Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
модуль 4. симптоми та синдроми в хірургії.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆
  1. Основним методом лікування хворих з вузловим токсичним зобом молодше 30 років є:

    1. * Оперативне лікування

    2. лікування 131J

    3. лікування мерказолілом

    4. комбіноване лікування мерказолілом і глюкокортикоїдами

    5. Фізіопроцедури

  1. Підвищене поглинання радіоактивного йоду щитовидною залозою спостерігається при:

    1. * Токсичному зобі.

    2. Інфільтративних захворюваннях щитоподібної залози (склеродермія, амілоїдоз).

    3. Аутоімунному тиреоїдиті.

    4. Природженому дефекті синтезу тиреоїдних гормонів.

    5. У всіх перерахованих вище випадках.

  1. Показаннями до застосування у хворих тиреотоксикозом I-131 в лікувальних цілях є всі перераховані, за винятком:

    1. відмови хворих від операції

    2. наявності декомпенсації серця у хворих з токсичним зобом

    3. рецидивів тиреотоксикозу після субтотальної резекції щитоподібної залози

    4. відсутності ефекту від консервативного лікування хворих

    5. * з важким і середньої важкості дифузного токсичного зобу

  1. При консервативному лікуванні хворих тиреотоксикозом слід застосовувати всі наступні препарати, окрім:

    1. заспокійливої дії на центральну нервову систему

    2. йодовмісних препаратів

    3. тиреостатичних препаратів

    4. радіоактивного йоду

    5. * антикоагулянтів

  1. При розвитку післяопераційного тиреотоксичного кризу необхідно застосовувати все перераховане, крім:

    1. кортикостероїдів

    2. серцевих засобів

    3. жарознижувальних

    4. внутрішньовенного введення глюкозо-новокаїнової суміші

    5. * антикоагулянтів

  1. При розвитку важкого післяопераційного тиреотоксичного кризу спостерігається все перераховане, за винятком:

    1. психічного збудження

    2. занепокоєння

    3. підвищення температури тіла і почастішання пульсу

    4. появи холодного поту

    5. * наростання екзофтальму

  1. При хірургічному лікуванні хворих тиреотоксикозом можуть виникати всі наступні ускладнення, крім:

    1. тиреотоксичного кризу

    2. парезу голосових зв'язок

    3. післяопераційного тиреотоксикозу

    4. кровотечі

    5. * погіршення слуху і зору

  1. Проявом тиреотоксикозу не є:

    1. симптом Греффе і Мебіуса

    2. тахікардія

    3. екзофтальм

    4. тремор нижніх кінцівок

    5. * збільшення щитоподібної залози

  1. Симптомом Грефе при дифузному токсичному зобі вважають:

    1. * Відвисання верхньої повіки.

    2. Широку очна щілина.

    3. Нечасте миготіння.

    4. Слабкість конвергенції.

    5. Сухість кон'юнктиви.

  1. Симптомом Дальрімпля при дифузному токсичному зобі вважають:

    1. * Широка очна щілина.

    2. Відвисання верхньої повіки.

    3. Нечасте миготіння.

    4. Слабкість конвергенції.

    5. Тремтіння рук.

  1. Симптоми тиреотоксичного кризу включають усі перераховано, крім:

    1. * Зниження пульсового артеріального тиску

    2. Тахікардії.

    3. Втрати свідомості.

    4. Збудження.

    5. Гіпертермії.

  1. Симптоми тиреотоксичного кризу включати всі перераховані, крім:

    1. * Симптом Хвостека.

    2. Нервово-психічних розладів.

    3. Гіпертермії.

    4. Тахікардії.

    5. Втрати свідомості.

  1. Згідно класифікації Мілку друга стадія дифузного токсичного зобу називається:

    1. * Нейрогормональною.

    2. Невротичною.

    3. Латентною.

    4. Вісцеропатичною.

    5. Кахектичною.

  1. Згідно класифікації Ш. Мілку друга стадія ходу дифузного токсичного зобу проявляється:

    1. * Яскраво вираженими ознаками тиреотоксикозу, щитоподібна залоза помітно збільшена в розмірах.

    2. Незворотними дистрофічними змінами органів і систем.

    3. Початковими проявами розвитку тиреотоксикозу, збільшення щитоподібної залози малопомітне.

    4. Тиреотоксичний ураженням внутрішніх органів.

    5. Щитоподібна залоза зменшена, клінічні прояви відсутні.

  1. Згідно класифікації Ш. Мілку перша стадія дифузного токсичного зобу називається:

    1. * Невротична.

    2. Латентна.

    3. Нейрогормональна.

    4. Вісцеропатіична.

    5. Кахектична.

  1. Згідно класифікації Ш. Мілку перша стадія ходу дифузного токсичного зобу проявляється:

    1. * Початковими проявами розвитку тиреотоксикозу, збільшення щитоподібної залози малопомітне.

    2. Незворотними дистрофічними змінами органів і систем.

    3. Тиреотоксичним ураженням внутрішніх органів.

    4. Яскраво вираженими ознаками тиреотоксикозу, щитоподібна залоза помітно збільшена в розмірах.

    5. Щитоподібна залоза зменшена, клінічні прояви відсутні.

  1. Згідно класифікації Ш. Мілку третя стадія дифузного токсичного зобу називається:

    1. * Вісцеропатична.

    2. Невротична.

    3. Нейрогормональна.

    4. Латентна.

    5. Кахектична.

  1. Згідно класифікації Ш. Мілку третя стадія ходу дифузного токсичного зобу проявляється:

    1. * Тиреотоксичним ураженням внутрішніх органів.

    2. Незворотними дистрофічними змінами органів і систем.

    3. Початковими проявами розвитку тиреотоксикозу, збільшення щитоподібної залози малопомітне.

    4. Яскраво вираженими ознаками тиреотоксикозу, щитоподібна залоза помітно збільшена в розмірах.

    5. Щитоподібна залоза зменшена, клінічні прояви відсутні.

  1. Згідно класифікації Ш. Мілку четверта стадія дифузного токсичного зобу називається:

    1. * Кахектична.

    2. Невротична.

    3. Нейрогормональна.

    4. Вісцеропатична.

    5. Латентна.

