§3. Основні засади правового регулювання міждержавних відносин країн-членів снд

Основним видом актів, що регулює міждержавні відносини країн-членів СНД, є дво- та багатосторонні договори.

Як організація СНД приймає протокольні рішення та протоколи. Вони не мають наддержавного характеру, а спрямовані на узгодження точок зору та координацію дій держав. Рішення органів СНД мають допоміжний характер або стосуються внутрішніх питань організацій. Серед рішень Ради глав держав і Ради глав урядів є й такі, що безпосередньо впливають на відповідні угоди суверенних держав.

Галузі економічного співробітництва, врегульовані правовими актами держав-учасниць СНД:

1) стосовно суб'єктів торговельного обороту;

2) відносини у сфері купівлі-продажу;

3) сфера виробничої кооперації;

4) сфера перевезень;

5) сфера цінних паперів;

6) щодо недобросовісної конкуренції та обмежувальної ділової практики;

7) сфера інвестицій;

8) міждержавнім акти, що стосуються розв'язання господарських спорів;

9) сфера інтелектуальної власності.

Але, на жаль, більшість актів СНД приймається далеко не всіма державами-членами. Звідси тенденція до інтеграції за участю обмеженого числа держав. Показовий у цьому плані Договір між Білорусією, Казахстаном, Киргизією і Росією "Про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній областях" 1996 р. Договір торкається також політичних і військових питань, передбачає удосконалювання механізму координації дій при плануванні та реалізації зовнішньої політики, створенні і зміцненні загальної системи забезпечення безпеки й охороні державних кордонів У якості однієї з цілей вказується захист прав і свобод особи, забезпечення стійкого демократичного розвитку держав, охорона навколишнього середовища.