2. Структуру ванн я будівельно-шдустріальних комплексів за видами економічної діяльності

У таблиці 64 наведена сучасна функціональна структура БІК за видами економічної діяльності — секціями, підсекціями, розділами, групами, класами і підкласами. Коротко прокоментуємо її.

У складі секції С — добувна промисловість, підсекції СВ — видобу­вання неенергетнчних матеріалів, виділена група 14.1 —розробка ка-м 'яних кар 'єрів, яка включає наступні класи та підкласи видів еконо­мічної діяльності:

• 14.11 — видобування каменю для будівництва та оздоблення та його первинне оброблення (мармур, граніт, пісковик, вапняк, ба­зальт, лабрадорит та ін.);

• 14.12 — видобування вапняку, гіпсу, крейди, доломіту, ангідри­ту (для потреб будівництва, а не як сировини хімічної індустрії);

• 14.13 — видобування глинистого сланцю.

Ще одну групу складає видобування піску та глини (14.2). У її складі:

• 14.21 — розробка гравійних і піщаних кар'єрів; дроблення ка­меню; сортування матеріалу за фракціями (сюди ж віднесене й видо­бування формовочного піску для металургійного литва);

• 14.22 — видобування глини й каоліну, включаючи глину для виробництва вогнетривів для металургії.

У складі обробної промисловості {секція D) три підсекції, які при­ймають участь у будівельній індустрії. Підсекція DH — виробництво резииових і пластмасових виробів, представлена у складі БІК вироб­ництвом пластмасових виробів і обладнання з пластмас для будів­ництва (25.2 — 25.23).

Базовою для всього БІК є підсекція DI — виробництво інших не­металевих мінеральних виробів, яка включає виробництво будівель­них матеріалів та виробів з них — будівельних конструкцій і дета­лей. До її складу віднесені такі групи виробництв:

- 26.1 — виробництво скла і виробів зі скла, включаючи вироб­ ництво скловолокна, скловати, склотканини і виробів з них;

619

Таблиця 64

Функціональна структура будівельно-індустріального комплексу

(за видами економічної діяльності)

Секції БІК та їх складові:
Підсекції, розділи	Групи	класи (підкласи)

секція С - добувна промисловість

СВ:видобування неенергетичних матеріалів	14.1*)	14.11; 14.12; 14.13
	14.2	14.21; 14.22

секція D - обробна промисловість

DH: виробництво резинових і пластмасових виробів	25.2	25.23
DI: виробництво інших неметалевих мінеральних виробів	26.1; 26.2; 26.3; 26.4; 26.5; 26.6; 26.7; 26.8	всі класи даних груп
DN: інші виробництва, не віднесені до попередніх підсекцій	36.6	36.63 (36.63.4)

секція F - будівництво

розділ 45 - будівництво	45.1	всі класи
	45.2	45.21;45.22;45.23;45.24;45.25
	45.3	45.31; 45.32; 45.33; 45.34
	45.4	45.41 ;45.42;45.43;45.44; 45.45
	45.5	-

секція К - операції з нерухомістю, здавання в найом, послуги юридичним особам

Розділ 74 - послуги	74.1	74.15
переважно для	74.2	74.20
юридичних осіб

) розшифровка груп, класів і підкласів наведена у тексті

• 26.2 — виробництво керамічних виробів не для будівництва (керамічні санітарно-технічні вироби — 26.22);

• 26.3 — виробництво керамічних кахлів (плитки);

• 26.4 — виробництво цегли й черепиці з глини (крім виробницт­ва вогнетривів для металургії);

• 26.5 — виробництво цементу, вапна та гіпсу, зокрема цементу

620

клінкерного та гідравлічного, у т. ч. портландського, глиноземного, шлакового, суперфосфатного;

• 26.6 — виробництво виробів з бетону і гіпсу;

• 26.7 — оброблення каміння, у т. ч. виробництво, різання та об­роблення каміння.

Підсекція DN— інші виробництва, не віднесені до попередніх під­секцій, представлена у складі БІК підкласом 36.63.4 — виробницт­вом лінолеуму та інших покрить для підлоги.