  1. Згідно класифікації Ш. Мілку четверта стадія ходу дифузного токсичного зобу проявляється:

    1. * Незворотними дистрофічними змінами органів і систем.

    2. Тиреотоксичним ураженням внутрішніх органів.

    3. Початковими проявами розвитку тиреотоксикозу, збільшення щитоподібної залози малопомітне.

    4. Яскраво вираженими ознаками тиреотоксикозу, щитоподібна залоза помітно збільшена в розмірах.

    5. Щитоподібна залоза зменшена, клінічні прояви відсутні.

  1. Спровокувати тиреотоксичний криз можуть:

    1. * Все вище перераховане.

    2. Груба пальпація щитоподібної залози.

    3. Психічна травма.

    4. Вагітність, пологи.

    5. Травма (хірургічне втручання на щитоподібній залозі або інших органах).

  1. Подібність вузлів і дифузного токсичного зобу в тому, що вони:

    1. викликають декомпенсацію серцевої діяльності

    2. вражають осіб одного віку

    3. часто дають екзофтальм

    4. * мають однакову симптоматику тиреотоксикозу

    5. все вірно

  1. Тиреотоксикоз важкого ступеня характеризується всім перерахованим, крім:

    1. підвищеного апетиту і посиленою спраги

    2. різкої загальної і м'язової слабкості

    3. різкого виснаження

    4. виражених явищ інтоксикації

    5. * швидкого засипання

  1. Тиреотоксична аденома характеризується:

    1. * наявністю вузлового зоба, ендокринної офтальмопатією

    2. ендокринної офтальмопатією, високим рівнем тиреотропного гормону (ТТГ)

    3. високим рівнем тиреотропного гормону (ТТГ), поєднанням з міастенією

    4. наявністю вузлового зоба, зниженням рівня ТТГ

    5. поєднанням з міастенією, зниженням рівня ТТГ

  1. Тиреотоксичний ентеральний синдром характеризується:

    1. * Все вище перераховане вірно.

    2. Осмотичною діареєю.

    3. Гіпермоторикою шлунково-кишкового тракту.

    4. Придушенням ферментопродукуючої функції слизових оболонки тонкої кишки.

    5. Всі відповіді невірні.

  1. Тиретоксикоз середньої тяжкості характеризується всім перерахованим, крім:

    1. загальної слабкості

    2. дратівливості

    3. серцебиття

    4. схуднення

    5. * частого сечовипускання

  1. Токсичний зоб у осіб похилого віку проявляється:

    1. великим тремором пальців рук, серцевою декомпенсацією

    2. * серцевою декомпенсацією, вираженої офтальмопатією

    3. вираженою офтальмопатією, нефрологічними симптомами

    4. серцевою декомпенсацією, нефрологічними симптомами

    5. вираженою офтальмопатією, малими розмірами щитоподібної залози

  1. У хворих після субтотальної резекції щитоподібної залози, виробленої з приводу дифузного токсичного зобу, працездатність відновлюється:

    1. до 2 тижнів

    2. за 1-2 місяці

    3. * за 2-3 місяці

    4. за 3-6 місяців

    5. за 1 рік

  1. Що з перерахованого не є синонімом дифузного токсичного зобу?

    1. * Зоб Ріделя.

    2. Хвороба Грейвса.

    3. Хвороба Парі

    4. Тиреотоксикоз.

    5. Базедова хвороба.

  1. Що носить найбільшу діагностичну цінність в постановці діагнозу лімфоматозного тиреоїдиту?

    1. * Визначення антитіл до різних компонентів тканин щитоподібної залози і біопсія залози

    2. Визначення вмісту гормонів щитоподібної залози і ТТГ в сироватці крові.

    3. Сонографічне дослідження.

    4. Рентгенологічне обстеження.

    5. Пальпація щитоподібної залози.

  1. У клінічному перебігу токсичної аденоми щитоподібної залози відсутня

    1. плаксивість

    2. підвищена стомлюваність і слабкість

    3. тремор рук

    4. пітливість і безсоння

    5. * випадання волосся

  1. При консервативному лікуванні хворих тиреотоксикозом варто застосовувати всі наступні препарати, окрім

    1. заспокійливої дії на центральну нервову систему

    2. йодовмісних препаратів

    3. тиреостатичних препаратів

    4. радіоактивного йоду

    5. * антикоагулянтів

  1. При оперативному втручанні з приводу дифузного токсичного зобу

    1. можуть виникнути всі наступні ускладнення, крім

    2. поранення гілок поворотного нерва

    3. кровотечі під час операції і в найближчі години після оперативного втручання

    4. ларингоспазму, поранення трахеї

    5. * поранення підключичної артерії

  1. Протипоказаннями до лікування I-131 хворих тиреотоксикозом

    1. є всі перераховані, крім

    2. вагітності і періоду лактації

    3. лейкопенії

    4. локалізованого в загрудинному просторі і позаду стравоходу

    5. * вузлових та змішаних форм токсичного зобу

  1. Токсичний зоб у осіб похилого віку проявляється: 1) великим тремором пальців рук 2) серцевою декомпенсацією 3) вираженою офтальмопатією 4) нефрологічними симптомами 5) малими розмірами щитоподібної залози:

    1. вірно 1, 2

    2. * вірно 2, 3

    3. вірно 3, 4

    4. вірно 2, 4

    5. вірно 3, 5

  1. У терапії дифузного токсичного зобу можуть використовуватися всі перераховані препарати, крім

    1. карбонату літію

    2. * верошпірону

    3. мерказолілу

    4. глюкокортикоїдів

    5. b-адреноблокаторів

  1. Для консервативного лікування тиреотоксикозу використовують, все крім:

    1. Мерказолілу

    2. бета-адреноблокаторів

    3. Перхлорату натрію

    4. Препаратів неорганічного йоду

    5. * Резерпіну

  1. Симптоми тиреотоксичного кризу всі, крім

    1. * симптому Хвостека

    2. втрати свідомості

    3. нервово-психічних розладів

    4. гіпертермії

    5. тахікардії

  1. Показання до оперативного лікування токсичного зоба

    1. аритмія

    2. офтальмопатія

    3. міокардіодистрофія

    4. легкий перебіг тиреотоксикозу

    5. * рецидив токсикозу

  1. Причиною розвитку ДТЗ є:

    1. Шок, астенія, ендокринопатія.

