А.2.1.5. Взяття шлункового вмісту для дослідження секреторної функції шлунка (пацієнт може допомагати медичному працівникові, поведінка адекватна)

Необхідні дії

Обґрунтування

1. Підготовка до процедури

Пояснити пацієнту хід процедури та отримати його згоду на проведення процедури

Забезпечується право пацієнта на інформацію

2. Підготувати необхідне оснащення

Необхідна умова для проведення процедури

3. Запропонувати пацієнту правильно і зручно сісти: щільно притулитися до спинки стільця та трохи нахилити голову вперед

Забезпечується безперешкодне введення зонда в ротоглотку

4. Покласти рушник на груди та шию пацієнта

Виключається забруднення одягу

5. Визначити відстань, на яку пацієнт повинен проковтнути зонд (від зросту в см відняти 100)

Необхідна умова потрапляння зонда в шлунок

6. Провести гігієнічну антисептику рук.Надіти чисті рукавички, відкрити пакет, вийняти з нього зонд (зонд до введення має бути в морозильнику впродовж 1,5 год). Взяти його правою рукою на відстані 10-15 см від сліпого кінця, а лівою рукою підтримувати його вільний кінець

Дотримується інфекційна безпека

Зменшується блювотний

рефлекс. Полегшується можливість проведення процедури

7. Виконання процедури

Запропонувати пацієнту відкрити рота, покласти сліпий кінець зонда на корінь язика, а потім проштовхнути його глибше в глотку: пацієнт при цьому повинен робити активні ковтальні рухи за командою медпрацівника, а слину витирати серветкою.

Примітка: якщо пацієнт закашлявся, негайно вийняти зонд

Забезпечується просування зонда в шлунок до потрібної мітки при кожному ковтальному русі (безладні ковтальні рухи призводять до регургітації зонда). Слина в'язка, її важко спльовувати

Поява кашлю є ознакою потрапляння зонда у дихальні шляхи

8. Далі процедуру проводять різними методами.

А. З використанням ентерального подразника:

а) вилучити шлунковий вміст натще (І порція);

б) протягом 1 год вилучати вміст шлунка, змінюючи пробірки кожні 15 хв (II, III, IV, V порції – базальна секреція);

в) увести через зонд ентеральний подразник –200мл, підігрітий до 38 °С;

г) через 10 хв вилучити 20 мл (ІІ порція);

д) через 15 хв вилучити весь залишок пробного сніданку (ІII порція);

е) протягом 1 год вилучати шлунковий вміст (4 наступні пор­ції), змінюючи пробірки кожні 15 хв

Б.З використанням парентерального подразника:

а) вилучити шлунковий вміст натще (І порція);

б) вилучити ІІ, ІІІ, ІV, V порції базальної секреції протягом 1 години кожні 15 хв;

в) ввести підшкірно подразник (гістамін );

г) проводити подальше вилучення шлункового вмісту через 20-30 хв. Протягом 1 години кожні 15 хв (VІ,VІІ, VІІІ, ІХ порції – стимульована секреція).

Примітка:

- при застосуванні гістаміну за 20-30 хвилин перед його введенням ввести 1 мл 1% р-ну димедролу (тобто після ІІІ порції базальної секреції);

- гістамін ввести після вилучення ІV порції базальної секреції, а після, через 15 хвилин, V порції протягом 1 години вилучити 4 порції стимульованої секреції через кожні 15 хвилин

Забезпечується можливість отримання різних фракцій шлункового соку.

VI-VIІ порції – залишок пробного сніданку – дозволяють судити про моторну функцію шлунка.

Забезпечуються більш достовірні результати визначення секреції шлунка.

Парентеральний подразник шлункової секреції вводять із розрахунку:

0,1% р-н гістаміну – 0,08 мг на 10 кг маси тіла, але максимальна кількість не повинна перевищувати 0,5 мл;

Забезпечується попередження побічної дії гістаміну (тахікардія,

запаморочення, гіперемія шкіри)

Забезпечується скорочення тривалості процедури і дискомфорт пацієнта

9. Закінчення процедури

Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою

Забезпечується механічне очищення зонда.

Попереджується забруднення одягу та рук

10.Помістити зонд у дезінфекційний розчин

Дотримується інфекційна безпека

11.Зняти рукавички та покласти в дезінфекційний розчин. Провести гігієнічну антисептику рук.

Дотримується інфекційна безпека

12.Зробити запис в журналі обліку процедур (форма№ 029-о)

Забезпечується документування процедури

13.Доставити в лабораторію усі отримані порції із зазначенням на бланкові відділення, прізвища, імені та по батькові пацієнта

Забезпечується достовірність отриманої інформації

Необхідні дії

Обґрунтування

1. Підготовка до процедури

Пояснити пацієнту хід процедури та отримати його згоду на проведення процедури

Забезпечується право пацієнта на інформацію

2. Визначити відстань, на яку пацієнт повинен проковтнути зонд. Зонд має три позначки: перша – на відстані 40-45 см від оливи і відповідає розміщенню оливи в кардіальній частині шлунка, друга - 70 см, відповідає відстані від різців до воротаря, третя – 80-90 см – відстані від різців до місця впадання загального жовчного протоку в дванадцятипалу кишку

Забезпечується потрапляння зонда в шлунок та дванадцятипалу кишку

3. Запропонувати пацієнту сісти на стілець або кушетку

Положення, необхідне для введення зонда

4. Покласти рушник на груди та шию пацієнта Провести гігієнічну антисептику рук.Надіти стерильні рукавички.

