Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕОВ_укр_консп_новий 2009.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
599 Кб
Скачать
☆

2.8.2. Планування виробництва

Цільова орієнтація факторів виробництва потребує певних форм і методів їхнього сполучення, що досягається плануванням виробничо-господарської діяльності.

Під плануванням розуміють аналітичну роботу по обґрунтуванню програм розвитку (заходів) технологічного, технічного, організаційного, економічного, соціального, екологічного й правового забезпечення, а також визначенню показників вироблення й реалізації продукції, необхідних ресурсів.

Застосовують стратегічне, довгострокове, короткострокове, поточне й оперативне планування.

Стратегічне планування – це засіб реалізації загальної стратегії підприємства, воно спрямовано на пошук (формування) необхідних ресурсів та шляхів досягнення цілей, що виходять із прийнятої в процесі планування стратегії розвитку. Тривалість планування (10 – 15 років) залежить від періодичності оновлення основних виробничих фондів, кардинальних технологічних змін, нових цінностей та уподобань населення тощо.

Стратегічний план деталізується задачами довгострокового планування до 5-ти років. Стратегія розвитку уточнюється (корегується) з врахуванням тенденцій розвитку зовнішнього середовища та можливостей підприємства. Результатом панування є система планів з реалізації, виробництва, витрат, фінансів і т.д.

На основі цих планів реалізується короткострокове планування (1-3 роки), за яким планові показники першого року деталізуються й корегуються щоквартально, а другого та третього року – кожні півроку або щорічно. Це робиться для того, щоб показники найбільш повнішне відзеркалювали очікувані зміни в середовищі (екологія, економіка, політика, технологія, техніка, конкуренція тощо).

Поточне планування (до 1 року) враховує динамічність життя і перш за все тенденції попиту та пропозиції, пов’язуються задачі різних служб підприємства. Показники розраховуються за рік з «розбивкою» по кварталам. Для перших трьох місяців встановлюють їх як директивні, а в наступних 9 місяцях їх корегують. План деталізується щодо процесів виробництва, номенклатури, руху продукції та матеріалів, витрат виробництва й собівартості продукції, перерозподілу ресурсів тощо.

Координація дій служб підприємства у часі визначається за оперативним (календарним) плануванням (до 10 днів). За змістом це програми руху продуктів та факторів виробництва з визначеними датами й службами у відповідності до технології. Календарне планування визначає дати початку і закінчення робіт у цехах, час передачі продукції іншим цехам. План конкретизують за номенклатурою робіт і виконавцям на тиждень, п'ятиденку, добу, робочу зміну, годину.

Планові розрахунки базуються на нормах та нормативах: нормах витрат матеріалів на одиницю продукції; нормах використання виробничих потужностей; нормах технологічних, внутрішньоцехових і міжцехових заділів; нормах запасів; нормативах тривалості виробничого циклу, розміру партій; періодичності запуску продукції. Складаються планові завдання для ділянок, змін і бригад: на місяць, декаду, тиждень, зміну

Список літератури.

  1. ГОСПОДАРСЬКИЙ кодекс України / Уклад. М. Бойцова. – Х.: Фактор, 2003. – 260 с.

  2. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про оплату праці “/ Закони України, том 8. – К.: Ін-т законодавства, 1997. – С. 210 – 218

  3. БОЙЧИК І.М. Економіка підприємства. Навч.посібник. – К.: Атіка, 2002. – 480 с.

  4. ВОЛКОВ О.И, СКЛЯРЕНКО В.К. Экономика предприятия : Курс лекций. – М. : ИНФРА. – М. 2003. – 280 с.

5. ГЕРАСИМЧУК В.Г. Економіка та організація виробництва: Підручник – К.: Знання, 2007. – 678 с.

  1. Підприємництво. Навчальний посібник–К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 616 с.

  2. ЕКОНОМІКА ТРАНСПОРТУ. Навчальний посібник. – К.: КДАВТ , КМУЦА, 1999. – 254 с.

  3. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА : Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К. : КНЕУ, 2001. – 528 с.

9. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА: Учеб. посібник /Під общ. ред. Мельника Л.Г. - Суми: ИТД «Університетська книга»: 2003. - 638 с.

  1. ЭКОНОМИКА : Учебник / Под. ред. А.С.Булатова – М. : Издательство БЕК, 1996. – 632 с.

11. КУРОЧКИН А.С. Організація виробництва: Учеб. посібник. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.

12.БОЙЧИК І.М., ХОРІВ П.С., ХОПЧАН М.І. Економіка підприємства. – Львів: «Сполом». – 1998. – 212 с.

13.ГОРОДЕЦЬКА Л.О. Економіка праці. Модуль 1. Курс лекцій. – К. :НАУ, 2005. – 116 с.

15.ГОРОДЕЦЬКА Л.О. Економіка праці. Модуль 2. Курс лекцій. – К. :НАУ, 2006. – 80 с.

16.ДАНІЛОВ О.Д. ФЛІССАК Н.П. Податки в Україні. Навч. посібник. – К. : Укр ІНТЕІ 2003. – 348 с.

  1. КЕЙЛЕР В.А. Экономика предприятия : Курс лекций. – М. : ИНФРА – М; Новосибирск: НГАЭ и У « Сибирские соглашения», 2003. – 129 с.

  2. КУЛАЕВ Ю.Ф. Економика гражданской авиации Украины. Монография. – К.: Издательство « Феникс », 2004. – 667 с.

  3. КУЛАЕВ Ю.Ф Экономика предприятий : Конспект лекций. – К. : КМУЦА, 1998.- 140 с.

  4. ЛИТВИНЕНКО Я.В. Сучасна політика ціноутворення : Навч. посібник. – К. : МАУП, 2001. – 152 с.

  5. СЕЛЕЗНЁВ В.В. Основы рыночной экономики Украины: Учебн. пособие. – К.:А.С.К.,1999.-544 с.

  6. Экономика предприятия. Учебное пособие/Под общ.ред. д.э.н., проф.Л.Г.Мельника. – 2-е изд., испр. – Сумы: ИТД „Университетская книга”, 2003. – 638 с.

2