- •Модуль 1. Економіка виробництва
- •Предмет, метод і завдання дисципліни “економіка і організація виробництва»
- •1.1.1. Предмет вивчення дисципліни
- •1.1.2. Методологія вивчення дисципліни «Економіка і організація виробництва»
- •Основні фонди підприємств авіаційної промисловості і їх використання
- •1.2.1. Економічна сутність, склад і структура основних фондів
- •1.2.2. Облік і оцінка основних фондів
- •1.2.3. Знос основних фондів
- •1.2.4. Амортизація основних фондів
- •1.2.5. Показники ефективності використання основних фондів
- •1.2.6. Шляхи підвищення ефективності основних виробничих фондів
- •1.3. Оборотні кошти і матеріально-технічне забезпечення підприємств в умовах ринкової економіки
- •1.3.1.Сутність, склад і структура оборотних коштів
- •1.3.2.Джерела формування оборотних коштів
- •1.3.3. Нормування оборотних коштів
- •1.3.4. Оборотність оборотних коштів, її показники
- •1.3.5. Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів.
- •1.4. Продуктивність праці
- •1.4.1. Сутність продуктивності праці та її показники
- •1.4.2. Методи вимірювання продуктивності праці
- •1.4.3. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •1.5. Оплата праці на підприємствах
- •1.5.1. Соціально - економічна сутність заробітної плати.
- •1.5.2. Принципи і складові елементи організації заробітної плати
- •1.5.3 Тарифна система оплати праці та її елементи
- •1.5.4. Форми і системи заробітної плати
- •1.6. Собівартість продукції підприємств. Основи ціноутворення
- •1.6.1. Економічна сутність вартості і собівартості продукції. Поняття поточних витрат, їх класифікація
- •1.6.2. Методики визначення витрат виробництва та собівартості продукції
- •1.6.3. Основи ціноутворення
- •1.7. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів
- •1.7.1. Економічна сутність інвестицій, їх види
- •1.7.2. Економічна ефективність капітальних вкладень, її показники
- •1.7.3. Проектний аналіз, його зміст і завдання
- •1.7.4. Показники економічної ефективності інвестиційних проектів
- •1.8. Комерційний розрахунок і фінанси підприємств
- •1.8.1. Суть і основні завдання фінансової діяльності підприємства.
- •1.8.2. Формування доходів і прибутку підприємства. Показники рентабельності продукції
- •1. Рентабельність окремих видів продукції (Рі):
- •Модуль 2. Організація виробництва
- •Класифікація та структура підприємств
- •2.1.1. Види та організаційні форми підприємств
- •2.1.2. Структура підприємства
- •2.2. Підприємство як виробнича система
- •2.2.1.Завдання та ознаки виробничого підприємства
- •2.2.2. Властивості виробничого підприємства
- •2.3. Організаційні структури підприємств
- •2.3.1. Сутність організаційних структур
- •2.3.2. Види організаційних структур
- •2.4. Виробничі процеси і принципи їх раціональної організації
- •2.4.1. Зміст і типи виробничого процесу
- •2.4.2. Принципи організації виробничого процесу
- •2.5. Типи і методи організації виробництва
- •2.5.1. Типи організації виробництва
- •2.5.2. Методи організації виробництва
- •2.6. Виробнича та соціальна інфраструктура
- •2.6.1. Виробнича інфраструктура підприємства
- •2.6.3. Соціальна інфраструктура підприємства
- •2.7. Сутність і функції процесу управління виробництвом
- •Сутність управління виробництвом
- •2.7.2. Функції управління виробництвом
- •2.8. Прогнозування розвитку виробництва
- •2.8.1. Принципи прогнозування виробництва.
- •2.8.2. Планування виробництва
1.7. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів
План
1.7.1. Економічна сутність інвестицій, їх види
1.7.2. Економічна ефективність капітальних вкладень, її показники.
1.7.3. Проектний аналіз, його зміст і завдання.
1.7.4. Показники економічної ефективності інвестиційних проектів.
1.7.1. Економічна сутність інвестицій, їх види
Господарська діяльність окремих підприємств значною мірою характеризується об'ємом і формами інвестицій, що здійснюються.
Інвестиції складають значну частину ресурсів підприємства. Їх формування, використання і поповнення регулюється Законом України «про інвестиційну діяльність».
У найбільш широкому трактуванні інвестиції – це вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен компенсувати інвесторові відмову від використання засобів, які він має, на споживання, забезпечити винагороду інвестора за ризик, а також відшкодувати втрати від інфляції.
Прибуток, що отримується від інвестицій, служить джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій.
Інвестиціями можуть бути всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької і інших видів діяльності, що забезпечує при тому отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські внески, цінні папери, рухоме і нерухоме майно, майнові права, права користування природними ресурсами, інші цінності.