Секція F— будівництво — охоплює будівельні та монтажні робо­ти під час нового будівництва, розширення, реконструкції, переоб­ладнання, реставрації і ремонту будівель і споруд. У її складі один розділ — будівництво (45) і п'ять груп виробництв:

• 45.1 — підготовка будівельних ділянок;

• 45.2 — будівництво завершених будівель; цивільне будівництво;

• 45.3 — роботи з обладнання будівель; електромонтажні роботи;

• 45.4 — роботи по завершенню будівництва;

• 45.5 — оренда обладнання для будівництва з обслуговуючим персоналом.

Підготовка будівельних ділянок (45.1) включає знесення старих будівель і земляні роботи, дренаж ділянок, розвідувальне буріння та свердлування (у т. ч. для геології та геофізики).

Група спорудження будівель (45.21) охоплює всі типи будівель і громадських споруд, тунелів, метрополітенів, магістральних трубо­проводів, ліній енергопостачання та зв'язку. До цієї ж групи віднесе­но будівництво підприємств енергетики, гірничодобувної та оброб­ної промисловості. В окремі групи виділені:

-монтаж стропил та настилання покрівель і гідроізоляційні робо­ти (45.22);

• будівництво доріг (45.23) — автострад, доріг, вулиць, заліз­ниць, злітно-посадочних смуг на аеродромах, спортивних та ігро­вих майданчиків;

• будівництво морських і річкових споруд (45.24), включаючи під­водні роботи;

• інші будівельні роботи (45.25), серед них монтаж і демонтаж будівельних риштувань, бетонні роботи, монтаж металевих кон­струкцій, цегельна та кам'яна кладка.

Роботи по обладнанню будівель (45.3) включають електромонта­жні роботи (45.31), ізоляційні роботи (45.32). санітарно-технічпі (45.33) та інші монтажні (45.34) роботи.

621

До складу робіт по завершенню будівництва (45.4) віднесені штукатурні роботи (45.41), столярні роботи (45.42), покриття підлог і стін (45.43), фарбування та застіклення (45.44), декоратив­но-реставраційні роботи (45.45).

Завершальною ланкою функціональної структури БІК виступає секція К — операції з нерухомістю, здавання в наші і послуги юридич­ним особам, зокрема її класи 74. 15 — керівництво підприємствами і 74. 20 — діяльність у сфері архітектури і містобудування. Ця ланка бере на себе функції науково-технічного і проектного забезпечення будівельної індустрії, менеджменту і маркетингу у цьому складному міжгалузевому комплексі.

Контрольні питання та завдання

1. Характеризуйте структуру будівельно-індустріальних комплек­сів за видами економічної діяльності (табл. 64) — секціями, підсе­кціями, розділами, групами, класами і підкласами.

2. Які розділи, групи і класи будівельної індустрії виділяються у складі добувної промисловості?

3. Які розділи, групи і класи обробної промисловості входять до складу будівельної індустрії?

1. Які групи і класи виділені у складі розділу 45 — будівництво?

2. Які види послуг входять до складу будівельної індустрії?

4. Порівняйте структурування будівельної індустрії за галузевим підходом та за видами економічної діяльності. Поясніть головні відмінності між ними.

3. ТЕХНОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ БУДІВНИЦТВА

Технологічний цикл будівництва представлений групами вироб­ництв 45.1-45.5, що вже розглядалися. В залежності від виду будів­ництва та його обсягів співвідношення основних технологічних ла­нок може бути різним. Але є й деякі загальні закономірності та спів­відношення у технологічних циклах будівельних робіт.

Найбільш трудомісткими в будівельній індустрії є земляні, транспортні та наваитажувально-розваитажувальні роботи. Най­більші обсяги земляних робіт виконують при підготовці кар'єрів і розробці мінеральних будівельних матеріалів, а також для облашту­вання будівельних майданчиків при їх підготовці до спорудження та

622

монтажу об'єктів. Великих обсягів земляних робіт потребують зем­ляні споруди — греблі, дамби, канали, насипи доріг та ін. На промі­жних стадіях будівництва створюють тимчасові земляні споруди — траншеї для прокладання різних комунікацій, фундаментів, огорож і т. ін. Земляні роботи виконують механічним, гідромеханічним і вибуховим способами. Частка земляних робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт може сягати 10% і більше.

