.Ніцше як метафізика волі. Переоцінка цінностей.
- •Психологічна антропологія. З.Фрейд. Проблеми несвідомого.
- •Екзестенціальна філософія, її основні напрямки. Проблеми буття людини
- •Позитивізм і його історичні форми.
- •Філософська думка доби Київської Русі.
- •Києво-Могилянська академія – колиска філософської думки в Україні.
- •Проблема людини у філософських роздумах г.Сковороди.
- •Філософські мотиви у творчості т.Г.Шевченка.
- •Ідеї суспільного прогресу у творчості і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова.
- •Філософські аспекти історичної концепції м.Грушевського.
- •Націоналізм д.Донцова і в.Липинського.
- •Проблеми буття у філософії. Основні форми буття.
- •Історичне формування науково-філософського поняття матерії. Матерія і рух. Методологічний сенс класифікації основних форм руху матерії.
- •Простір і час як іманентні форми саморуху об’єктивної реальності, людської практики, свідомості.
- •Відображення як властивість матерії. Еволюція форм відображення.
- •Проблема свідомості у філософії та науці.
- •Свідомість як діалектична єдність знаня і пізнання.
- •Соціальна сутність свідомості та самосвідомості.
- •Сутність і структура суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості.
- •Предмет теорії пізнання.
- •Чуттєве та раціональне в пізнанні.
- •Істина у філософії. Багатомірність характеристик істини. Критерії істини.
- •Наукове пізнання: основні принципи і форми наукового пізнання
- •Логіка і методологія наукового пізнання. Основні методи наукового пізнання.
- •Понятя закону. Закони діалектики.(Загальна характеристика).
- •Поняття закону. Закони діалектики
- •Закон взаємопроникнення протилежностей
- •Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін
- •Закон заперечення заперечення
- •Лінійні та циклічні моделі історії
- •Матеріально-економічна сфера життєдіяльності суспільства. Спосіб матеріального виробництва його структура і сутність
- •Політико-правова сфера життєдіяльності суспільства. Ціннісні засади лібералізму і демократизму
- •Духовна сфера життєдіяльності суспільства
- •Соціальна сфера життєдіяльності суспільства
- •Природа та суспільство. Поняття природи, географічного середовища. Вчення Вернадського про біосферу та ноосферу
- •Цінності і норми як соціально значущі орієнтири індивідуального і суспільного буття
- •Проблеми соціального та духовного розвитку у сучасній Україні
Основне питання філософії та дві його сторони.
1 варіант
Якщо бути точним, то прийнято говорити, що "основне питання філософії" - це питання про відношення свідомості і буття. Але якщо бути розсудливим, то зрозуміти причому тут свідомість і буття, хто це такі, а, тим більше, як вони між собою повинні ставитися - важко і малорезультативними. Тому, простіше його назвати питанням про первозначимості матеріального і духовного. І так, філософів, згідно пропонованого ними рішення цього питання, можна розділити на матеріалістів і ідеалістів. Тобто на тих, хто вважав, що в світі першою була «матерія» (будівельний матеріал), а потім з'явилася «ідея» - тобто образ, думка, як з цього матеріалу щось отримати. Інші ж вважали, що спочатку повинно було бути щось визначальне хід і суть або, хоча б, мета «побудови» з матерії того, що з неї врешті-решт і вийшло, сама ж матерія виглядає як підручний засіб для втілення ідеї. Були, звичайно, і ті філософи, хто вирішив не мудруючи лукаво, сказати, що було відразу обидва два начала. Так тих філософів і називають: дуалісти Чому це питання потрібно вважати основним, одному Енгельсу відомо. Повернув до свого заходу 19 століття, в цю епоху питання про походження природи і суспільства, про перших і останніх кроках еволюції вирішувалося дуже бурхливо, і, мабуть, дійсно здавався важливим. Саме тоді містер Дарвін подарував людям кудлатого і хвостатого родича, а покійний друг Енгельса пообіцяв їм комунізм. І, зважаючи на це, не важко зрозуміти, чому з навчань всіх філософів знадобилося виколупувати те, що вони вважали (або, на худий кінець, могли б вважати) першим. Можна помітити, що по суті це питання дуже нагадує "питання про курку і яйце": неможливо сказати, що було колись, хоча зрозуміло, що щось повинно таким бить. Сторонників матеріалізму за історію людства знайшлося не дуже-то багато. Великому німецькому мислителю довелося взяти себе в компанію, по суті, тільки "стихійних матеріалістів" з напів-первісної Стародавній Греції - тих хто вважав за першооснову світу воду, повітря і т.д., та Демокріта (з його міфологічним соратником Левкіппа), по думку яких, атоми літали як порошинки в комірці, з'єднуючись і розпадаючись. Всі інші філософи були більш-менш нормальні люди і вважали, що у всьому має бути початковий сенс. У тому сенсі, що сенс повинен бути спочатку. Тобто, або разом з матерією, або навіть раніше неї, має бути щось, що цю матерію буде впорядковувати. (Світ з пилинок - це, звичайно, добре, але безглуздо) Для зрозумілості сучасній людині можна сказати, що це "щось упорядковуюче" називається "Закони Всесвіту", "Бог", і т.п., по ходу історії це позначалося і називалося по-різному.
