2. Продуктивність і рентабельність праці.

Якщо у розрахунку ефективності результати характеризуються обсягом продукції, то вони мають назву продуктивності, а якщо результати характеризуються розміром прибутку, то такі показники ефективності називаються рентабельністю.

Узагальнюючим показником ефективності використання робочої сили є продуктивність праці, що характеризує співвідношення результатів праці та її витрат.

На рівень продуктивності праці впливають:

1. Рівень екстенсивного використання праці – показує міру її продуктивного використання і її тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. Чим пов­ніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу, і чим триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і, відпо­відно, продуктивності праці. Однак зростання продуктивності праці за рахунок екстенсивних характеристик має чіткі межі: законодавче встановлену тривалість робочого дня і робочо­го тижня. Якщо протягом законодавчо встановленої трива­лості робочою часу весь він (час) цілком витрачається на продуктивну працю, то це є верхня межа рівня екстенсивного використання праці.

1. Інтенсивність праці характеризує міру її напруженості й визначається кількістю фізичної та розумової енергії лю­дини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці також має межі, а саме фізіологічні та психічні можли­вості людського організму. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, вико­ристання вільного часу тощо.

Отже, рівень екстенсивного використання праці й інтен­сивність праці – це важливі фактори зростання продуктив­ності праці, які, однак, мають чіткі обмеження, тобто не мо­жуть використовуватися безкінечно.

Джерелом зростання продуктивності праці, яке не має меж, є техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково технічного прогресу.

Важливим показником ефективності праці є співвідно­шення її прибутку від даного виду трудової діяльності й відпо­відних витрат праці. Це співвідношення називається рента­бельністю праці, або точніше – рентабельністю сумарних витрат на персонал, і в загальному випадку визначається за формулою:

R_i = (D_i – Z_i) : Z_i , або R_i = P_i : Z_i, ( 7.1 та 7.2)

де R –рентабельність праці;

D – створена цією працею вартість;

Z – витрати на організацію цієї праці;

P – прибуток від цієї праці.

Індекс i означає, що всі ці показники повинні стосуватися одного і того ж (наприклад і-го) виду праці.

3. Виробництво продукції – універсальний показник продуктивності праці.

Найбільш поширеним і універсальним показником продуктивності праці є виробіток продукції. Він є можливим у наступних вимірах.

1. Натуральні показники (у т, м, кг) застосовуються на підприємствах, що випускають однорідну продукцію.

2. Вартісні показники поділяють на наступні види:

1) валова продукція;

2) товарна продукція;

3) реалізована продукція;

4) чиста продукція.

Сучасні економісти пропонують використання показника продуктивності праці, який характеризує не обсяг продукції, а обсяг виробничої роботи. Для цього рекомендують такі показники:

– чиста продукція – являє собою новостворену на підприємстві вартість. Це товарна продукція за відрахуванням матеріальних витрат і амортизації;

– умовна чиста продукція – відрізняється від чистої включенням амортизації.

З теоретичного погляду найповніше уявлення щодо вкладу підприємства у створення продукції дає показник вартості чистої продукції — новоствореної вартості. Величина чистої продукції розраховується як різниця між обсягом валової продукції і витратами на сировину, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію, амортизаційні відрахування (елементи уречевленої праці):

Ч_п = Q_в – М_в, або Ч_п = З_п + Пр , ( 7.3 та 7.4)

де Ч_п — обсяг чистої продукції;

Q_в — обсяг валової продукції;

М_в — матеріальні витрати;

З_п — заробітна плата з нарахуваннями на соціальне страхування;

Пр — прибуток підприємства.

Чиста продукція точно характеризує новостворену продукцію, якщо продукція реалізується за ринковими цінами, проте нині великий вплив чинять монопольні ціни, які змінюють реальний вклад підприємства у створення нової вартості.

У галузях з високим рівнем технічної оснащеності для розрахунку продуктивності праці застосовується показник умовно-чистої продукції, який містить, окрім заробітної плати з нарахуваннями, прибуток, а також суму амортизаційних відрахувань (частину минулої праці).

Проте використання цього показника обмежене у зв’язку з тим, що за значної різниці в рентабельності окремих виробів і великих відмінностей частки прибутку в оптовій ціні підприємства не можна мати точних і надійних результатів зіставлення реального вкладу підприємства щодо випуску продукції і відповідної величини прибутку.

Ширше застосовується на підприємствах показник продуктивності праці, розрахований на основі показника нормативно- чистої продукції.

Сутність нормативного методу визначення чистої продукції полягає в тому, що на кожний вид продукції, котра випускається підприємством, поряд з оптовою ціною встановлюється також норматив чистої продукції.

Обсяг нормативно-чистої продукції (НЧП) по підприємству визначається множенням обсягу випуску кожного виду продукції в натуральному вимірнику (штук, кг тощо) на норматив і складанням одержаних результатів.

Нормативи чистої продукції мають бути стабільними, тому обсяги нормативно-чистої продукції порівнюються протягом певного періоду.

Обсяг нормативно-чистої продукції розраховується так:

_{( 7.5)}

де П_і — план випуску і-х виробів, шт.;

— норматив чистої продукції на і-й виріб, грн;

n — кількість найменувань виробів за планом.

Норматив чистої продукції на виріб визначається:

( 7.6)

де З_в.р — заробітна плата основних виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, грн;

К_з — коефіцієнт, який обчислюється як відношення суми заробітної плати працівників, зайнятих обслуговуванням і управлінням вироб­ництва, до суми заробітної плати основних виробничих робітників;

П_н — нормативний прибуток, грн.

Недоліки показника нормативно-чистої продукції ідентичні недолікам показника чистої продукції.