На будівельних майданчиках виконують роботи з укрупнення, до-укомплектації та підготовки до монтажу збірних конструкцій, бло­ків, технологічного обладнання. Важливою технологічною ланкою будівництва є роботи з будівельним каменем, а також бетонні робо­ти. Один з напрямків бетонних робіт — виготовлення бетонних мо­нолітних конструкцій методом заливки бетонним розчином спеціа­льної арматури з опалубкою. Значну частку будівельних робіт (25-35% від загального обсягу) становлять облицювальні та оздоблюва­льні роботи — скляні, штукатурні, облицювальні, малярні, оббивні та роботи по встановленню й обробці підлог. У таких роботах пере­важає ручна праця, і відтак, вони мають високу трудомісткість.

Розрізняють будівельні матеріали універсальні та спеціальні. Універсальними будівельними матеріалами є цемент, будівельні роз­чини, бетонні та залізобетонні вироби, дерев'яні будівельні констру­кції, віконні та дверні пакети з конструкційних матеріалів (алюмі­ній, пластик, скло), покрівельні матеріали. До спеціальних будівель­них матеріалів відносять тепло -, волого- та електроізоляційні виро­би з кераміки, синтетичних смол і пластмас, азбесту, скловати, база­льтового волокна, а також звукоізоляційні та фільтрувальні матері­али, азбоцементні вироби, матеріали з антикорозійним і кислото­стійким покриттям та ін.

Матеріально-технічну базу будівельної індустрії складає система підприємств і організацій, які володіють необхідними технічними засобами для забезпечення технологічних процесів виробництва бу­дівельних матеріалів, будівельних і будівельно-монтажних робіт. Розрізняють такі форми територіальної організації будівництва: зо­середжена, розосереджена, лінійна. При підрядному способі будівни­цтво здійснює виконавець-підрядник на основі договору із замовни­ком. При господарському способі будівництво здійснюється безпосе­редньо організацією чи підприємством без участі підрядних органі­зацій.

Складним і недостатньо розробленим лишається питання систе-

623

матики та класифікації чи типології будівельно-індустріальних ком­плексів, їх можна розрізняти й систематизувати за багатьма ознака­ми, серед яких: форма власності та організаційно-господарська фор­ма; відомча підпорядкованість та приналежність; обсяги будівель­но-монтажних робіт; виробничий профіль БТК (за переважаючими видами будівельно-монтажних робіт та цільовим призначенням бу­дівель і споруд); особливості технологічних циклів будівництва.

Контрольні питання та завдання

1. Що являє собою технологічний цикл будівництва? Характери­зуйте окремі види робіт у його складі.

2. Як систематизують будівельні матеріали? Назвіть будівельні ма­теріали універсальні та спеціальні.

3. Характеризуйте матеріально-технічну базу будівельної індустрії, форми її територіальної організації, способи організації будівни­цтва.

4. За якими ознаками можна систематизувати й класифікувати бу­дівельно-індустріальні комплекси?

624

Розділ XVII

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ

1. ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ВИД ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Лісове господарство та пов'язані з ним послуги утворюють окре­мий розділ (02) у секції А. У його складі однагду/ш (02.0) та кілька класів і підкласів:

клас 02.01 — лісове господарство, що охоплює підкласи:

• 02.01.1 — лісозаготівлі: одержання необробленої деревини — ко­лод, стовпів, кріпильного лісу, жердин тощо; одержання дров на опалення;

• 02.01.2 — одероісання продукції лісового господарства (жолуді, каштани, мох; березовий і кленовий сік; живиця і природні смоли; декоративні матеріали; матеріали для плетіння — верба, очерет, ба­мбук тощо; насіння дерев і чагарників для лісонасаджень);

клас (підклас) 02.02 (02.02.0) —надання послуг, пов'язаних з лісо­вим господарством: лісівничі послуги (таксація, оцінка лісу); послу­ги з лісозаготівлі (транспортування необробленої деревини в межах лісу).

