§2. Міжнародний правопорядок та міжнародна законність

Міжнародний правопорядок - реально існуюча система міжнародних відносин, які виникають, розвиваються та діють на підставі та у відповідності з нормами міжнародного права, яка покликана надати міжнародному співтовариству структурну стабільність на підставі визначених цілей та принципів

Міжнародний правопорядок історично обумовлений, причому ця обумовленість продиктована потребами світової системи взагалі, та національними системами зокрема

Міжнародний правопорядок тісно пов'язаний з правовою безпекою, тобто фактичною усвідомленістю кожного учасника міжнародних відносин, незалежно від статусу, про те, що йому забезпечено захист прав та законних інтересів

Міжнародна законність - режим функціонування системи міжнародних відносин, який характеризується добровільним та доброякісним виконанням обов'язків з міжнародного права всіма Учасниками міжнародно-правових відносин

Зміст цього соціально-юридичного явища полягає в тому, що суб'єкт наділений певними правами та зацікавлений у виконанні зобов'язань іншою стороною правовідносин, у повному обсязі усвідомлює, що якісне виконання обов'язків ним самим призведе до виконання зобов'язань контрагентом

Юридичний зміст законності - факт визнання юридичної сили міжнародно-правових норм Режим міжнародно-правової законності розповсюджується як на правотворчу (полягає у забезпеченні правомірності порядку прийняття та змісту норм що створюються), так і на правозастосовчу стадії (змістом здійснення законності є відповідність примушення принципам та нормам існуючого міжнародного права)

Таким чином, існує тісний взаємозв'язок міжнародного правопорядку та міжнародної законності, оскільки міжнародний правопорядок може існувати лише в умовах законності, а ефективне функціонування правопорядку - необхідна умова законності

§3. Контроль у міжнародному праві

Контроль - підпорядкований процес аналізу інформації учасниками міжнародних відносин, метою якого є визначення відповідності поведінки суб'єктів приписам міжнародних норм Контроль виконує наступні функції:

1) надає можливість виявити факт міжнародного правопорушення,

2) є своєрідною підставою та базою для розвитку подальшого впливу на правопорушника (припинення правопорушення, ліквідація або компенсація наслідків правопорушення, попередження подальшого скоєння правопорушень і под ),

3) тлумачення норм міжнародного права - які дії, та чим саме не відповідають нормам права в уявленні особи, що здійснює контроль

Відповідно до засобів та суб'єктів здійснення контролю розрізняють:

Національний контроль - здійснюється засобами що є у розпорядженні окремої, зацікавленої в контролі держави у відношенні виконання зобов'язань з міжнародного права (контроль за виконанням підприємствами, організаціями, установами зобов'язань, що виникають з міжнародних договорів, з одного боку, та контроль за виконанням міжнародних зобов'язань з боку іншоі(их) держав, що уклали договір)

Міжнародний контроль - здійснюється шляхом об'єднання колективних зусиль суб'єктів міжнародних правовідносин та наділенням відповідними повноваженнями міжнародних організацій та органів (на договірних засадах передбачаються узгоджені контрольні механізми - національні або міжнародні інспекції (угода між СРСР та США про ліквідацію ракет середньої та малої дальності 1978р ), змішані комісії (договір між СРСР та США про проведення підземних ядерних вибухів від 1976р ) та інші засоби

Відповідно до предмету впливу розрізняють:

Спеціальний контроль - здійснюється у відношенні якоїсь конкретної конвенції або групи конвенцій, що регулюють однорідні за своїм характером правовідносини Механізм контролю при цьому передбачено змістом самої конвенції (Конвенція про заборону розробки, виготовлення, накопичення та використання хімічної зброї 1993р, Дунайська комісія здійснює контроль виконання Белградської конвенції про режим судноплавства по Дунаю (1948р )).

Загальний контроль - здійснюється міжнародними органами та організаціями в межах їх компетенції у відношенні до сфери відносин, Що регулюються між державами-учасниками Тобто за додержанням норм міжнародного права у конкретних відносинах