- •Тема 1. Поняття, зміст і особливості сучасного міжнародного права
- •§1. Поняття та зміст міжнародного права
- •§2. Форма, джерела міжнародного права
- •§3. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •§4. Функції міжнародного права
- •§5. Юридично обов'язкова сила міжнародного права
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку міжнародного права
- •§1. Історія і наука міжнародного права
- •§2. Міжнародне право стародавнього світу
- •§3. Міжнародне право Середньовіччя (з V ст. До Вестфальского миру 1648 р.)
- •§4. Міжнародне право з 1648 року до 1815 року
- •§5. Міжнародне право з 1815 року до закінчення Першої світової війни
- •§6. Міжнародне право з 1919 року до створення оон. Сучасне міжнародне право
- •Тема 3. Інститут міжнародної економічної правосуб'єктності
- •§1. Загальна характеристика суб'єктів міжнародних правовідносин
- •§2.Держава як основний суб'єкт міжнародних правовідносин
- •§3. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- •§4. Правосуб'єктність народів, націй, що борються за свою незалежність і визнані такими
- •§5. Правосуб'єктність державоподібних утворень
- •§7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§8. Характеристика основних прав і обов'язків держави
- •§9. Поняття юрисдикції, імунітету і міжнародно-правового визнання
- •§10. Характеристика правонаступництва держав
- •Тема 4.Система сучасного міжнародного права, її загальна характеристика
- •§1. Поняття системи міжнародного права і характеристика
- •§2. Поняття та загальна класифікація норм міжнародного права як важливої складової системи
- •§4. Принципи в системі міжнародного права
- •§5. Звичаєві та договірні норми. Їх взаємозв'язок та взаємозалежність
- •Тема 5. Регулювання стану міжнародно-правових відносин
- •§1. Поняття та механізм міжнародно-правового регулювання
- •§2. Міжнародний правопорядок та міжнародна законність
- •§3. Контроль у міжнародному праві
- •§4. Міжнародна правова відповідальність. Санкції та контрміри
- •1. Правоохоронна:
- •Тема 6.Сфера дії міжнародного права
- •§1. Суб'єктна й об'єктна сфери дії міжнародного права
- •§2. Розмежування просторових сфер дії міжнародного і національного (внутрішньодержавного) права
- •§3. Міжнародне право і екстратериторіальна дія національного права
- •Тема 7. Територіальне верховенство держав
- •§1. Територіальне верховенство та державна територія
- •4) Морське дно за межами континентального шельфу;
- •§2. Державні кордони
- •Тема 8. Право міжнародних договорів
- •§ 1. Поняття права міжнародних договорів Право міжнародних договорів - галузь міжнародного права, ще визначає порядок виникнення, дії і припинення міжнародних договорів.
- •§2. Сторони і класифікація договорів
- •§3. Договірні правовідносини, їх загальні поняття і принципи
- •§4. Окремі види економічних договорів і угод, їх основні характеристики
- •Тема 9. Забезпечення виконання зобов'язань що витікають з міжнародних договорів. Розгляд спорів
- •§1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов'язань і засобів вирішення міжнародних економічнихспорів
- •§2. Міжнародний суд оон і Рада Безпеки оон
- •§3. Економічний суд снд
- •§4. Механізм врегулювання спорів в межах Всесвітньої торгової організації
- •§5. Міжнародні третейські суди (арбітражі)
- •Тема 10. Загальні положення правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§1. Основні засади правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§2. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 11. Міжнародне торговельне право
- •§1. Поняття, зміст і джерела міжнародного торговельного права
- •§2. Принципи міжнародної торгівлі
- •Тема 12. Міжнародне валютно-фінансове право
- •§ 1. Поняття і зміст міжнародного валютно-фінансового
- •§ 2. Організаційно-правовий механізм міжнародної валютно-фінансової системи
- •§3. Європейська валютна система
- •§ 4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та джерела їх регулювання
- •Тема 13. Міжнародне транспортне право
- •§1. Поняття міжнародного транспортного права
- •§2. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю залізничного транспорту
- •§3. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю авіаційного транспорту
- •§4. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю автомобільного транспорту
- •§5. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю морського, річного транспорту, та поштових перевезень і транзиту
- •Тема 14. Міжнародно-правова співпраця в промисловості та сільському господарстві. Правове регулювання міжнародної науково-технічної співпраці
- •§1. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у промисловості
- •§2. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у сільському господарстві
- •§3. Значення та правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Тема 15. Міжнародне економічне право у взаємовідносинах держав снд
- •§1. Специфіка міжнародного економічного права у взаємовідносинах держав-учасниць снд
- •§2. Співдружність незалежних держав та загальна характеристика її структури
- •§3. Основні засади правового регулювання міждержавних відносин країн-членів снд
§5. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю морського, річного транспорту, та поштових перевезень і транзиту
Морський транспорт використовується в міжнародних відносинах з давніх часів, але лише у XX ст. з'явились універсальні конвенції економічного характеру. Поступово в міжнародному судноплавстві склалися дві форми організації перевезень:
1) лінійна (регулярна);
2) трампова (нерегулярна).