Захищається одяг від забруднення

Дотримується інфекційна безпека.

5. Взяти зонд на відстані 10-15 см від оливи, а лівою рукою підтримувати його вільний кінець (до введення зонд має бути в морозильнику впродовж 1,5 год )

Зменшується блювотний рефлекс, полегшується проведення процедури

6. Виконання процедури

Запропонувати пацієнту відкрити рота, покласти на корінь язика, а потім просунути зонд глибше в глотку. Пацієнт повинен при цьому робити активні ковтальні рухи. При кожному ковтальному русі зонд буде проходити у шлунок до потрібної мітки

Виключається скручування зонда. Забезпечується проходження зонда по стравоходу

7. Щоб перевірити місцезнаходження зонда, до нього приєднують шприц. Якщо під час аспірації в шприц надходить каламутна рідина жовтого кольору, олива в шлунку, якщо ні - підтягнути зонд до себе і запропонувати заковтнути його ще раз

Якщо рідина не надходить в шприц, значить, зонд скрутився в стравоході. Потрапляння зонда в шлунок - необхідна умова продовження процедури

8. Якщо зонд у шлунку - покласти пацієнта на правий бік, підкласти під таз валик або згорнуту ковдру, а під праве підребер'я - теплу грілку. В такому положенні пацієнт продовжує повільно ковтати зонд до 2-ї мітки (70 см). Тривалість заковтування - 40-60 хв

У такому положенні полегшується просування зонда до воротаря. Ковтання призводить до того, що зонд часто скручується в шлунку і зрештою тривалість дослідження збільшується

9. Після заковтування зонда до 3-ї мітки (80-90 см) опустити його вільний кінець у пробірку.

Примітка: штатив з пробірками установлюють нижче від кушетки

Це свідчить, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці

10. За наявності оливи в дванадцятипалій кишці в пробірку надходить золотисто-жовта рідина -дуоденальний вміст - порція А. За 20-30 хв надходить 25-40 мл цієї порції (2-3пробірки).

Примітка: якщо рідина не надходить в пробірку, потрібно перевірити місцезнаходження зонда за допомогою введення в нього шприцом повітря: якщо зонд у дванадцятипалій кишці, то введення повітря не супроводжується ніякими звуковими ефектами; якщо зонд все ще в шлунку - при введенні повітря відзначаються характерні клекочучі звуки

Колір порції А зумовлений сумішшю жовчі, секрету підшлункової залози та кишкового соку. За наявності домішок шлункового соку порція А стає каламутною

11. Після отримання порції А ввести в зонд за допомогою шприца Жане стимулятор жовчного міхура (25-40 мл 33% розчину магнію сульфату або 30-40 мл 10% розчину сорбіту) або жовчогінний засіб гормональної природи, наприклад холецистокінін - 75 ОД внутрішньом'язово

Побічна дія магнію сульфату -послаблювальний ефект. Забезпечується звільнення жовчного міхура й отримання порції В

12.Перемістити кінець зонда у наступну пробірку

Забезпечується послідовність виконання процедури

13. Через 10-15 хв після введення стимулятора в пробірку починає надходити порція В - міхурова жовч. Тривалість отримання порції В: за 20-30 хв - 30-60 мл жовчі (4-6 пробірок).

Примітка: для своєчасного виявлення порції С уважно стежити за кольором жовчі при отриманні порції В: у разі появи рідини світлого кольору перемістити зонд в іншу пробірку. Позначити порції

Колір міхурової жовчі коричневий або оливковий, а в разі застою жовчі - темно-зелений. Якщо концентраційна функція жовчного міхура слабка, не завжди вдається відрізнити за кольором порції А і В

14. Перемістити зонд в наступну пробірку для отримання порції С: за 20-30 хв - 15-20 мл жовчі (1-2 пробірки)

Колір печінкової жовчі світліший, золотисто-жовтий

15. Закінчення процедури

Вийняти зонд повільними поступовими рухами,

протираючи його серветкою

Забезпечується механічне очищення зонда

16. Помістити зонд у дезінфекційний розчин

Дотримується інфекційна безпека

17. Зняти рукавички та покласти в дезінфекційний розчин. Провести гігієнічну антисептику рук.

Дотримується інфекційна безпека

18. Зробити запис в журналі обліку процедур (форма№ 029-о)

Забезпечується документування процедури

19. Промаркувати пробірки порційно та доставити в лабораторію з направленням, зазначивши відділення, прізвище, ім'я та по батькові пацієнта

Забезпечується достовірність отриманої інформації