- •Дослідження: методологія, методи, методики
- •1. Наукова картина світу
- •2. Наука і релігія
- •4. Наукова теорія
- •6. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •7. Фундаментальні та прикладні дослідження
- •8. Методологія індуктивних та дедуктивних досліджень
- •9. Понятійно-термінологічний апарат
- •1. Парадигми і концепції суспільної географії
- •2. Географічні закони та закономірності
- •3. Взаємодія суспільства з природою як ключова методологічна проблема суспільної географії
- •4. Територіальна організація суспільства
- •5. Об'єкт і предмет суспільної географії
- •6. Основні напрямки суспільно-географічних досліджень
- •1. Наукові методи та їх систематика
- •2. Методи суспільно-географічних досліджень
- •2.2. Картографічний метод
- •2.3. Метод ідеалізації
- •2.4. Метод формалізації
- •2.5. Математичні методи
- •2.6. Метод моделювання
- •2.7. Порівняльно-географічний метод
- •2.8. Методи класифікації та типізації
- •2.9. Системний метод. Системний підхід
- •1. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень
- •2. Об'єкти суспільно-географічних досліджень
- •3. Польові та камеральні дослідження
- •4. Організація польових досліджень. Джерела первинної інформації
- •5. Збирання суспільно-географічних даних. Представлення інформації
- •6. Опис та вимірювання
- •8. Наукова географічна мова
- •9. Напрямки формалізації у географічних дослідженнях
- •10. Просторове впорядкування суспільно-географічної інформації
- •1. Співвідношення простору і часу в суспільно-геогрлфічних дослідженнях
- •2. Географічний простір: зміст і функції поняття
- •3. Топологічні та метричні властивості геопростору
- •4. Розмірність географічного простору. Територія
- •5. Місце. Місцеположення
- •6. Географічні метрики
- •7. Час в географії. Історико-географічний підхід
- •1. Методика аналізу геодемографічних процесів
- •2. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів
- •3. Геодемографічний прогноз
- •4. Методика геодемографічного районування
- •5. Аналіз демографічної ситуації. Геодемографічне районування
- •6. Дослідження систем розселення
- •1. Вимір людського розвитку
- •2. Показники якості життя населення
- •3. Дослідження рівня життя населення
- •1. Цільові настанови та тематичні напрямки досліджень
- •2. Методологічні проблеми геоурбаністики
- •2.1. Ознаки міста
- •2.2. Класифікація міст. Функціональні типи міст
- •2.3. Місто як система
- •3. Паспортна характеристика міста
- •4. Дослідження природного середовища міста
- •1.2. Співвідношення великих і малих підприємств
- •3. Паспортна характеристика промислового підприємства
- •9,1. Цикли нафтопереробки та нафтохімії
- •9.2. Технологічні процеси переробки нафти
- •10. Територіальна організація промислових підприємств і угруповань
- •10.2. Територіальна організація промислового виробництва
- •1. Цільові настанови досліджень. Вихідні матеріали
- •4.1. Методика агроландшафтного кадастрового районування
- •5. Планування території
- •9. Форми територіальної організації водного господарства
- •10. Річковий транспорт. Рибний промисел
- •Динаміка вилову риби у водоймах України
- •3.3. Класифікація морських портів і суден
- •4. Функціональна організація транспорту.
- •2. Особливості рекреації як виду економічної діяльності
- •4. Рекреаційні ресурси та їх класифікація
- •1. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій та відповідні напрямки географічних досліджень
- •5. Складові елементи регіональної екологічної мережі
- •2. Структуру ванн я будівельно-шдустріальних комплексів за видами економічної діяльності
- •Isbn 966-318-404-3.
- •65026. М. Одеса, вул. Преображенська, 24.
