- •Модуль 1. Економіка виробництва
- •Предмет, метод і завдання дисципліни “економіка і організація виробництва»
- •1.1.1. Предмет вивчення дисципліни
- •1.1.2. Методологія вивчення дисципліни «Економіка і організація виробництва»
- •Основні фонди підприємств авіаційної промисловості і їх використання
- •1.2.1. Економічна сутність, склад і структура основних фондів
- •1.2.2. Облік і оцінка основних фондів
- •1.2.3. Знос основних фондів
- •1.2.4. Амортизація основних фондів
- •1.2.5. Показники ефективності використання основних фондів
- •1.2.6. Шляхи підвищення ефективності основних виробничих фондів
- •1.3. Оборотні кошти і матеріально-технічне забезпечення підприємств в умовах ринкової економіки
- •1.3.1.Сутність, склад і структура оборотних коштів
- •1.3.2.Джерела формування оборотних коштів
- •1.3.3. Нормування оборотних коштів
- •1.3.4. Оборотність оборотних коштів, її показники
- •1.3.5. Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів.
- •1.4. Продуктивність праці
- •1.4.1. Сутність продуктивності праці та її показники
- •1.4.2. Методи вимірювання продуктивності праці
- •1.4.3. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •1.5. Оплата праці на підприємствах
- •1.5.1. Соціально - економічна сутність заробітної плати.
- •1.5.2. Принципи і складові елементи організації заробітної плати
- •1.5.3 Тарифна система оплати праці та її елементи
- •1.5.4. Форми і системи заробітної плати
- •1.6. Собівартість продукції підприємств. Основи ціноутворення
- •1.6.1. Економічна сутність вартості і собівартості продукції. Поняття поточних витрат, їх класифікація
- •1.6.2. Методики визначення витрат виробництва та собівартості продукції
- •1.6.3. Основи ціноутворення
- •1.7. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів
- •1.7.1. Економічна сутність інвестицій, їх види
- •1.7.2. Економічна ефективність капітальних вкладень, її показники
- •1.7.3. Проектний аналіз, його зміст і завдання
- •1.7.4. Показники економічної ефективності інвестиційних проектів
- •1.8. Комерційний розрахунок і фінанси підприємств
- •1.8.1. Суть і основні завдання фінансової діяльності підприємства.
- •1.8.2. Формування доходів і прибутку підприємства. Показники рентабельності продукції
- •1. Рентабельність окремих видів продукції (Рі):
- •Модуль 2. Організація виробництва
- •Класифікація та структура підприємств
- •2.1.1. Види та організаційні форми підприємств
- •2.1.2. Структура підприємства
- •2.2. Підприємство як виробнича система
- •2.2.1.Завдання та ознаки виробничого підприємства
- •2.2.2. Властивості виробничого підприємства
- •2.3. Організаційні структури підприємств
- •2.3.1. Сутність організаційних структур
- •2.3.2. Види організаційних структур
- •2.4. Виробничі процеси і принципи їх раціональної організації
- •2.4.1. Зміст і типи виробничого процесу
- •2.4.2. Принципи організації виробничого процесу
- •2.5. Типи і методи організації виробництва
- •2.5.1. Типи організації виробництва
- •2.5.2. Методи організації виробництва
- •2.6. Виробнича та соціальна інфраструктура
- •2.6.1. Виробнича інфраструктура підприємства
- •2.6.3. Соціальна інфраструктура підприємства
- •2.7. Сутність і функції процесу управління виробництвом
- •Сутність управління виробництвом
- •2.7.2. Функції управління виробництвом
- •2.8. Прогнозування розвитку виробництва
- •2.8.1. Принципи прогнозування виробництва.
- •2.8.2. Планування виробництва
1.4. Продуктивність праці
План
1.4.1.Сутність продуктивності праці та її показники.
1.4.2.Методи вимірювання продуктивності праці.
1.4.3.Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.
