Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції за ГСВО МОН .doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

5. Показники і методи вимірювання продуктивності праці.

Отже, продуктивність праці – це показник її ефектив­ності, результативності, то характеризується співвідношен­ням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. В залежності від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продук­тивності праці: виробіток і трудомісткість.

Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленою одним працівником за одиницю робочого часу і розраховується за формулою:

B = V : T, (7.13)

де B – виробіток;

V – обсяг виробництва продукції (робіт, послуг);

T – затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).

На підприємстві виробіток може визначатися різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюються обсяг продукції і затрати праці.

Для оцінки рівня виробітку на окремих робочих місцях при виробництві різноманітної незавершеної продукції ви­користовуються також трудові показники, в яких для ха­рактеристики обсягу виробництва застосовуються норми трудових витрат у нормо-годинах. Однак ці показники ма­ють дуже вузьку сферу застосування, оскільки вимагають суворої наукової обґрунтованості використовуваних норм.

Витрати праці при розрахунках її продуктивності мо­жуть вимірюватися відпрацьованими людино-годинами, лю­дино-днями і середньосписковою чисельністю персоналу. Однак всі ці показники вимірюють лише кількість праці, нівелюючи її якість. Іншими словами, в таких розрахунках робоча сила найкваліфікованіших конструкторів або управ­лінців додається до робочої сили охоронців та прибиральни­ків. І знову універсальним показником кількості витраченої праці може бути вартість витрат на утримання персоналу.

Трудомісткість – це обернений показник рівня про­дуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг) і розраховується за формулою:

TM = T : V (7.14)

Для планування і аналізу праці на підприємстві розра­ховуються різні види трудомісткості.

Технологічна трудомісткість (Тт), визначається витрата­ми праці основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.

Трудомісткість обслуговування (То) , визначається витра­тами праці допоміжних робітників, що зайняті обслугову­ванням виробництва.

Виробнича трудомісткість (Тв), складається з технологіч­ної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.

Трудомісткість управління (Ту) визначається витратами праці керівників, спеціалістів, технічних виконавців.

Повна трудомісткість продукції (Тп), відображає всі ви­грати праці на виготовлення одиниці кожного виробу. Вона визначається за формулою:

Тп = Тт + То + Ту = Тв + Ту, (7.15)