- •Www.Fotoalbom-odessa.Com
2. Показники якості життя населення
У суспільній географії набувають поширення дослідження рівнів соціального розвитку регіонів і країни, порівняльний аналіз якості життя населення. Якість оісиття — інтегральна характеристика умов життєдіяльності населення. Вона не має стандартного набору характеристик і показників, але, як правило, враховує тривалість життя, освіту і зайнятість населення, рівень доходів і умови життя людей. У різних програмах суспільно-географічних досліджень якість життя населення може мати дещо різний зміст в залежності від цільових настанов дослідження та наявної бази даних. Разом з тим будь-які соціально-географічні дослідження будуть неповними, якщо вони не включатимуть оцінку якості життя населення.
Групою російських дослідників-соціологів зроблена спроба обґрунтувати систему показників рівня життя населення — якості життя населення. Вони вважають, що рівень (якість) життя населення характеризується численними показниками, серед яких умови трудової діяльності (кількість та соціальна якість робочих місць), рівень споживання матеріальних благ та послуг, ступінь забезпечення житлом та його якість і облаштування та ін. Це складне і багато-аспектне поняття, яке лише дуже приблизно можна характеризувати кількома (небагатьма) головними показниками. Перелік таких найбільш значимих показників для різних країн і регіонів може бути дуже різним в залежності від особливостей їх історії, культури, національних традицій і смаків, соціально-економічних взаємин.
Автори пропонують таку методичну схему для оцінки рівня жит-тя населення за п'ятьма групами показників*:
* Урбанизация и развитие регионов областного уровня (Л.: Наука, 1990. —214 с.)
253
споживання основних продуктів харчування на душу населення протягом року;
забезпеченість населення предметами культурпо-побутово-го призначення та господарського призначення (місцевого асортименту);
рівень комунального благоустрою житлового фонду;
забезпеченість населення лікарняними ліжками різного профілю;
забезпеченість населення місцями тривалого відпочинку.
Окремі групи показників додатково деталізовані. Продукти харчування поділені на групи: молоко й молочні продукти; хлібні продукти, включаючи борошно, макаронні вироби, крупи, бобові; дитяче харчування; м'ясо та м'ясопродукти; яйця; риба і рибні продукти; картопля; овочі та баштанні; фрукти та ягоди. Ступінь благоустрою житлового фонду визначають за рівнем електрифікації, газифікації, теплофікації, телефонізації, забезпеченості водопроводом і каналізацією. Показниками рівня розвитку житлової та соціальної інфраструктури є:
площа житла на одну особу;
забезпеченість житлового фонду різними видами комунального благоустрою;
-торгова площа підприємств роздрібної торгівлі на 1 тис. жителів;
кількість посадочних місць на підприємствах громадського харчування на 1 тис. жителів;
кількість місць у дитячих дошкільних закладах на 100 дітей дошкільного віку;
коефіцієнт змінності занять у загальноосвітніх школах;
кількість місць у кінотеатрах на 1 тис. жителів;
кількість лікарняних ліжок на 1 тис. жителів та ін.
Всі зазначені показники мають кількісний вираз і позбавлені якісних параметрів і характеристик, і в цьому їх головний недолік. Розуміючи таку ситуацію, автори пропонують якісні характеристики житлових умов:
кількість окремих квартир, заселених за нормою (з кількістю кімнат, що дорівнює кількості членів сім'ї чи перевищує її);
окремі квартири, заселені понад норму;
комунальні квартири;
бараки;
підвальні приміщення.
Пропонуються також якісні показники рівня комунального благо-
ISA
устрою житла: 1) повністю облаштовані квартири; 2) квартири високого благоустрою, але без гарячого водопостачання й телефону; 3) невпорядковані квартири, в яких відсутній додатково щонайменше один вид комунального благоустрою.
Контрольні питання та завдання
Поясніть зміст і пізнавальні функції понять "якість життя населення" та "рівень соціального розвитку регіону (країни)".
Характеризуйте систему показників рівнів життя населення (якості життя населення), поширену наприкінці 1980-х років у тогочасному Ленінграді.