    2. Алергія, виснаження, переохолження.

    3. * Психічні травми, інфекції ,інтоксикації, ендокринні розлади.

    4. Переохолодження , ендокринопатії.

    5. Отруєння ,алергія,.

  1. Симптомом Грефе при ДТЗ вважають:

    1. Широку очна щілина.

    2. * Відставання верхньої повіки.

    3. Нечасте кліпання.

    4. Слабкість конвергенції.

    5. Сухість кон’юнктиви.

  1. Симптомом Штельвага при ДТЗ вважають:

    1. Відставання верхньої повіки.

    2. Тремтіння рук.

    3. * Нечасте кліпання.

    4. Слабкість конвергенції.

    5. Широка очна щілина.

  1. Симптомом Мебіуса при ДТЗ вважають:

    1. Нечасте кліпання.

    2. Широка очна щілина.

    3. Відставання верхньої повіки.

    4. * Слабкість конвергенції.

    5. Тремтіння рук.

  1. Симптомом Дальрімпля при ДТЗ вважають:

    1. Відставання верхньої повіки.

    2. * Широка очна щілина.

    3. Нечасте кліпання.

    4. Слабкість конвергенції.

    5. Тремтіння рук.

  1. Зміни периферичної крові при ДТЗ:

    1. Лейкоцитоз, гранулоцитопенія, лімфоцитоз.

    2. * Лейкопенія, гранулоцитопенія, лімфоцитоз.

    3. Еритроцитоз, тромбоцитопенія.

    4. Анемія, тромбоцитоз.

    5. Еозинофілія.

  1. Який з перерахованих клінічних проявів не характерний для легкої форми тиреотоксикозу?

    1. Пульс до 100 уд/хв.

    2. * Втрата маси тіла 8-10 кг.

    3. Відсутність очних симптомів або їх нерізка вираженість.

    4. Нормальний артеріальний тиск.

    5. Основний обмін до 30%.

  1. Який з перерахованих клінічних проявів не характерний для середньої форми тиреотоксикозу?

    1. Втрата маси тіла 8-10 кг.

    2. Тахікардія 100-120 уд/хв.

    3. * Підвищення систолічного та діастолічного тиску.

    4. Екзофтальм.

    5. Основний обмін 31-50%.

  1. Який з перерахованих клінічних проявів не характерний для тяжкої форми тиреотоксикозу?

    1. * Частота пульсу 100-120 уд/хв.

    2. Миготлива аритмія.

    3. Тремор рук і профузна пітливість.

    4. Підвищений пульсовий тиск.

    5. Офтальмопатія.

  1. Найбільш небезпечне ускладнення ДТЗ є:

    1. Тиреотоксичне серце.

    2. Тиреотоксичний гепатит.

    3. Тиреотоксична нефропатія.

    4. Тиретоксична офтальмопатія.

    5. * Тиреотоксичний криз.

  1. Симптоми тиреотоксичного кризу включають все перераховане, крім:

    1. Нервово-психічних розладів.

    2. * Симптом Хвостека.

    3. Гіпертермії.

    4. Тахікардії.

    5. Втрати свідомості.

  1. Основні методи лікування ДТЗ:

    1. Симптоматичне, хірургічне, радіоактивним йодом.

    2. Паліативне, хірургічне, променеве.

    3. Медикаментозне, радикальне, радіоактивним йодом.

    4. * Медикаментозне, хірургічне, радіоактивним йодом.

    5. Медикаментозне, хірургічне, неорганічним йодом.

  1. При лікуванні ДТЗ радіоактивним йодом може виникнути:

    1. * Гіпотиреоз.

    2. Гіпертиреоз.

    3. Анемія.

    4. Енцефалопатія.

    5. Тиреотоксичний криз.

  1. Курс лікування мерказолілом при вперше виявленому ДТЗ повинен тривати:

    1. 2 тижні

    2. 1,5-2 місяці

    3. * 1-1,5 року

    4. 10-15 років.

    5. Пожиттєво.

  1. Незважаючи на лікування мерказолілом у хворого з ДТЗ збільшується зоб, розвивається енцефалопатія, активізується офтальмопатія. Необхідно:

    1. * Хірургічне лікування.

    2. Збільшити дозу мерказолілу.

    3. Замінити іншим препаратом.

    4. Провести променеву терапію.

    5. Жоден з перерахованих методів не є доцільним.

  1. Передопераційна підготовка при дифузному токсичному зобі обов’язково повинна включати:

    1. * Досягнення еутиреоїдного стану.

    2. Досягнення гіпотиреоїдного стану.

    3. Зменшення зобу на третину від попереднього рівня.

    4. Використання радіоактивного йоду.

    5. Нормалізація рівня кальцію в крові.

  1. Оптимальним методом хірургічного лікування дифузного токсичного зобу є?

    1. Резекція частки залози.

    2. Паратиреоїдектомія.

    3. Гемітиреоїдектомія.

    4. Резекція перешийка залози.

    5. * Субтотальна субфасціальна резекція щитоподібної залози.

  1. В чому полягає принципова відмінність операції Ніколаєва при дифузному токсичному зобі?

    1. Використання бокового шийного доступу до щитоподібної залози.

    2. Видалення прищитоподібних залоз разом із щитоподібною.

    3. Перев’язка щитоподібних судин перед входом у залозу і субфасціальна резекція.

    4. * Відмова від перев’язки щитоподібних судин перед входом у залозу і субфасціальна резекція.

    5. Відокремлення зворотних нервів перед входом у залозу.

  1. Наявність у хворої тахікардії - 120 уд/хв, підвищення температури тіла до 38°С, погіршення самопочуття у перші дні після операції свідчать про:

    1. Післяопераційний гіпопаратиреоз.

    2. Інфекційне ускладнення.

    3. * Тиреотоксичну реакцію.

    4. Кровотечу

    5. Неефективність оперативного втручання.

  1. Лікування тиреотоксичного кризу включає в себе все перераховане, крім:

    1. Інфузія глюкози, гемодезу.

    2. Використання великих доз глюкокортикостероїдів.

    3. Нейролептаналгезія.

    4. Антигістамінні препарати.

