§2. Розмежування просторових сфер дії міжнародного і національного (внутрішньодержавного) права

Щоб здійснити розмежування просторових сфер дії міжнародного атонального права необхідно визначити межі кожної з них.

Просторова сфера верховенства міжнародного права

Режим міжнародних просторів (повітряного, космічного, відкритого моря) - цілком визначається міжнародним правом. Це ж відноситься і д, сухопутної міжнародної території - Антарктики, режим якої визначенні договором про неї від 1959р. Отже, у всіх міжнародних просторах, безумовний примат належить міжнародному праву, і воно визначає якою мірою тут може діяти національне право.

У той же час міжнародне право закріпило положення відповідно д₀ якого діяльність фізичних і юридичних осіб у міжнародних просторах регулюється національним правом. (Приклад: ст.8 договору про Антарктику 1959р. встановлює, що спостерігачі, науковий персонал, і також персонал, що супроводжує таких осіб, знаходяться ті юрисдикцією тих держав, громадянами яких вони є).

Таким чином, абсолютною просторовою сферою дії міжнародного права є міжнародні простори, режим яких воно повною мірою визначає В міру інтенсифікації діяльності юридичних і фізичних осіб у цій сфері сюди проникає національне право, однак межі його дії визначаються міжнародним правом.

Просторова сфера територіального верховенства держав

В межах своєї території (до зовнішньої межі територіальних вол включно) держава реалізує повний і винятковий суверенітет.

Але є випадки, коли на виконання інтересів усього світової співтовариства, міжнародне право проникає в сферу територіального верховенства держав.

Так, в інтересах міжнародного судноплавства іноземним суда*¹ надано право мирного проходу по територіальних водах, в межах яких теоретично, міжнародне право не діє. Але, мирний прохід, при цьоМУ регулюється правом прибережної держави, яке повинно відповідати принципам міжнародного права.

Таким чином, держава здійснюючи повний суверенітет на своїй території встановлює правопорядок якому підлеглі всі фізичні й юридичні особи, що там знаходяться. Сфера дії національного права - державна територія і порядок проникнення міжнародного й іноземного права регулюється самою державою.

§3. Міжнародне право і екстратериторіальна дія національного права

Екстратериторіальна дія національного права - це принцип, відповідно до якого, в окремих випадках, норми права розповсюджують свою дію і за межі державної території.

Юрисдикція випливає із суверенітету держави та передбачає реалізацію його законодавчої, судової й адміністративної (виконавчої) влади, їх обсягу і сфери дії.

Загальне правило сфери екстратериторіальної юрисдикції -держава здійснює повну юрисдикцію в межах своєї території й обмежену по відношенню до своїх громадян і організацій за її межами.

Внаслідок територіального верховенства держави іноземне право діє тільки в межах національного права. Держава не може вимагати від своїх громадян і організацій, що знаходяться за кордоном, здійснення дій заборонених "місцевим правом".

Усе більш широка екстратериторіальна дія права забезпечується за допомогою національних законів і міжнародних договорів держави. Особливо значну роль у цьому відіграють численні договори про правову допомогу (наприклад ст. 51 Конвенції країн СНД "Про правову допомогу і правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справах" 1993р. зобов.язала учасників визнавати і виконувати рішення судів один одного по цивільними сімейних справах, а також рішення по кримінальних справах про відшкодування збитків. Так само кожна сторона з доручення іншої сторони зобов'язана здійснювати " переслідування проти власних громадян, підозрюваних у тому, що зробили на території запитуючої Договірної Сторони злочин)