Зауважимо, що частина галузей і підгалузей, що входили до скла­ду традиційної укрупненої галузі лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, за новою класифікацією віднесені до інших секцій. Зокрема, целюлозно-паперова промисловість (разом з видавни­чою справою) виділена в окрему підсекцію (DC) секції D — обробна промисловість. Виробництво меблів являє собою розділ (36) у складі підсекції DN — інше виробництво, не віднесене до інших груповань секції D — обробна промисловість.

Контрольні питання та завдання

1. Характеризуйте лісове господарство як вид економічної діяльно­сті за його класами і підкласами.

2. Порівняйте систематику лісового господарства за видами еконо-

625

мічної діяльності з його традиційним представленням за галузе­вим класифікатором як укрупненої (комплексної) галузі — лісо­ва, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість.

2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІСОПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

Лісопромисловий комплекс (ЛПК) — міжгалузеве формування, яке функціонує на використанні лісових ресурсів та супутніх продово­льчих природних ресурсів лісів — рослинних і тваринних. ЛПК як об'єкт суспільно-географічного дослідження являє собою міжгалу­зеве поєднання організацій і підприємств, які взаємопов'язані між собою збереженням, відтворенням та використанням лісових ресур­сів. Він охоплює догляд, охорону і відтворення лісових насаджень, заготівлю і переробку деревини та супутніх природних ресурсів лі­сів, забезпечення дотримання на лісових землях їх водоохоронних, Ґрунтозахисних, оздоровчо-рекреаційних функцій, здійснює відпо­відний маркетинг та менеджмент.

У дослідженнях ЛПК географи (О. І. Шаблій, К. Г. Пироженко та ін.) користуються схемою лісопромислового циклу (ЛПЦ), який іноді називають також лісоресурспо-господарським циклом виробництв (К. Г. Пироженко). У складі ЛПЦ виділяють такі стадії та виробни­цтва:

I стадія — лісоексплуатація та лісозаготівлі;

II стадія —лісопереробка:

1. виробництва з механічної переробки деревини: лісопильне; меб­левих заготовок; меблеве; будівельних деталей та деревно-стружко-вих плит; стандартних будинків; дерев'яної тари; фанери; сірників; інші;

2. виробництва з хімічної переробки деревини: технологічної тріс­ки і переробки макулатури; деревно-волокнистих плит; целюлози, паперу і картону; виробів з паперу і картону; паперової та картонної тари; пірогенетичне; гідролізне; каніфольно-скипидарне; деревного вугілля; хвоєпереробне;

3. виробництва з переробки лісової харчової сировини;

3. стадія —реалізація продукції деревообробки;

4. стадія — лісовідновлення.

Для дослідження територіальної організації ЛПК користуються поняттям територіальних лісопромислових систем — ТЛПС, які яв-

626

ляють собою територіальні угруповання підприємств і організацій, що здійснюють догляд, охорону і відновлення лісових насаджень, лісозаготівлю та переробку деревини. ТЛПС включають лісогоспо­дарські, лісозаготівельні та лісопереробні підприємства і в залежно­сті від їх наявного переліку можуть бути: (1) лісогосподарськими; (2) лісогосподарсько-заготівельними; (3) лісогосподарсько-заготівельно-промисловими (за К. Г. Пироженко).

Лісогосподарські ТЛПС орієнтовані на відновлення лісових наса­джень, догляд і охорону лісів. Вони включають (рис. 49) лісонасіннє-ві ділянки (Ь) і плантації (П), лісовідновлювані ділянки (ЛД), лісона-сіннєве господарство (ЛГ), цех обробки лісового насіння (Ц).