    5. * Зігрівання хворого.

  1. Симптоми тиреотоксичного кризу включають все перераховане, крім:

    1. Тахікардії.

    2. * Знижения пульсового артеріального тиску.

    3. Втрати свідомості.

    4. Збудження.

    5. Гіпертермії.

  1. Що з нищеперерахованого є ознакою гнійного тиреоїдиту?

    1. Біль в ділянці шиї.

    2. Локальне почервоніння, набряк шкіри.

    3. Підвищення температури тіла.

    4. Флюктуація в місці ураження.

    5. * Все перераховане.

  1. Найбільшу діагностичну цінність при постановці діагнозу гнійного тиреоїдиту має:

    1. Клінічна картина.

    2. Сонографія щитоподібної залози.

    3. * Діагностична пункція щитоподібної залози.

    4. Загальний аналіз крові.

    5. Визначення ТТГ, Т3, Т4 в сироватці крові.

  1. Що носить найбільшу діагностичну цінність в постановці діагнозу лімфоматозний тиреоїдит?

    1. Пальпація щитоподібної залози.

    2. Визначення вмісту гормонів щитоподібної залози та ТТГ в сироватці крові.

    3. Сонографічне дослідження.

    4. Рентгенологічне обстеження.

    5. * Визначення антитіл до різних компонентів тканин щитоподібної залози та біопсія залози.

  1. При проведенні преднізолонової проби при підозрі на аутоімунний тиреоїдит:

    1. Зоб збільшується у розмірах.

    2. * Зоб зменшується у розмірах.

    3. Викликається загострення захворювання.

    4. Зменшуються клінічні прояви.

    5. Не має діагностичного значення.

  1. Підвищене поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою спостерігається при:

    1. Автоімунному тиреоїдиті.

    2. Інфільтративних захворюваннях щитоподібної залози (склеродерма, амілоїдоз).

    3. * Токсичному зобі.

    4. Вродженому дефекті синтезу тиреоїдних гормонів.

    5. У всіх вищеперерахованих випадках.

  1. Ознаками порушення функції центральної нервової системи при дифузному токсичному зобі є:

    1. Дратівливість, безсоння, зниження глибоких сухожилкових рефлексів.

    2. * Дратівливість, безсоння, підвищення глибоких сухожилкових рефлексів.

    3. Дратівливість, сонливість, зниження глибоких сухожилкових рефлексів.

    4. Дратівливість, сонливість, підвищення глибоких сухожилкових рефлексів.

    5. Відчуття страху, безсоння, зниження глибоких сухожилкових рефлексів.

  1. Екзофтальм при дифузному токсичному зобі характеризується:

    1. * Симетричністю, трофіка очей не порушена, об’єм рухів очних яблук не обмежений.

    2. Симетричністю, порушена трофіка очей, об’єм рухів очних яблук не обмежений.

    3. Симетричністю, трофіка очей не порушена, з обмеженням рухів очних яблук.

    4. Несиметричністю, порушена трофіка очей, об’єм рухів очних яблук не обмежений.

    5. Несиметричністю, трофіка очей не порушена, з обмеженням рухів очних яблук.

  1. Для тиреоїдиту де Кервена характерно:

    1. Лімфоцитарна інфільтрація.

    2. Лейкоцитарна інфільтрація.

    3. * Лімфоцитарна, лейкоцитарна та гігантськоклітинна інфільтрація.

    4. Наявність фолікулярних кіст.

    5. Розростання фіброзної тканини.

  1. Який метод діагностики використовують для дифдіагностики аутоімунного тиреоїдиту Хашімото від ендемічного зоба, тиреоїдиту Ріделя?

    1. * Преднізолонова проба.

    2. Сонографія.

    3. Дослідження вмісту тиреоїдних гормонів.

    4. Комп’ютерна томографія.

    5. Рентгенографія шиї.

  1. Дифдіагностику тиреоїдиту Ріделя необхідно провести з:

    1. Тиреоїдит Хашімото.

    2. Вузловий зоб.

    3. * Рак щитоподібної залози.

    4. Дифузний токсичний зоб.

    5. Струміт.

  1. При важкій формі тиреотоксикозу пульс становить:

    1. 80-90 уд/хв.

    2. 90-100 уд/хв.

    3. 100-110 уд/хв.

    4. 110-120 уд/хв.

    5. * Більше 120 уд/хв.

  1. При легкій формі тиреотоксикозу основний обмін становить:

    1. * + 30%.

    2. + 31-40%.

    3. +41-50%.

    4. +51-60%.

    5. більше +60%.

  1. Тиреотоксикоз середньої важкості характеризується наступними показниками:

    1. * Пульс – 101-120 уд/хв, основний обмін +31-50%, втрата маси –до 10 кг.

    2. Пульс – 121-130 уд/хв, основний обмін +51-60%, втрата маси –до 15 кг.

    3. Пульс – 131-140 уд/хв, основний обмін +51-60%, втрата маси –до 20 кг.

    4. Пульс – 141-150 уд/хв, основний обмін +61-70%, втрата маси –до 25 кг.

    5. Пульс – 151-160 уд/хв, основний обмін +71-80%, втрата маси –до 30 кг.

  1. Яку операцію використовують при ДТЗ?

    1. Микулича.

    2. Кохера.

    3. Більрота.

    4. * Ніколаєва.

    5. Мартинова.

  1. Скільки є стадій перебігу ДТЗ (за класифікацією Ш. Мілку)?

    1. 2.

    2. * 4

    3. C.6.

    4. D.8.

    5. E.10.

  1. Яке специфічне ускладнення виникає при тиреотоксичному зобі в післяопераційному періоді?

    1. Тромбоемболія легеневої артерії.

    2. Кровотеча.

    3. * Тиреотоксичний криз.

    4. Гострий інфаркт міокарду.

    5. Тромбоемболія судин голови.

  1. Яке специфічне ускладнення можливе при тиреотоксичному зобі під час операції?

    1. Тромбоемболія легеневої артерії.

    2. Кровотеча.

    3. * Пошкодження поворотнього нерва.

    4. Тиреотоксичний криз.

    5. Гіпопаратиреоз.

  1. З якої дози розпочинають терапію мерказолілом при ДТЗ середньої важкості.

