- •Модуль 1. Економіка виробництва
- •Предмет, метод і завдання дисципліни “економіка і організація виробництва»
- •1.1.1. Предмет вивчення дисципліни
- •1.1.2. Методологія вивчення дисципліни «Економіка і організація виробництва»
- •Основні фонди підприємств авіаційної промисловості і їх використання
- •1.2.1. Економічна сутність, склад і структура основних фондів
- •1.2.2. Облік і оцінка основних фондів
- •1.2.3. Знос основних фондів
- •1.2.4. Амортизація основних фондів
- •1.2.5. Показники ефективності використання основних фондів
- •1.2.6. Шляхи підвищення ефективності основних виробничих фондів
- •1.3. Оборотні кошти і матеріально-технічне забезпечення підприємств в умовах ринкової економіки
- •1.3.1.Сутність, склад і структура оборотних коштів
- •1.3.2.Джерела формування оборотних коштів
- •1.3.3. Нормування оборотних коштів
- •1.3.4. Оборотність оборотних коштів, її показники
- •1.3.5. Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів.
- •1.4. Продуктивність праці
- •1.4.1. Сутність продуктивності праці та її показники
- •1.4.2. Методи вимірювання продуктивності праці
- •1.4.3. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •1.5. Оплата праці на підприємствах
- •1.5.1. Соціально - економічна сутність заробітної плати.
- •1.5.2. Принципи і складові елементи організації заробітної плати
- •1.5.3 Тарифна система оплати праці та її елементи
- •1.5.4. Форми і системи заробітної плати
- •1.6. Собівартість продукції підприємств. Основи ціноутворення
- •1.6.1. Економічна сутність вартості і собівартості продукції. Поняття поточних витрат, їх класифікація
- •1.6.2. Методики визначення витрат виробництва та собівартості продукції
- •1.6.3. Основи ціноутворення
- •1.7. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів
- •1.7.1. Економічна сутність інвестицій, їх види
- •1.7.2. Економічна ефективність капітальних вкладень, її показники
- •1.7.3. Проектний аналіз, його зміст і завдання
- •1.7.4. Показники економічної ефективності інвестиційних проектів
- •1.8. Комерційний розрахунок і фінанси підприємств
- •1.8.1. Суть і основні завдання фінансової діяльності підприємства.
- •1.8.2. Формування доходів і прибутку підприємства. Показники рентабельності продукції
- •1. Рентабельність окремих видів продукції (Рі):
- •Модуль 2. Організація виробництва
- •Класифікація та структура підприємств
- •2.1.1. Види та організаційні форми підприємств
- •2.1.2. Структура підприємства
- •2.2. Підприємство як виробнича система
- •2.2.1.Завдання та ознаки виробничого підприємства
- •2.2.2. Властивості виробничого підприємства
- •2.3. Організаційні структури підприємств
- •2.3.1. Сутність організаційних структур
- •2.3.2. Види організаційних структур
- •2.4. Виробничі процеси і принципи їх раціональної організації
- •2.4.1. Зміст і типи виробничого процесу
- •2.4.2. Принципи організації виробничого процесу
- •2.5. Типи і методи організації виробництва
- •2.5.1. Типи організації виробництва
- •2.5.2. Методи організації виробництва
- •2.6. Виробнича та соціальна інфраструктура
- •2.6.1. Виробнича інфраструктура підприємства
- •2.6.3. Соціальна інфраструктура підприємства
- •2.7. Сутність і функції процесу управління виробництвом
- •Сутність управління виробництвом
- •2.7.2. Функції управління виробництвом
- •2.8. Прогнозування розвитку виробництва
- •2.8.1. Принципи прогнозування виробництва.
- •2.8.2. Планування виробництва
1.5.3 Тарифна система оплати праці та її елементи
Тарифна система – це сукупність нормативних документів, за якими здійснюється державне планування і регулювання диференціації рівня заробітної плати залежно від складності, умов праці, народногосподарського значення галузі, інтенсивності, територіального розміщення підприємств.
Основними елементами тарифної системи є: довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників; тарифні сітки, тарифні ставки, система надбавок і доплат до тарифних ставок, схеми посадових окладів, або єдина тарифна сітка.
Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників – це систематизований за видами діяльності збірник описів професій, які приведені в Класифікаторі професій.
За його допомогою проводиться тарифікація робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітниками, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації робітників.
Тарифна сітка – це сукупність розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими здійснюється диференціація заробітної плати працівників.
Тарифний розряд характеризує складність виконуваної роботи і рівень кваліфікації робітника.
Тарифні коефіцієнти характеризують відношення тарифних ставок того чи іншого тарифного розряду до тарифної ставки першого розряду, розмір якої прийнятий за одиницю. Вони показують відмінності в складності і кваліфікації працівників.
У сучасних умовах на більшості підприємств застосовують шести-, семи- і восьмирозрядні тарифні сітки із співвідношенням тарифів відповідно 1:1,8; 1:2,01 і 1:2,4.
Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.
Тарифна ставка першого розряду — це мінімальна заробітна плата працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відображає законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче за якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (об'єм роботи). Тарифні ставки наступних розрядів розраховують множенням тарифної ставки 1-го розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оплата праці керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців здійснюється за допомогою посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посади, яку вони займають, їх кваліфікації, умов праці, масштабів, складності і важливості робіт.
В Україні в 1993 році затверджено Єдину тарифну сітку оплати праці робітників, службовців, спеціалістів, керівників за загальними (наскрізними) професіями та посадами, що забезпечує єдині умови оплати праці цих категорій працівників незалежно від галузі виробництва. Тарифна сітка містить 15 тарифних розрядів з діапазоном тарифних коефіцієнтів від 1 до 4,01.
Самостійними елементами заробітної плати є надбавки і доплати, яки враховують два фактори: компенсаційний і стимулюючий. До доплат, які носять компенсаційний характер, відносяться доплати за несприятливі умови праці, високу інтенсивність праці, роботу в нічний час, за суміщенням професій, за розширенні з нормою зон обслуговування та інші.
До стимулюючих надбавок відносяться надбавки за високу професійну майстерність працівників, високі досягнення в роботі, вислугу років (трудовий стаж) та інші.