Складні речення з різними видами зв’язку

І. Безмежні степи запорізькі. І невимовно чарівні вони прозорого ранку в пору зачину жнив, коли море колосся дорідного і дозрілого, стрічаючи сонце, тума­ниться червоним золотом, переливається барвами рай­дуги і набирає врочистої тиші, немов само собою замилувалося.

Родючі поля запорізькі. Та цього літа напрочуд заколосились вони ще небувало буйним врожаєм. Аж стебло прогнулося, понатужилось під вагою зернисто­го колоса. Дивишся на масиви оці неозорі, пощедрені силою життєдайною,— і не надивишся: і легко стає на душі, і радість проситься в серце, і забувається лихо людське, і всі страхіття нічні, пережиті ще зов­сім недавно, лише кілька годин тому. Та й небо вже зовсім не те над тобою, яким було уночі,— ошкірене злобними блискавицями; глибоке й прозоре, воно та­кож вабить до себе тихою, ніжною ласкою, манить і щедро зливає на землю розсип співучого срібла. Воно теж радіє ще не баченому на цій землі урожаю й співає гімн творцю його — трудовій людині. Здава­лось, незримі струни повисли над степом — і дзвенять, і співають — утверджуючи право на щастя жити. (Яків Баш)

• 160 слів.

Орфограми:

- ненаголошені е, и в коренях слів;

- правопис префіксів;

- правопис суфіксів;

- написання м’якого знака;

- написання не разом і окремо з різними частинами мови;

- подовження приголосних;

- правопис прислівників.

Пунктограми:

- кома при однорідних членах речення;

- кома при відокремлених членах речення;

- кома у складнопідрядному реченні;

- розділові знаки у складному реченні з різними видами зв’язку.

ІІ. Поволі згасав червневий день. Смеркало. На синє небо повиходили зорі. Настала тиха українська ніч.

Попід білими хатами на лавочках і колодах, залиті дивним місячним світлом і зачаровані, піддавшись владі трепетних нічних дотиків, нерухомо сиділи дівчата з парубками, обравши одне одного, і, притулившись щокою до щоки, дивились широко розплющеними очима в срібносяйну небесну далечінь.

Розкинувши руки, спали чоловіки в клунях, сінях, на возах. Матерів уві сні душили домовики, і матері глухо стогнали крізь сон, важко повертаючись серед рожевих своїх дітей.

На подвір'ях і в кошарах ремигали лежма воли, підвівши голови й тримаючи місяць на нерухомих блискучих рогах.

На високому стовбурі старого в'яза у великім гнізді сплять чорногузи — він і вона.

Василь і Наталка стоять біля перелазу. Дослухаючись у не­виразнім захваті до всього, що відбувалося в них, мовчки поб­рались вони за руки і широко відкритими очима вдивляються в навколишній надзвичайний світ: яблуні, верби, клуня, горшки на тину, старий в'яз — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічного вигляду і почавши жити якимсь окремим таємним життям. (О. Довженко)

• 165 слів.

Орфограми:

- ненаголошені е, и в коренях слів;

- уживання апострофа;

- вживання м’якого знака;

- правопис префіксів і суфіксів;

- правопис власних назв;

- написання складних слів;

- правопис прислівників;

- написання не з різними частинами мови;

- правопис прийменників.

Пунктограми:

- кома при відокремлених означеннях та обставинах;

- розділові знаки при однорідних членах речення

та узагальнюючих словах;

- тире при відокремленій прикладці;

- кома у складносурядних реченнях;

- кома у безсполучникових реченнях;

- розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку.

ІІІ. Зупинись, мить

Отак лежиш у полі, посеред сивого полину, в задушливому теплі, лежиш серед жовто-білого ро­машкового мерехтіння, на самісінькому дні чебреце­вої хвилі, що прокочується по тобі хмільним потоп­том,— і крутиться голова. Паморочиться в ній чи то від цієї дикої навали польового духу, від його спокон­вічної снаги, чи від лоскітливо-дитячого остраху, що всі ці трави і бур'яни, на яких ти лежиш і які ти при­м'яв, проростуть крізь тебе, пронизавши хребет, про­бивши серце, проткнувши груди. Отак заплющ очі, дай волю уяві — й відчуєш, як уже став часткою зем­лі, як усе те зело вже росте крізь тебе, п'ючи твої соки, твою кров.

А може, крутиться голова через те, що тут, у полі, так завзято сюрчать коники, ширяє вгорі шуліка, і в його плавному льоті відчувається причаєна хижість, та ще й наче небо не стоїть на місці, а обертається навколо землі? Ні, мабуть, через те крутиться голова, що тут, у полі, відчувається, як тихесенько плине час. (Є. Гуцало)

• 150 слів.

Орфограми:

- написання е, и в коренях слів;

- вживання м’якого знака;

- вживання апострофа;

- подовження приголосних;

- правопис складних прикметників через дефіс і разом;

- правопис прислівників;

- правопис заперечної частки не.

Пунктограми:

- розділовий знак у кінці питального речення;

- кома при однорідних членах речення;

- кома при вставних словах.

- кома при заперечних словах;

- кома при відокремлених членах речення;

- кома у складнопідрядному реченні з кількома підрядними;

- розділові знаки у складному реченні з різними видами зв’язку .

ІV. Блакитними очима дивиться мені в очі весна. Вона ще молода, ніжна, усміхається святково й чисто, в її ледь чутному диханні — збудлива таєм­ниця свіжості, краси природи, що завжди відроджує­ться й відроджується,

Ще так недавно бігла по дніпровських кручах рудою лисицею осінь, бігла барвисто, холодним по­вівом несло від її прудкого, безповоротного бігу... Так недавно дихало в мої думки студеним пахом зів'ялого листя, а вже сьогодні — лагідне, шовковисте повітря весни купає мої очі, вся земля наче випромінює благо­датну снагу, що помагає рости не тільки траві, квітам, деревам, а й мріям людським.

Стоять верби, опушені зелененьким листям, і, здає­ться, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі, легенький, бентежливий передзвін — прозорий, криш­талевий.

Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статись у цьому світі, щось неминуче станеться. Й тепер, коли прийшла весна, коли війнула мені в груди тлумовиськом перших своїх, тонких, таких пам'ятних запахів, коли в мене все помолоділо, мов вербове пагіння над дніпровською водою, то я добре знаю: очікуване прийшло, наче народжене силою мого бажання, і наймення йому — синя та золота весна на дніпровських кручах. (Є. Гуцало)

• 170 слів.

Орфограми:

- е, и в коренях слів;

- вживання м’якого знака;

- вживання апострофа;

- правопис префіксів;

- подовження приголосних;

- написання не разом і окремо;

- правопис прислівників.

Пунктограми:

- кома при однорідних членах ;

- кома при вставних словах;

- тире при відокремлених членах речення;

- двокрапка у безсполучниковому реченні;

- тире, кома у складному реченні з різними видами зв’язку .

Тема №6