    1. 10 мг.

    2. 20 мг.

    3. * 30 мг.

    4. 40 мг.

    5. 50 мг.

  1. Симптомом Мебіуса при дифузному токсичному зобі вважають:

    1. * Слабкість конвергенції.

    2. Широка очна щілина.

    3. Нависання верхньої повіки.

    4. Нечасте миготіння.

    5. Тремтіння рук.

  1. Симптомом Штельвага при дифузному токсичному зобі вважають:

    1. * Нечасте миготіння.

    2. Тремор рук.

    3. Відвисання верхньої повіки.

    4. Слабкість конвергенції.

    5. Широка очна щілина

  1. Щитоподібна залоза при тиреотоксикозі

    1. * дифузно збільшена, м'якоеластична, з гладкою поверхнею, неболюча

    2. дифузно збільшена, щільна, болюча

    3. зменшена, м”яко-еластична

    4. зменшена, щільної консистенції

    5. не змінена

  1. До розвитку тиреотоксикозу приводять

    1. Отруєння, інтоксикації, сенсибілізація

    2. Шок, астенія, пухлини голови

    3. Алергія, виснаження, переохолодження

    4. * Психічні травми, інтоксикації, ендокринні розлади

    5. Переохолодження, інфекції, пухлини молочної залози

  1. Перша стадія перебігу токсичного зобу за класифікацією Ш.Мілку (St.Milcu) має назву

    1. Початкова

    2. * Невротична

    3. Нейрогуморальна

    4. Вісцеропатична

    5. Кахектична

  1. Назвіть другу стадію перебігу токсичного зобу за класифікацією Ш.Мілку (St.Milcu)

    1. Початкова

    2. Невротична

    3. * Нейрогуморальна

    4. Вісцеропатична

    5. Кахектична

  1. Третя стадія перебігу токсичного зобу за класифікацією Ш.Мілку (St.Milcu) називається

    1. Початкова

    2. Невротична

    3. Нейрогуморальна

    4. * Вісцеропатична

    5. Кахектична

  1. За класифікацією Ш. Мілку (St.Milcu) четверта стадія перебігу токсичного зобу має назву

    1. Початкова

    2. Невротична

    3. Нейрогуморальна

    4. Вісцеропатична

    5. * Кахектична

  1. Перша стадія перебігу токсичного зобу за класифікацією Ш. Мілку (St.Milcu) проявляється

    1. Тиреотоксичним ураженням внутрішніх органів

    2. Незворотніми дистрофічними змінами органів і систем

    3. * Початковими проявами розвитку тиреотоксикозу, збільшення щитоподібної залози малопомітне

    4. Яскраво вираженими ознаками тиреотоксикозу, щитоподібна залоза помітно збільшена в розмірах

    5. Щитоподібна залоза зменшена, клінічні прояви відсутні

  1. За класифікацією Ш. Мілку (St.Milcu) друга стадія перебігу токсичного зобу характеризується

    1. Тиреотоксичним ураженням внутрішніх органів

    2. Незворотніми дистрофічними змінами органів і систем

    3. Початковими проявами розвитку тиреотоксикозу, збільшення щитоподібної залози малопомітне

    4. * Яскраво вираженими ознаками тиреотоксикозу, щитоподібна залоза помітно збільшена в розмірах

    5. Щитоподібна залоза зменшена, клінічні прояви відсутні

  1. Для третьої стадії перебігу токсичного зобу за класифікацією Ш. Мілку (St.Milcu) характерним є

    1. * Тиреотоксичне ураження внутрішніх органів

    2. Незворотні дистрофічні змінами органів і систем

    3. Початкові прояви розвитку тиреотоксикозу, збільшення щитоподібної залози малопомітне

    4. Яскраво виражені ознаками тиреотоксикозу, щитоподібна залоза помітно збільшена в розмірах

    5. Щитоподібна залоза зменшена, клінічні прояви відсутні

  1. Четверта стадія перебігу токсичного зобу за класифікацією Ш. Мілку (St.Milcu) проявляється

    1. Тиреотоксичним ураженням внутрішніх органів

    2. * Незворотніми дистрофічними змінами органів і систем

    3. Початковими проявами розвитку тиреотоксикозу, збільшення щитоподібної залози малопомітне

    4. Яскраво вираженими ознаками тиреотоксикозу, щитоподібна залоза помітно збільшена в розмірах

    5. Щитоподібна залоза зменшена, клінічні прояви відсутні

  1. В периферичній крові при тиреотоксикозі характерними є

    1. Еозинофілія, анемія

    2. Лейкоцитоз, агранулоцитопенія, лімфоцитоз

    3. * Лейкопенія, агранулоцитопенія, лімфоцитоз

    4. Еритроцитоз, тромбоцитопенія

    5. Анемія, тромбоцитоз

  1. Для тиреотоксичного кризу не характерно

    1. Гіпертермія

    2. Нервово-психічні розлади

    3. * Симптом Хвостека

    4. Тахікардія

    5. Втрата свідомості

  1. До основних методів лікування тиреотоксикозу належать

    1. Симптоматичне, хірургічне, радіоактивним йодом

    2. * Медикаментозне, хірургічне, радіоактивним йодом

    3. Паліативне, радикальне, радіоактивним йодом

    4. Медикаментозне, хірургічне, променеве

    5. Медикаментозне, хірургічне, неорганічним йодом

  1. Під час лікування тиреотоксикозу радіоактивним йодом може розвинутись

    1. Анемія

    2. * Гіпотиреоз

    3. Пневмонія

    4. Енцефалопатія

    5. Тиреотоксичний криз

  1. Курс лікування мерказолілом повинен тривати

    1. 2 тижні

    2. 1,5-2 місяці

    3. * 1-1,5 року

    4. 10-15 років

    5. Все життя

  1. Під час лікування мерказолілом у хворого на тиреотоксикоз продовжує збільшуватись зоб, розвивається енцефалопатія, активізується офтальмопатія. Яке лікування доцільне

