Контрольне читання мовчки

ТЕКСТИ

І. Катерина Білокур. «Рідне поле»

Усеньке літо малювала Катерина картину «Рідне поле». А літечко 1949 року було рівне й тепле: у городці перед вікнами не цвіли — буяли пишні квіти! Не маючи сама надто міцного здоров'я, Катерина Білокур особливо ревно любила усе здорове, прекрасне, досконале. З діда-прадіда селянка, вона не переставала дивуватися незбагненній силі землі, скропленій дощем і зігрітій сонцем: з малесенького зернятка, вкинутого у пухку ріллю, виростає отака краса! Десь беруться з води, землі й світла найтонші переливи червоного, жовтого, вишневого, рожевого, блакитного!

На свої запитання не знаходила відповіді ні в агронома, який, здавалося, знає все про зелений світ, ні в шкільному підручнику ботаніки.

Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не від­творити точно жодною фарбою, жодним пензлем! Ой, як хотілося жінці бодай хоч трохи передати цю красу на па­пір! На її малюнках квіти вражали своїми дивовижними формами, багатством барв.

Війна, пережите лихо зробили скромну хворобливу жін­ку певною мірою філософом: зло, руїна, смерть змусили її по-новому глянуть на світ, на прекрасне. У двох картинах, що мають одну й ту саму назву «Цар-колос», художниця прославляє не тільки красу, а й доцільність у природі. Гірлянди живих квітів оповили безцінний дар землі, основу життя — колос. У першому варіанті картини, на­писаному в 1944 році, три колоски зображено з різними овочами. Щедрість землі тут трактується узагальнено. А через три роки з'являється нова композиція. На ній уже відсутні овочі, фрукти. Самі лише налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок і безсмертники, хризантеми і кручені паничі — квіти різних пір року. Їм усміхається золотий соняшник, привітно вітає тужавими листочками калина.

Так образно передала художниця вдячність і глибоку шану людей і всього сущого на землі його величності Хлібові! Досі картини Катерини Білокур вражали розкішним царством флори. Починаючи з «Цар-колоса», — ще й фі­лософською заглибленістю, символічними образами.

Понівечена бомбами й снарядами земля заліковувала рани, вкривалася смарагдовими килимами хлібів, щедро дарувала людей за їхні турботи і ласку. «Як тебе прослави­ти, рідна земле? — не раз думала художниця. — Не одною квіткою змалювати, не одним кущем чи деревом, а всю тебе показати — широку, прекрасну й родючу?» Ніхто ніколи не вчив її, що існують такі поняття у мистецтві, як уза­гальнення, композиція, перспектива. Вона й гадки не мала про епічний пейзаж, про те, як у конкретному краєвиді передати всю велич землі. Художниця завжди малювала обмежені у просторі куточки города, квітника, саду.

А так хотілося змалювати всю Україну, всю землю! Вона не вірила в те, що зможе колись це зробити... Якби вчила­ся на художницю, закінчила інститут або хоча б художню школу чи училище, то, може б, і змогла. Коли виходила на край села й озирала рівнину, ще більше тужила: як такий простір умістити в маленькому прямокутнику полотна?

Тим часом малювала своє улюблене суцвіття — весняні, літні й осінні квіти в одному нероздільному вінку.

Вона могла працювати над однією квіткою так довго, поки та не одцвітала. День за днем, пелюсточку за пе­люсточкою вимальовувала шість червоних жоржин біля плетеного тину. Вона вирізнила їх з-поміж інших квітів, наблизила до глядача.

Ще коли змальовувала весняні квіти, залишила для жоржин осібне місце — у правій частині картини, нижче від троянд. Бо жоржини найкращі наприкінці літа і на початку осені. Працюючи над картиною, художниця до­глядала один кущ жоржин, чекаючи, поки розпустяться всі квіти. Як почала малювати жоржини, то троянди й інші квіти вже опали, але на її картині вони милували зір своєю первозданною красою. (За Д. Степовиком)

• 546 слів.

Дайте відповіді на питання (кожна правильна відпо­відь — 1 бал).

1. Ціле літо Катерина Білокур малювала картину:

а) «Рідне поле»; в) «Квіти»;

б) «Цар-колос»; г) «Яблука».

2. Катерина за походженням:

а) дворянка; в) селянка;

б) міщанка; г) з духовного стану.

3.Художниця не переставала дивуватися: а) яка мінлива погода в Україні;

б) незбагненній силі землі, на якій зростала така краса;

в) як важко поєднати різні кольори;

г) як нелегко виростити хліб.

4. Квіти на картинах К. Білокур вражають:

а) схожістю на небачених звірів;

б) простотою й пастельністю тонів;

в) суворістю ліній, грою світла і тіні;

г) дивовижними формами, багатством барв.

5. У картині «Цар-колос» народна майстриня прославляє:

а) красу, доцільність у природі;

б) нелегку хліборобську працю;

в) різноманітність природи в Україні;

г) щедрість українських селян.

6. Для творчості Катерини Білокур, починаючи з двох варіантів картини «Цар-колос», характерні:

а) меланхолійні настрої, метафоричність;

б) філософська заглибленість, символічні образи;

в) об'єктивне безстороннє споглядання;

г) нестримний оптимізм, динамізм, напруга.

7. Катерина навчалася художній майстерності:

а) у Київській художній академії;

6) у приватного вчителя; в) у місцевому художньому училищі;

г) ніде не вчилася.

8. Слова: узагальнення, композиція, перспектива, епіч­ний пейзаж належать до:

а) синонімів; в) епітетів;

б) термінів (професіоналізмів); г) діалектизмів.

9. У тексті поєднуються стилі:

а) науковий і діловий;

б) науковий і публіцистичний;

в) науковий і розмовний;

г) науковий і художній.

Завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Відповіді

10. У чому джерела творчого натхнення народної художниці Катерини Білокур і яке значення мають її картини?

(Максимальна кількість балів - 3)

ІІ. Іван Кавалерідзе.