§10. Характеристика правонаступництва держав

Правонаступництво - перехід прав і обов'язків у несінні відповідальності за міжнародні відносини, внаслідок зміни однієї (одних) держави іншою (іншими), на певній території

Основними джерелами міжнародного права з питаннь правонаступництва виступають - Віденська конвенція "Про правонаступництво держав у відношенні договорів" 23 08 1978р та Віденська конвенція "Про правонаступництво держав у відношенні державної власності державних архівів і державних борпв" 08 041983р Вони містять загальні орієнтири для вирішення питань правонаступництва і засновані лише на загальних принципах «вільної згоди і сумлінності» Конвенції розповсюджуються лише у випадках правомірного правонаступництва

Правонаступництво викликане та пов'язане зі зміною такого елемента держави, як територія, причому зміни в чисельності населення , в організації та характері державної влади зовсім не впливають на обов'язкову силу договорів

Підстави виникнення правонаступництва 1 Об'єднання держав 2. Виділення частини або частин територїі держави.

3 Поділ держав.

4 Поява нової незалежної держави.

5 Передача частини території від однієї держави іншій

Сфери поширення правонаступництва

1 У відношенні міжнародних договорів

З У відношенні державних архівів

4 У відношенні державних боргів

2 У відношенні державної власності

Правонаступництво у відношенні договорів Предметом є двосторонні і багатосторонні міжнародні договори - міжнародні угоди, укладені між державами в письмовій формі й такі, що регулюються міжнародним правом, незалежно від того, міститься така угода в одному документі, в двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування (п п "а" п 1 ст 2 Конвенції)

Правонаступництво не торкається договорів, що встановлюють режим кордонів і зобов'язань щодо користування будь-якою територією, встановлених на користь іноземної держави

При об'єднанні держав усі їхні договори зберігають силу в межах тієї частини території, у відношенні якої вони мали силу в момент правонаступництва

Якщо при поділі держав одна з частин існує як держава-попередник і змін у договірних правовідносинах не відбувається (крім договорів пов'язаних з територією, що відійшла) Нова держава а) не несе зобов'язань по договорах держави-попередника, б) договори держави-попередника зберігають свою силу для держав-наступників (п 1 ст 34 Конвенції) Приклад - розпад СРСР Росія - обов'язковість дїї двосторонніх договорів, інші держави - учасники укладених багатосторонніх договорів

Двосторонні угоди держави-попередника мають силу тільки у випадку згоди нової держави та старого учасника

У відношенні нових незалежних держав діє принцип «іаЬиіа газа» (принцип «чистої дошки»), тобто нова незалежна держава не зобов'язана дотримуватися положень будь-якого договору держави-попередника, який у момент правонаступництва мав силу у відношенні його території

При передачі частини території від однієї держави до іншої межі дії договору змінюються рівносильно до масштабів зміни кордонів держави

Правонаступництво у відношенні державної власності

Предметом правонаступництва є державна власність - майно, права й інтереси, що на момент правонаступництва держав належали, відповідно до внутрішнього права держави-попередника, цій державі (ст 8 Конвенції)

Правонаступництво не поширюється на права й обов'язки фізичних і юридичних осіб Перехід державної власності здійснюється без компенсації якщо сторони не обумовили можливість її існування й умови

При передачі частини території нерухома власність держави, попередника переходить до держави-наступника.

При поділі держави-попередника правонаступництво настає _в «справедливих частках» (ст. 18 Конвенції).

При створенні нової незалежної держави до неї переходить вся нерухома власність, що знаходиться на її території.

Правонаступництво у відношенні державних архівів

Предметом правонаступника є державні архіви - сукупність документів незалежно від термінів давності зроблених чи придбаних попередником, що належать йому відповідно до його внутрішнього права і які ним зберігаються безпосередньо або під його наглядом у якості архівів для різних цілей (ст.20 Конвенции)

При об'єднанні державні архіви переходять до єдиного органу створеної держави.

В інших випадках держава-наступник одержує частину архівів, що необхідні для нормального управління його територією і (або) такі, що мають безпосереднє відношення до неї. Крім цього держава-попередник надає відомості, що визначають кордони і території держави-наступника, а також прав на неї. При цьому існує принцип збереження цілісності архівів.

За загальним правилом перехід архівів не носить компенсаційний характер.

Правонаступництво у відношенні державних боргів

Предметом правонаступництва є державні борги - будь-які фінансові зобов'язання держави-попередника у відношенні іншого суб'єкта міжнародних правовідносин, що виникли у відповідності з міжнародним правом. (ст..ЗЗКонвенции). У той же час під державними боргами можуть розумітися так само і борги держави перед фізичними і юридичними особами як безпосередньо в державі, так і за її межами.

Для всіх випадків правонаступництва встановлене загальне правило –борг держави-попередника _ПЄр_{ЄХ0ДИТЬ до} спадкоємців у справедливих частках. При цьому справедлива частка визначається угодою з урахуванням майна прав і інтересів, що переходять до спадкоємців у зв'язку з конкретним державним боргом.

Виключення складає нова незалежна держава. До неї державний борг попередника не переходить.

Таким чином, підстави, порядок і обсяг правонаступництва в кожному конкретному випадку деталізується й визначається в конкретних угодах між державами, однак з урахуванням рекомендованих положень визначених вищевказаними Віденськими конвенціями.