    1. * Хірургічне лікування

    2. Продовження лікування мерказолілом

    3. Замінити іншим препаратом

    4. Променева терапія

    5. Жоден з перерахованих

  1. Показами до лікування тиреотоксикозу радіоактивним йодом є

    1. Пацієнти старші 40 років, із рецидивами тиреотоксикозу

    2. При поєднанні тиреотоксикозу із тяжкими супровідними захворюваннями

    3. При категоричній відмові від хірургічного лікування

    4. * Всі варіанти вірні

    5. Всі варіанти не вірні

  1. Передопераційна підготовка при токсичному зобі полягає у

    1. * Досягненні еутиреоїдного стану

    2. Досягненні гіпотиреоїдного стану

    3. Зменшення зобу на третину

    4. Використання радіоактивного йоду

    5. Нормалізація рівня кальцію в крові

  1. Для лікування тиреотоксичного кризу використовують все перераховане, окрім

    1. Дезінтоксикаційної терапії

    2. Використання великих доз глюкокортикостероїдів

    3. Нейролептаналгезія

    4. Антигістамінні препарати

    5. * Зігрівання хворого

  1. До симптомів тиреотоксичного кризу відносять все перераховане, окрім

    1. Тахікардії

    2. * Знижения пульсового артеріального тиску

    3. Втрати свідомості

    4. Збудження

    5. Гіпертермії

  1. Ознаками порушення функції ЦНС при тиреотоксикозі є

    1. Дратівливість, безсоння, зниження глибоких сухожильних рефлексів

    2. * Дратівливість, безсоння, підвищення глибоких сухожильних рефлексів

    3. Дратівливість, сонливість, зниження глибоких сухожильних рефлексів

    4. Дратівливість, сонливість, підвищення глибоких сухожильних рефлексів

    5. Відчуття страху, безсоння, зниження глибоких сухожильних рефлексів

  1. Яку масу щитоподібної залози допустимо залишити при операції з приводу тиреотоксикозу

    1. 1 гр.

    2. 2-3 гр.

    3. * 4-6 гр.

    4. 7-8 гр.

    5. 9-10 гр.

  1. Як часто доцільно контролювати стан хворого під час проведення підтримуючої терапії при тиреотоксикозі

    1. Через кожні 2–4 місяці

    2. Через кожні 1–3 місяці

    3. * Через кожні 3–4 місяці

    4. Через кожні 5–6 місяців

    5. Через кожні 10–12 місяців

  1. Скільки часу продовжують підтримуючу терапію при тиреотоксикозі

    1. *1 2–18 місяців без перерви

    2. 2 місяці

    3. 6 місяців

    4. 10 місяці

    5. 11 місяців

  1. Яка доза меркаптоімідазолу(мкг) призначається при легкій формі важкості тиреотоксикозу

    1. * 20

    2. 30-40

    3. 50-60

    4. 10

    5. 60-70

  1. Яку доза меркаптоімідазолу(мкг) призначають при середній формі важкості тиреотоксикозу

    1. 20

    2. * 30-40

    3. 50-60

    4. 10

    5. 60-70

  1. Яку доза меркаптоімідазолу(мкг) приймають хворі при важкій формі тиреотоксикозу

    1. 20

    2. 30-40

    3. * 50-60

    4. 10

    5. 60-70

  1. Виберіть, яка доза пропілтіоурацилу (мкг) призначається при легкій формі тиреотоксикозу

    1. * 200

    2. 300-400

    3. 500-600

    4. 100

    5. 600-700

  1. Яка доза пропілтіоурацилу(мкг) призначається при середній формі тиреотоксикозу

    1. 200

    2. * 300-400

    3. 400-600

    4. 100

    5. 600-700

  1. Назвіть, яку доза пропілтіоурацилу(мкг) призначають при важкій формі тиреотоксикозу

    1. 200

    2. 300-400

    3. * 400-600

    4. 100

    5. 600-700

  1. Підтримуюча доза тирозолу при середній важкості тиреотоксикозустановить

    1. * 10 мг/добу

    2. 20 мг/добу

    3. 30 мг/добу

    4. 40 мг/добу

    5. 50 мг/добу

  1. Які можливі причини виникнення тиреотоксикозу

    1. * Дифузний зоб

    2. Гепатит

    3. Інфаркт міокарда

    4. Гастрит

    5. Остеопороз

  1. Назвіть причину тиреотоксикозу

    1. Гепатит

    2. Остеопороз

    3. * Вузол щитоподібної залози

    4. Гастрит

    5. Інфаркт міокарда

  1. Причиною тиреотоксикозу може бути

    1. Інфаркт міокарда

    2. Гастрит

    3. Гепатит

    4. * Вагітність

    5. Остеопороз

  1. Які можливі причини тиреотоксикозу

    1. Інфаркт міокарда

    2. Гепатит

    3. Остеопороз

    4. Гастрит

    5. * ТТГ-продукуюча аденома гіпофіза

  1. Тиреотоксикоз може виникнути внаслідок

    1. Інфаркту міокарда

    2. * Хоріонкарциноми, міхурцевого занеску

    3. Гастриту

    4. Остеопорозу

    5. Гепатиту

  1. Можливою причиною тиреотоксикозу є

    1. * Автосомно-домінантний неімуногенний тиреотоксикоз

    2. Гепатит

    3. Остеопороз

    4. Гастрит

    5. Інфаркт міокарда

  1. Тиреотоксикоз може виникнути внаслідок

    1. Остеопорозу

    2. Гепатиту

    3. * Функціональної автономії щитоподібної залози

    4. Гастриту

    5. Інфаркту міокарда

  1. Які можливі причини тиреотоксикозу

    1. Гастрит

    2. Остеопороз

    3. Гепатит

    4. * Уніфокальна функціональна автономія щитоподібної залози

    5. Інфаркт міокарда

  1. Причиною тиреотоксикозу може бути

    1. Остеопороз

    2. Інфаркт міокарда

    3. Гепатит

    4. Гастрит

    5. * Мультифокальна функціональна автономія щитоподібної залози

  1. Причини тиреотоксикозу

    1. Остеопороз

    2. * Дисемінована функціональна автономія щитоподібної залози

    3. Інфаркт міокарда

    4. Гепатит

    5. Гастрит

  1. Які зміни з боку психічної сфери спостерігаються при важкій формі тиреотоксикозу

