Тема 10. Загальні положення правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1. Основні засади правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

2. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

§1. Основні засади правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Для того щоб здійснювати ефективне економічне співробітництво держави, на договірних засадах визначають обсяг питань, які повинні бути врегульовані як нормами міжнародного права, так і нормами національного права договірних країн. З цього приводу в сфері зовнішньоекономічної діяльності укладаються певні міжнародні угоди, які знаходять "підкріплення" і у вигляді законів та підзаконних нормативно-правових актів держави, метою яких є деталізація та конкретизація міжнародних стосунків саме в цій галузі.

Так, наприклад Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про єдиний порядок регулювання зовнішньоекономічних відносин від 18.08.1999 р. (ратифікована Законом 23.03.2000 ) встановлює єдиний порядок регулювання зовнішньоекономічних відносин і прийняття рішень в галузях встановлення торгового режиму щодо третіх країн; тарифного регулювання в галузі зовнішньоекономічної діяльності; нетарифного регулювання в галузі зовнішньоекономічної діяльності; валютного регулювання і валютного контролю зовнішньоекономічних операцій-уніфікації системи митного та прикордонного контролю тощо.

Угода про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності від 15.05.1992р., укладена між країнами-учасницями СНД визначає, що договірні сторони будуть співпрацювати у здійсненні зовнішньоекономічної політики у відношенні третіх країн і міжнародних організацій сприяти один-одному в забезпеченні та захисті взаємних інтересів ЗЕД. Також угода передбачає великий обсяг напрямків співробітництва у галузі зовнішньоекономічної діяльності такі,як взаємні консультації, розробка заходів державного регулювання та розвиток нормативної бази, здійснення заходів щодо недопущення реекспорту товарів відносно яких інші договірні сторони застосовують засоби тарифного регулювання; прийняття заходів з уніфікації фінансової і статистичної звітності, товаросупроводжувальної та митної документації а також стандартів стосовно зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Угода про обмін інформацією в галузі зовнішньоекономічної діяльності від 24.09.1993 р. передбачає, наприклад, те що договірні сторони будуть обмінюватись нормативними актами, інформацією та текстами документів за такими напрямками: про зовнішньоекономічні відносини, включаючи валютне регулювання; про мито і тарифи; про квотування і ліцензування товарів; про діяльність на ринках третіх країн; про співпрацю з міжнародними організаціями в галуз¹ зовнішньоекономічної діяльності і т. ін.

Таким чином, регулювання зовнішньоекономічної діяльності на міждержавному рівні здійснюється, в більшості випадків, на підставі і^з3 допомогою регіональних та локальних угод.

Що стосується внутрідержавного права, то воно теж повинно на місцевому рівні| впливати на зміст та характер зовнішньоекономічної діяльності Так, фактично правова база зовнішньоекономічної діяльності України почала створюватись після здобуття країною незалежності.

Закон України "Про міжнародні договори України" (далі — Закон) є правовою основою укладення Україною міжнародних економічних договорів. Положення Закону визначають загальний порядок укладення і виконання міжнародних договорів незалежно від їх характеру, також і порядок приєднання України до вже укладених іншими державами (міжурядовими організаціями) міжнародних договорів.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" було прийнято ще в СРСР 16 квітня 1991 р. Він деталізує види та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, встановлює порядок та основні засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності, принципи її регулювання тощо. Метою регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні є.: забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку держави; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці; створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення де ринкових структур розвинутих зарубіжних країн тощо.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:

1) Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції;

2) недержавними органами управління економікою (товарними, Фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу);

3) самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Правові підстави регулювання ЗЕД в Україні:

1) закони України,

2) передбачені в законах України акти тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах ц, компетенції,

3) економічні заходи оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України,

4) рішення недержавних органів управління економікою, _ЯКІ приймаються за їх статутними документами в межах законів України,

5) угоди, що укладаються між суб'єктами ЗЕД і не суперечать законам України