Рис. 49. Лісогосподарська ТЛПС

Лісозаготівельна ТЛПС (рис. 50) включає: експлуатаційні лісосі­ки (Л), які виділяють у лісах II — III господарських груп; лісозаготі­вельні пункти з первинною обробкою деревини (ЛЗ); лісопильно-де­ревообробні цехи (ЛЦ).

ЛЗ

ЛЗ

—>

ЛЦ

—>

ЛЦ

Рис. 50. Лісозаготівельна ТЛПС

Лісогосподарсько-промислова ТЛПС охоплює всю сукупність промислових підприємств з переробки деревини: лісопильно-дере­вообробні (ЛЦ), деревностружкових плит (ДП), меблеві (М), фанери (Ф), сірників (С), стандартних будинків (СБ), дерев'яної тари (ДТ) та ін. (рис. 51).

В реальній ситуації ТЛПС різних типів можуть поєднуватися на певній території і утворювати локальні та регіональні лісопромислові комплекси (ЛПК). Пропоновані моделі ТЛПС мають суто методич­ний характер, і їх слід розглядати не як "стандарт", а лише як при-

627

клад систематики виробництв ЛПК. У кожному конкретному дослі­дженні потрібні авторські розробки типів ТЛПС. При цьому потріб­но враховувати не лише ті чи інші поєднання та комбінації вироб­ництв, але й їх обсяги, концентрацію та спеціалізацію, участь у тери­торіальному поділі праці — локальному, регіональному, міжнарод­ному і т. д. Досвід суспільно-географічних досліджень територіаль­ної організації промисловості та АПК свідчить про необхідність по­передньої класифікації територіальних виробничих систем на прості (елементарні), складні та інтегровані (комплексні).

Рис. 51. Лісогосподарсько-промислова ТЛПС

Виділяють також і лісопродовольчі комплекси (К. Г. Пироженко, 1994 p.), які базуються на харчових ресурсах лісів — горіхах, ягодах, грибах, березовому соку, а також на лікарських рослинах і травах. Для таких комплексів характерні територіальні виробничі системи (ТВС) з таких елементів (рис. 52): плантації лісових продовольчих рослин (П); пункти по заготівлі лісових харчових рослин (3); пункти по заготівлі березового соку (Б); пункти по заготівлі лікарських ро­слин (Л); консервний завод (КЗ); підприємства торгівлі (Т).

628

Контрольні питання та завдання

1. Що являє собою лісопромисловий комплекс (ЛПК)?

2. Характеризуйте цільові настанови та напрямки досліджень лісо­вого господарства та ЛПК.

3. Поясніть зміст та пізнавальні функції понять "лісопромисловий цикл" (ЛПЦ) та "лісоресурсно-господарський цикл виробництв".

4. Які стадії та види виробництв розрізняють у складі ЛПЦ?

5. Поясніть зміст і функції поняття "територіальна лісопромислова система" (ТЛПС). Які типи ТЛПС розрізняють у суспільно-гео­графічних дослідженнях?

6. Характеризуйте лісогосподарські ТЛПС, їх економічні функції, особливості територіальної організації (рис. 49).

7. Які економічні функції виконує лісозаготівельна ТЛПС (рис. 50)? З яких організаційно-функціональних одиниць вона складається?

8. Характеризуйте господарські функції та складові об'єкти та під­приємства лісогосподарсько-промислової ТЛПС (рис. 51).

9. Поясніть зміст і форми локальних та регіональних лісопромисло­вих комплексів (ЛПК) як функціональних просторових поєднань різних лісопромислових систем.

10.Характеризуйте зміст і господарські функції лісопродовольчих комплексів, за К. І. Пироженко (1994), територіальна виробнича система якого показана на рисунку 52.

629

Рекомендована література

1. Алаев 3. Б. Социально-зкономическая география: понятийно-те-рминологический словарь. — М.: Мьісль, 1983. — 350 с.

2. Багров Н. В. Региональная геополитика устойчивого развития. — К.: Либідь, 2002. — 256 с.

3. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов 1.1. Землезнавство: Підруч­ник. / За ред. П. Г. Шищенка. — К.: Либідь, 2000. — 464 с.