    1. Виражена астенізація психіки

    2. Стійко знижений настрій з постійною вразливістю

    3. Іпохондрична фіксація на своїх скаргах

    4. Мінливість настрою

    5. * Всі відповіді вірні

  1. Які зміни з боку психічної сфери спостерігаються при тиреотоксикозі середньої важкості

    1. Помірно вираженою астенізацією психіки

    2. Стійко знижений настрій з постійною вразливістю

    3. Плаксивість

    4. Тривожністю і депресивними реакціями

    5. * Всі відповіді вірні

  1. Яка втрата маси тіла характерна для важкої форми тиреотоксикозу

    1. 3 – 5 кг

    2. 7 – 8 кг

    3. * Понад 10 кг

    4. Не має значення

    5. Зміни маси тіла немає

  1. Яке обстеження обов’язково призначаються пацієнтам з клінічною картиною тиреотоксикозу

    1. * Визначення гормонів щитоподібної залози

    2. Рентген органів грудної порожнини

    3. Загальний аналіз сечі

    4. Визначення гормонів кори наднирників

    5. Всі відповіді невірні

  1. Яка втрата маси тіла характерна для легкої форми тиреотоксикозу

    1. * до 5 кг

    2. більше 10 кг

    3. більше 15 кг

    4. Не має значення

    5. Зміни маси тіла немає

  1. Яка частота пульсу спостерігається при важкій формі тиреотоксикозу

    1. 85–100 уд./хв.

    2. 60–80 уд./хв.

    3. * Понад 120 уд./хв.

    4. 45–60 уд./хв.

    5. 100–115 уд./хв.

  1. Що спостерігається при ураженні периферичної і центральної нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. * симптом Марі

    2. Сухість шкіри

    3. Зниження сухожильних рефлексів

    4. Сонливість

    5. Блідість

  1. Що спостерігається при ураженні периферичної і центральної нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. * симптом «телеграфного стовпа»

    2. Сухість шкіри

    3. Зниження сухожильних рефлексів

    4. Сонливість

    5. Блідість

  1. Тиреотоксикоз є проявом

    1. * Гіпертиреозу

    2. Гіпотиреозу

    3. Гіперглікемії

    4. Гіпоглікемії

    5. Всі відповіді невірні

  1. Симптом ураження серцево-судинної системи при тиреотоксикозі є

    1. Брадикардія

    2. * Постійна синусова тахікардія

    3. Порушень ритму немає

    4. Низький пульсовий тиск

    5. Всі відповіді невірні

  1. Назвіть симптом ураження серцево-судинної системи при тиреотоксикозі

    1. Порушень ритму немає

    2. Низький пульсовий тиск

    3. Всі відповіді невірні

    4. * Постійна миготлива тахіаритмія

    5. Брадикардія

  1. Визначте симптоми ураження серцево-судинної системи при тиреотоксикозі

    1. Всі відповіді невірні

    2. Порушень ритму немає

    3. * Пароксизми миготливої тахіаритмії на тлі синусової тахікардії.

    4. Брадикардія

    5. Низький пульсовий тиск

  1. Які є симптоми ураження серцево-судинної системи при тиреотоксикозі

    1. Низький пульсовий тиск

    2. Брадикардія

    3. * Пароксизми миготливої тахіаритмії на тлі нормального синусового ритму, можлива екстрасистолія

    4. Всі відповіді невірні

    5. Порушень ритму немає

  1. При тиреотоксикозі спостерігають такі симптоми ураження серцево-судинної системи

    1. * Високий пульсовий тиск

    2. Порушень ритму немає

    3. Всі відповіді невірні

    4. Брадикардія

    5. Низький пульсовий тиск

  1. Патологія серцево-судинної системи спричинена тиреотоксикозом характеризується

    1. Всі відповіді невірні

    2. Брадикардією

    3. Порушень ритму немає

    4. * Недостатністю кровообігу внаслідок розвитку дисгормональної міокардіодистрофії

    5. Низьким пульсовим тиском

  1. Симптомами ураження серцево-судинної системи при тиреотоксикозі не являється

    1. Постійна синусова тахікардія

    2. Постійна миготлива тахіаритмія

    3. Пароксизми миготливої тахіаритмії на тлі синусової тахікардії

    4. Пароксизми миготливої тахіаритмії на тлі нормального синусового ритму, можлива екстрасистолія

    5. * Брадикардія

  1. При тиреотоксикозі симптомами ураження серцево-судинної системи не являється

    1. Постійна синусова тахікардія

    2. * Порушень ритму немає

    3. Постійна миготлива тахіаритмія

    4. Пароксизми миготливої тахіаритмії на тлі синусової тахікардії

    5. Пароксизми миготливої тахіаритмії на тлі нормального синусового ритму, можлива екстрасистолія

  1. Враження серцево-судинної системи при тиреотоксикозі не проявляється

    1. Пароксизмами миготливої тахіаритмії на тлі нормального синусового ритму, можлива екстрасистолія

    2. Постійною синусовою тахікардією

    3. Постійною миготливою тахіаритмією

    4. * Низьким пульсовим тиском

    5. Пароксизмами миготливої тахіаритмії на тлі синусової тахікардії

  1. Що спостерігається при ураженні периферичної і центральної нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. Сонливість

    2. * Підвищена збудливість і швидка втомлюваність

    3. Сухість шкіри

    4. Блідість

    5. Зниження сухожильних рефлексів

  1. Який симптом спостерігається при ураженні периферичної і центральної нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. * Плаксивість

    2. Блідість

    3. Сонливість

    4. Зниження сухожильних рефлексів

    5. Сухість шкіри

  1. При ураженні периферичної і центральної нервової системи внаслідок тиреотоксикозу спостерігається

    1. Зниження сухожильних рефлексів

    2. Блідість

    3. * Розлад сну

    4. Сонливість

    5. Сухість шкіри

  1. Який симптом спостерігається при ураженні нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. Сухість шкіри

    2. Блідість

    3. * Підвищена пітливість

    4. Зниження сухожильних рефлексів

    5. Сонливість

  1. Що з переліченого є характерним при ураженні нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. Блідість

    2. Зниження сухожильних рефлексів

    3. Сухість шкіри

    4. Білий дермографізм

    5. * Стійкий червоний дермографізм

  1. Що спостерігається при ураженні периферичної і центральної нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. * Підвищення сухожильних рефлексів