1.4.1. Сутність продуктивності праці та її показники
Продуктивність праці – це ефективність (плідність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати певну кількість споживчих вартостей в одиницю робочого часу.
Економічна сутність продуктивності праці розкривається через її складові елементи: екстенсивність, інтенсивність праці і продуктивна сила праці. Ефективність праці показує міру її продуктивного використання і її тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик.
Інтенсивність праці – це ступінь напруженості праці, витрачання людської енергії (фізичних і духовних сил працівника) за одиницю робочого часу. Кожному способу виробництва властива своя особлива, суспільно-необхідна або нормальна інтенсивність праці. Нормальна інтенсивність праці – це такий ступінь напруженості праці, яка забезпечує продуктивне використання всього робочого часу і не викликає негативних наслідків в життєдіяльності людського організму.
Продуктивна сила праці – це потенційна можливість, ефективної праці за конкретних організаційно-технічних умов.
Розрізняють поняття індивідуальної (живої праці) і суспільної (живої і уречевленої) праці.
Продуктивність індивідуальної праці характеризує витрати тільки живої праці на виробництво одиниці продукції і визначається на рівні галузей народного господарства, підприємств, його служб та підрозділів.
Продуктивність суспільної праці характеризує витрати як живої, так і уречевленої праці на виробництво одиниці продукції і визначається на рівні народного господарства країни.
Рівень продуктивності праці визначається виробітком і трудомісткістю.
Виробіток — це кількість виготовленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виготовленої продукції до величини робочого часу, витраченого на її виробництво.
Трудомісткість – витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції одним або групою працівників певної професії і кваліфікації. Це обернена величина виробітку.
1.4.2. Методи вимірювання продуктивності праці
Методи вимірювання продуктивності праці залежать від специфіки діяльності підприємств, способів визначення обсягів виробленої продукції. Розрізняють такі методи: натуральний; умовно-натуральний; трудовий; вартісний (грошовий).
Сутність натурального методу полягає в тому, що обсяг виробленої продукції і продуктивність праці розраховуються в натуральних одиницях.
Сутність умовно-натурального методу вимірювання полягає в тому, що за допомогою перевідних коефіцієнтів різні види продукції приводять до єдиного вимірника.
Трудовий метод вимірювання продуктивності праці застосовується в тих випадках, коли обсяг виробленої продукції обчислюється на основі її трудомісткості.
Вартісний (грошовий), метод ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот, нормативна вартість обробки, чиста, нормативно-чиста і умовно-чиста продукція, валовий дохід).
Величина чистої продукції (ЧП) розраховується як різниця між обсягом валової продукції (ВП) і матеріальними витратам (Вмат) і визначається:
або
,
(1.)
де Рз.п – витрати на оплату праці персоналу; Рс.в – відрахування на соціальне страхування; ПР – прибуток підприємства.
У галузях з високим рівнем технічної оснащеності для розрахунку продуктивності праці застосовується показник умовно-чистої продукції (УЧП), який містить окрім заробітної плати з нарахуваннями, прибуток, а також суму амортизаційних відрахувань(Ам):
, ` (1.20)
Частіше для розрахунку продуктивності праці на підприємствах застосовується показник нормативно-чистої продукції (НЧП). При застосуванні цього методу на кожен вид продукції разом з оптовою ціною встановлюється норматив чистої продукції. Обсяг НЧП по підприємству визначається як добуток обсягу випуску кожного виду продукції в натуральному вимірнику на норматив і складання отриманих результатів.
Рівень продуктивності праці на підприємстві можна характеризувати показниками трудомісткості продукції. Трудомісткість відображає суму затрат праці промислово-виробничого персоналу (живої праці) на виробництво одиниці продукції і вимірюється в людино-годинах (нормо-годинах). Розрізняють такі види трудомісткості: технологічну, обслуговування виробництва, виробничу і управлінську.