В цілях обліку, аналізу і планування інвестиції класифікують по окремих ознаках.
1. Залежно від об'єкту вкладення засобів розрізняють реальні і фінансові інвестиції. Реальні інвестиції – це вкладення засобів в реальні об'єкти – як матеріальні, так і нематеріальні. Фінансові інвестиції – це вкладення капіталу в різні цінні папери.
2. По характеру участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції. Прямі інвестиції припускають безпосередню участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладенні засобів. Непрямі інвестиції здійснюються через посередників, які розміщують на свій розсуд засоби інвесторів для отримання доходу і подальшого його розподілу.
3. По періоду інвестування інвестиції ділять на стисло-термінові (вкладення капіталу на період до одного року) і довгострокові.
4. По формах власності розрізняють інвестиції: державні, приватні, іноземні і сумісні. Державні інвестиції здійснюються державою в особі уряду або державних підприємств. Приватними інвестиціями називаються інвестиції, які здійснюються громадянами і підприємствами недержавних форм власності. Під іноземними інвестиціями розуміються вкладення, які здійснюються іноземними інвесторами. Під сумісними інвестиціями розуміють вкладення, які здійснювані спільно суб'єктами даної країни і іноземних держав.
5. За регіональною ознакою виділяють внутрішні і зовнішні інвестиції. Внутрішні інвестиції – це вкладення інвесторами капіталу в об'єкти, розміщені у межах країни, зовнішні – за її межами.
1.7.2. Економічна ефективність капітальних вкладень, її показники
В тому випадку, якщо інвестиції є одноразовим вкладенням засобів в просте і розширене відтворення основних фондів, вони набувають форму капітальних вкладень. Капітальні вкладення, які забезпечують розвиток матеріально-технічної бази підприємства, здійснюються у формі нового будівництва, реконструкції і розширення підприємства, технічного переозброєння виробництва.
Розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень необхідні при обґрунтуванні вибору різних напрямів відтворення основних виробничих фондів, а також розміщення виробництва і будівельних об'єктів в галузях невиробничої сфери, при оцінці природоохоронних заходів, при вирішенні інших проблем.
Економічна ефективність капітальних вкладень визначається співвідношенням економічного ефекту і витрат, що зумовили цей ефект. Під ефектом розуміють результат від здійснення заходу.
Розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень. Розрахунок абсолютної ефективності капітальних вкладень дає можливість отримання загальної величини економічного ефекту.
Показниками абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень є коефіцієнт загальної економічної ефективності (Е) і термін окупності загальних капітальних вкладень (Т).
Коефіцієнт загальної економічної ефективності розраховується:
а) по підприємству, що діє (Едп):
(1.23.)
де
- приріст прибутку, викликаний капітальними
вкладеннями, грн.; К – об'єм капітальних
вкладень, грн.
б) по підприємствах, що знов будуються, цехах, інших об'єктах і окремих заходах (Енп):
(1.24.)
де Пзаг. – загальна сума прибутку, грн.; К – кошторисна вартість об'єкту, що будується (капітальні вкладення в проект), грн.
Набуті розрахункові значення коефіцієнта Е порівнюють з нормативною його величиною. Капітальні вкладення будуть визнані ефективними, якщо розрахункове значення коефіцієнта виявиться не нижчим за рівнем ефективності, встановленим Міністерством економіки України за певний період часу.
Термін окупності загальних капітальних вкладень є величиною, оберненої коефіцієнту абсолютної економічної ефективності.
Розрахунки порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень застосовуються при зіставленні варіантів господарських або технічних рішень, розміщенні підприємств або їх комплексів, виборі взаємозамінної продукції, впровадженні нового виду техніки, будівництві нових або реконструкції діючих підприємств.
Показником порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень є приведені витрати (Зприв):
(1.25.)
де Сi – собівартість річного випуску продукції по i-му варіанту капітальних вкладень, грн.; Кi – загальні капітальні вкладення по i-му варіанту, грн.; Ен – коефіцієнт мінімально допустимої віддачі (ефективності) з кожної одинці капітальних вкладень.
Найбільш ефективними з тих проектів, що є, вважається той проект, у якого сума приведених витрат є мінімальною. Якщо впровадження такого проекту вимагає додаткових капітальних вкладень, термін їх окупності (Тдоп) дорівнює:
(1.26.)
де Кн і Кб – загальні капітальні вкладення пропонованого і базового варіантів, грн.; Сн і Сб – собівартість річного випуску продукції тих же варіантів, грн.
Показником, зворотним терміну окупності додаткових капітальних вкладень, є коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (Е):
(1.27.)
Цей показник визначає величину розміру ефекту, який отримується з одиниці вартості додаткових капітальних вкладень.