    2. Зниження сухожильних рефлексів

    3. Сухість шкіри

    4. Блідість

    5. Сонливість

  1. При ураженні нервової системи внаслідок тиреотоксикозу характерним є

    1. Сонливість

    2. * Розлади сну

    3. Зниження сухожильних рефлексів

    4. Сухість шкіри

    5. Блідість

  1. Які симптоми не будуть спостерігатися при ураженні периферичної і центральної нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. Підвищена збудливість і швидка втомлюваність

    2. Підвищена пітливість

    3. Стійкий червоний дермографізм

    4. Підвищення сухожильних рефлексів

    5. * Сухість шкіри

  1. Який з перелічених симптомів не буде характерним при ураженні нервової системи внаслідок тиреотоксикозу

    1. Підвищена збудливість і швидка втомлюваність

    2. * Сонливість

    3. Стійкий червоний дермографізм

    4. Підвищена пітливість

    5. Підвищення сухожильних рефлексів

  1. Ураженні нервової системи внаслідок тиреотоксикозу не характеризується

    1. Підвищеною збудливість і швидкою втомлюваність

    2. Підвищенням сухожильних рефлексів

    3. * Зниженням сухожильних рефлексів

    4. Підвищеною пітливістю

    5. Стійким червоним дермографізмом

  1. Який метод діагностики слід обрати як найбільш вичерпний при підозрі на малігнізацію вузлового зоба?

    1. * пункційна біопсія

    2. радіоізотопне дослідження функції залози

    3. Комп'ютерна томографія залози

    4. сцинтиграфія залози

    5. УЗД щитоподібної залози

  1. При вузловому і змішаному зобах оперативне лікування проводять у випадку:

    1. Наявності ознак компресії органів шиї.

    2. Зобів великих розмірів.

    3. Вторинного гіпертиреоїдизму.

    4. При підозрі на ракове переродження.

    5. * У всіх вище перерахованих випадках.

  1. Для дифузного еутиреоїдного зобу все перераховане правильне, крім:

    1. Недостатність йоду призводить до підвищеного вироблення ТТГ.

    2. Захворювання не вроджене, але спадкове.

    3. * Знижений синтез тироксину пригнічує вироблення ТТГ.

    4. Гіпертрофія і гіперплазія щитоподібної залози пов'язані із збільшенням числа і розмірів клітин.

    5. Лікування йодом може призвести до нормалізації розмірів залози

  1. Солітарний вузол в щитоподібній залозі скоріше всього має пухлиноподібне походження, якщо:

    1. При скануванні з радіоактивним йодом він виявляється гарячим.

    2. При аспіраційній біопсії діагностують його кістозний характер.

    3. * Хворому раніше проводили опромінення ділянки шиї.

    4. Наявня ознаки тиреотоксикозу.

    5. У хворого тиреоїдит Хашімото.

  1. Для обстеження хворих із вузлоутвореннями щитоподібної залози доцільно використати:

    1. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, ЕКГ.

    2. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, УЗД.

    3. Загальний аналіз крові, УЗД, визначення тиреоїдних гормонів.

    4. * УЗД, визначення тиреоїдних гормонів, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія.

    5. УЗД, визначення гормонів, сканування залози щитоподібної залози.

  1. Видами профілактики ендемічного зобу є:

    1. державна профілактика (пряма профілактика - застосування йодованої солі)

    2. групова профілактика

    3. індивідуальна профілактика

    4. специфічна профілактика

    5. * всі перераховані види

  1. Раптові напади кашлю при зобі можуть бути зумовлені стисканням:

    1. * Гортанних нервів.

    2. Парасимпатичних нервів.

    3. Глоткових нервів.

    4. Діафрагмальних нервів.

    5. Симпатичних нервів.

  1. Всі нижче перераховані твердження, які характеризують загрудинний зоб правильні, крім:

    1. * Зазвичай чутливий до лікування тиреостатиками, тому необхідність видалення виникає рідко.

    2. Може викликати синдром стиснення.

    3. Рідко накопичує йод.

    4. Характерний для старших вікових груп.

    5. Часто обумовлений аденоматозною гіперплазією

  1. Для дифузного еутиреоїдного зобу все перераховане вірно, крім:

    1. * Знижений синтез тироксину, пригнічує вироблення ТТГ.

    2. Захворювання не вроджене, а спадкове.

    3. Недостатність йоду призводить до підвищеного вироблення ТТГ.

    4. Гіпертрофія і гіперплазія щитоподібної залози пов'язані зі збільшенням числа і розмірів клітин.

    5. Лікування йодом може призвести до нормалізації розмірів залози.

  1. Для корекції функції щитоподібної залози застосовують:

    1. мерказоліл

    2. тиреоїдин

    3. карбонат літію

    4. L-тироксин

    5. * в залежності від функціонального стану щитоподібної залози

  1. Яке з перерахованих тверджень вірне?

    1. * Зоб це - будь-яке збільшення щитоподібної залоз.

    2. Зоб це - збільшення щитоподібної залози з наявністю морфологічних змін.

    3. Зоб це - збільшення щитоподібної залоз в регіонах з йодною недостатністю.

    4. Зоб це - збільшення щитоподібної залоз з порушенням її функціонального стану та наявністю морфологічних змін.

    5. Зоб це - збільшення щитоподібної залози з порушенням її функціонального стану.

  2. Багатовузловий зоб з компресією органів шиї лікуться:

    1. * Оперативно.

    2. Консервативно

    3. Консервативно за відсутності ознак малігнізації і гіпертиреоїдизму.

    4. При відсутності прогресу захворювання проводиться лише спостереження.

    5. Променева терапія.

  1. Найбільш частими клінічними симптомами при здавленні органів шиї є:

    1. утруднене дихання

    2. серцебиття

    3. неприємні відчуття при ковтанні

    4. почуття грудки в горлі

    5. * всі перераховані

  1. При вузловому та змішаному зобах оперативне лікування проводять у разі:

    1. * У всіх вище перерахованих випадках.

    2. Зобах великих розмірів.

    3. Вторинному гіпертиреоїдизмі.

    4. При підозрі на ракове переродження.

    5. Наявності ознак компресії органів шиї.