4. Бейдик О. О. РекреаціЙно-туристські ресурси України: методо­логія та методика аналізу, термінологія, районування. — К.: КНУ, 2001. —397 с.

5. Білоконь Ю. М. Регіональне планування: теорія і практика (ред. І. О. Фомін). — К.: Логос, 2003. — 246 с.

6. Бобра Т. В., Льічак А. И. Ландшафтньїе основьі территориально-го планирования. — Симферополь: Таврия-Плюс, 2003. — 172 с.

7. Бунге В. Теоретическая география. — М.: Прогресе, 1967. — 280 с.

8. Генеральна схема планування території України. — К.: Держав­ний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпроміс-то", 2000.

9. Геренчук К. І., Раковська Е. М., Топчієв О. Г. Польові географіч­ні дослідження. — К.:Вища школа, 1975. — 248 с.

10. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економі­чної і соціальної географії. — К.: Либідь, 1997. — 320 с.

11.Дзенис 3. Е. Методология и методика социально-зкономгеогра-фических иселедований. — Рига: Зинатне, 1980. — 263 с.

12.Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аске-кти. — Чернівці: Рута, 2003. — 392 с.

ІЗ.Жупанський Я. І. Сухий П. О. Соціально-економічна картогра­фія. — Чернівці, 1996. — 274 с.

14. Збодена О. М. Технологія. — К., 1993. — 472 с.

15.Канке В. А. Основньїе философские направлення и концепции науки. — М.: Логос, 2004. — 328 с.

Іб.Карпенко С. А. и др. Информационно-методическое управление территориальньїм развитием. — Симферополь: Таврия-Плюс, 2002.— 186 с.

17. Київ як екологічна система: природа-людина-виробництво-еко-

630

логія. / Ред. П. Шищенко, Я. Олійник, В. Стецюк. — К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. — 316 с. 18.Модели в географии. — М.: Прогресе, 1971. — 380 с.

19. Мороз С. А., Опопрієнко В. І., Бортник С. Ю. Методологія гео­графічної науки. — К.: Заповіт, 1997. — 334 с.

20. Немец Л. Н. Устойчивое развитие: социально-географические ас-пектьі. — Харьков: Факт, 2003. — 383 с.

21. Позаченюк Е. А. Территориальное планирование. — Симферо­поль: Доля, 2003. — 255 с.

22. Позаченюк Е. А., Рудьік А. Н. Зкология и градостроительство.

— Симферополь: Доля, 2003. — 272 с.

23.Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. — К.: Вища школа, 1996.— 231 с.

24. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу Украї­ни. — К.: ВД К.-М. Академія — Чернівці: Зелена Буковина, 1999.

— 568 с.

25.Топчиев А. Г. Пространственная организация географических

комплексов и систем. — Киев-Одесса: Вища школа, 1988. — 188 с.

26.Топчиев А. Г. Геозкология. — Одесса: Астропринт, 1996. — 391 с.

27. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт. 2001. —559 с.

28. Топчієв О. Г. Про предметну область і предмет суспільної геогра­фії //Український географічний журнал, 2004. — № 2. — С. 3-7.

29.Шаблій О. І. Математичні методи в соціально-економічній гео­графії. — Львів: ЛДУ, 1994. (стор.???)

ЗО.Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. — Львів: Лівів, ун-т ім. І. Франка, 2001. — 744 с.

31. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. — Лівів: Вид. центр ЛНУ, 2003. — 444 с.

32.Щищенко П. Г. Прикладная физическая география. — К.: Вища школа, 1988. —192 с.

ЗЗ.Хаггет П. Пространственньїй анализ в зкономической геогра­фии. — М.: Прогресе, 1968. — 392 с.

34.Хаггет П. География: синтез современньїх знаний. — М.: Про­гресе, 1979.— 685 с.

35.Харвей Д. Научное обьяснение в географии. — М.: Прогресе, 1974. —502 с.

631

Топчієв О. Г.

Т 58 Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник. — Одеса: Астропринт, 2005. — 632 с.