Міжнародне лінійне перевезення почало оформлятись коносаментом, який видавався морським перевізником вантажовідправнику в момент передавання вантажу перевізнику.
У 1924 р. у Брюсселі було укладено дві Конвенції- "Про уніфікацію принципів, що стосуються коносаментів" (Гаазькі правила) яку було доповнено Брюссельськими протоколами від 23.02.68 і 21.02.79р. відомими як Правила Візбі. У доповненому варіанті розглядувану конвенцію називають Гаазько-Візбзькими правилами; "Про уніфікацію принципів, що стосуються обмеження відповідальності власників морських судів" (новий варіант Конвенції було прийнято в 1957 р. та доповнено Брюссельським протоколом від 23.02.79 р.).
Радянський Союз не був учасником Брюссельської конвенції про коносамент, але й основні норми використовував, зокрема, у Кодексі торговельного мореплавства СРСР (1968 р.).
У березні 1978 р. на конференції в Гамбурзі було прийнято Конвенцію ООН про морське перевезення вантажів (так звані Гамбурзькі правила), яка фактично замінила першу Брюссельську конвенцію 1924 р. Ця Конвенція має ширшу сферу дії (зокрема, поширюється на перевезення тварин і палубних вантажів), передбачає низку нововведень - відсутнє правило про звільнення морського перевізника від відповідальності через навігаційну помилку; підвищено умов відповідальності за збереження вантажу; детально регламентовано порядок пред'явлення претензій заявнику тощо. Гамбурзькі правила на відміну від Гаазьких містять норми і про юрисдикцію, і про арбітраж. ЇЇ положення використовують також і держави, які формально не є учасницями Конвенції'.
Поки що більшість морських держав світу користуються Брюссельськими конвенціями 1924 р. з відповідними змінами та доповненнями. Ці конвенції більшою мірою вигідні судновласникам і перевізникам й меншою — контрагентам та іншим зацікавленим особам Більшість морських ліній експлуатується великими судновласницькими компаніями, які утворюють групи, що мають назву "лінійні конференції"
З ініціативи країн, що розвиваються, під егідою ООН було укладено Конвенцію про Кодекс поведінки лінійних конференцій Ця Конвенція спрямована на викорінення дискримінаційних елементів у діяльності зазначених конференцій і досягнення балансу інтересів перевізників і вантажовласників (у СРСР конвенція діяла з 1983р.)
Міжнародного економічного права стосуються також два акта. Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів і їх багажу від 13.12.1974р., Лондонська конвенція про обмеження відповідальності за претензіями на певні ділянки моря від 19.11.1976р.
Важливе значення має також Конвенція ООН з морського права (1982р.), оскільки стосується питань, пов'язаних із судноплавством.
Окремо можна виділити правове регулювання міжнародного транспорту внутрішніх водойомів (річкового транспорту).
Міжнародними вважаються річки, що протікають територією двох або більше держав та використання яких є предметом міжнародно-правових взаємовідносин відповідних держав (Дунай, Рейн, Амазонка, Нігер, Конго та ін.). Річки використовують не лише для судноплавства, а й для рибальства, зрошення тощо. Відповідно до умов міжнародних договорів міжнародні річки відкриті для вільного судноплавства. Для міжнародного судноплавства використовують, наприклад, окремі озера в Африці та Великі озера в Північній Америці.
Правовий режим Дунаю визначений Белградською конвенцією "Про режим судноплавства по Дунаю" (1948р.). Для контролю за дотриманням умов конвенції створено спеціальну Дунайську комісію. Стосовно Дунаю укладено низку угод, що визначають загальні умови перевезення вантажів, буксирування суден, тарифи тощо. Судна, що використовують Дунай, мають дотримуватись санітарних, митних та інших правил, встановлених відповідними придунайськими країнами. Такі правила не повинні штучно перешкоджати вільному судноплавству.
Міжнародно-правовий режим міжнародних річок визначають відповідні узбережні держави. Вони укладають угоди про судноплавство та інше ненавігаційне використання.
Поштові перевезення і транзит як один з видів економічної інтеграції міжнародного суспільства також знаходить своє правове регулювання. Всесвітня поштова конвенція (XIX Конгрес Всесвітнього поштового союзу Вашингтон, 1989 р.,) та додатки до неї регулюють питання щодо перевезення поштових вантажів у міжнародному сполученні. Транзитом прийнято вважати перевезення вантажів територією двох чи більше держав. Ці відносини виключно міжнародного характеру врегульовані Барселонською конвенцією "Про свободу транзиту" (1921 р.), положення якої мають загальний характер і стосуються всіх видів транспорту. Крім того, практично всі джерела міжнародно-правового регулювання транспорту так чи інші висвітлюють питання транзиту.