Тут Енгельс у своєму вченні, що дістався йому по дружбі, опинявся в дуже скрутному становищі: говорячи про "закони розвитку природи", він змушений був би визнати, що не закони з'явилися з природи, а природа з'явилася за ним. В іншому випадку (в дуже противному для Енгельса випадку), виходило б, що природа почала розвиватися як попало. Тоді не зрозуміло що, власне, вони з другом - великі теоретики матеріалізму - вивчали і описували. Зрештою, довелося відмазатися, що, мовляв, ОВФ, це не стільки питання про першість матеріального або духовного, скільки про те, що саме вважати матеріальним, а що духовним. Це зробило ОВФ ще більш туманним, і ще більш "основним".
2 варіант
О.в.фс. є питання про відношення мислення і буття, духу і природи, об'єктивного і суб'єктивного, психічного і фізичного, матеріального і ідеального, матерії і свідомості і т.д.
О.в.фс. має дві сторони: що первинне, що вторинне пізнаваний світ (або як ставляться думки про навколишній нас світ до самого цього світу або в стані чи мислення людини пізнати світ таким, яким він відбивається в його свідомості)
При вирішенні першого боку виділилося 2 основних напрямки: матеріалізм та ідеалізм
М. вважає, що матерія первинна (основа свідомості), свідомість вдруге (похідним від матерії)
Ідеалісти вважають навпаки.
Різновиди ідеалізму:
об'єктивний ідеалізм вважає, що свідомість, дух існували до, поза, незалежно від людини: Платон, Гегель
суб'єктивний ідеалізм - напрям у філософ. яке за основу бере індивідуальна свідомість людини: Берклі, Мах, Авінаріус
Спільне між об'єкт. і суб'єкт. ідеалізмом у вирішенні першого боку О.в.фс. полягає в тому, що вони за основу беруть ідею.
До вирішення другої сторони філософи ставилися по різному.
суб'єктив. ідеалізм виходив з основного положення: світ пізнати не повністю, відчуття - єдине джерело пізнання
Гегель вважав, що пізнаванності думка, Перемишль. чел-ка, абсолютна ідея і дух.
Фейєрбах - процес пізнання починається за допомогою відчуттів, але відчуття дають не повне уявлення про навколишню дійсність і подальший процес пізнання відбувається за допомогою сприйнять (матеріаліст)
Франц. матеріалісти 18 ст.: Толон, Гельвецій, Гольбах - процес пізнання відбувається за допомогою органів почуттів, а розум людини не в змозі пізнати те, що перебуває за межею органів чуття (позиція суб. ідіалізма)
Кант - агностик.
Агностицизм - напрямок, що сумнівається в можливості пізнання світу
Кант вважав, що світ пізнати як явище, але не як сутність.
Явище - пізнання предмета з зовнішнього боку, тобто Кант стояв на позиції суб'єкт. ідеалізму.
