Вкажіть тактику лікування тазового інфільтрату без ознак абсцедування:

1. Оперативна

2. Лапаротомія з розкриттям та дренуванням

3. Розкриття інфільтрату через пряму кишку

4. * Консервативна

5. Антибіотики, сифонні клізми

Який метод діагностики допоможе верифікувати піддіафрагмальний абсцес?

1. Рентгенологічне дослідження

2. * Оглядова рентгенографія

3. Селективна целіакографія

4. Колоноскопія

5. Термометрія

Якиий доступ найдоцільніший для розкриття піддіафрагмального абсцесу?

1. Тораколапаротомія

2. Звичайний лапаротомний

3. Лапаротомний параректальний

4. Поперечний надлонний

5. * Позаплевральний, позаочеревинний

Абсцес Дугласового простору характеризується всіма ознаками, окрім:

1. Гектичної температури

2. Болю в глибині тазу і тенезмів

3. * Обмеження рухливості діафрагми

4. Нависання стінок піхви або передньої стінки прямої кишки

5. Болючості при ректальному дослідженні

При дифузному гнійному перитоніті апендикулярного походження показано:

1. Апендектомія і санація черевної порожнини

2. Корекція водно-електролітних порушень

3. Антибактеріальна терапія

4. Повне парентеральне живлення протягом 1-2 діб після операції

* Все перераховане Який із названих перитонітів не відноситься до вторинних?

1. Апендикулярний

2. Перфоративний

3. * Криптогенний

4. Проривний

5. Холецисто-панкреатичний

Який найбільш доцільний інструментальний метод діагностики перитоніту?

1. Рентгенографія

2. УЗД

3. Комп’ютерна томографія

4. Термографія

5. * Лапароцентез

Який оперативний доступ доцільний при параапендикулярному абсцесі?

1. Волковича-Дьяконова

2. Мак-Бурнея

3. Параректальний

4. Серединний

5. * Позаочеревинний

Який симптом найбільш характерний при першій стадії перитоніту:

1. Болючість і нависання тазової очеревини при ректальному дослідженні

2. Притуплення в пологих місцях при перкусії живота

3. * Напруження м'язів передньої черевної стінки

4. Вздуття живота

5. Мелена

Якими анатомічними структурами відмежовуються обмежені перитоніти?

1. Апендиксом, сліпою кишкою

2. Печінкою, зв’язками, злуками

3. * Сальником, брижою та стінкою кишок

4. Злуками, брижою, стінкою кишок

5. Злуками, круглою зв’язкою печінки

Які із вказаних змін не являються показанням до дренування черевної порожнини при невідкладній операції:

1. Наявність гною у черевній порожнині + інфікування черевної порожнини кишковим вмістом + можливість розходження швів

2. Наявність мутного ексудату + наявність гною в черевній порожнині + наявність запального інфільтрату

3. Запальні зміни очеревини + наявність мутного ексудату

4. Запальні зміни очеревини + наявність гною в черевній порожнині

5. * Наявність запальних змін очеревини + відсутність ексудату

Якою повинна бути і яка тривалість передопераційної підготовки у хворих на гострий перитоніт?

1. Комплексною і тривати не більше 5 годин

2. * Індивідуальною і тривати не більше 2 годин

3. Залежно від стану хворого до повної корекції порушених функцій

4. Комплексною і тривати не більше 6 годин

5. Індивідуальною і тривати не більше 8 годин

Біль при перитоніті зумовлений ураженням:

1. Внутрішніх органів

2. Передньої черевної стінки

3. Задньої черевної стінки

4. * Парієтальної очеревини

5. Вісцеральної очеревини

Який симптом не відповідає піддіафрагмальному абсцесу?

1. Симптом Сенатора

2. Симптом Дюшена

3. Симптом Літена

4. * Симптом Руша

5. Симптом Щоткіна-Блюмберга

При місцевому перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

1. * Одну

2. Від 2-х до 3-х

3. Від 3-х до 6

4. Більше 6

5. Дев’ять

При дифузному перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

1. Одну

2. * Від 2-х до 3-х

3. Від 3-х до 6

4. Більше 6

5. Дев’ять

При розлитому перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

1. Одну

2. Від 2-х до 3-х

3. * Від 3-х до 6

4. Більше 6

5. Дев’ять

При загальному перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

1. Одну

2. Від 2-х до 3-х

3. Від 3-х до 6

4. * Більше 6

5. Дев’ять

Різниця між ранішньою та вечірньою температурами при піддіафрагмальному абсцесі складає:

1. 0,5 °С

2. 1 °С

3. 1,5 °С

4. 2 °С

5. * Більше 2 °С

У класичному протіканні перитоніту виділяють стадію:

1. Токсико-септичну

2. Септико-токсемічну

3. * Реактивну

4. Ранню

5. Ареактивну

Провідним симптомом перитоніту є:

1. Біль в животі

2. Затримка калу та газів

3. Блювання

4. Кал з домішками крові

5. * Напруження м’язів передньої черевної стінки

Що з перерахованого не є чинником, що викликає перитоніт:

1. Вміст шлунка

2. Жовч

3. * Вуглекислий газ

4. Кров

5. Сеча

Поширений гнійний перитоніт може бути наслідком усіх захворювань, окрім:

1. Хвороби Крона

2. Перфорації дивертикула Меккеля

3. Гострої кишкової непрохідності

4. * Стенозу великого дуоденального сосочка

5. Ріхтерівського защемлення грижі

Вкажіть зайве у класифікації перитоніту по характеру ексудату:

1. Серозно-фібринозний

2. Каловий

3. Гнилісний

4. Жовчевий

5. * Фіброзно-геморагічний

До антибактеріальних препаратів групи карбопенемів, що призначаються при гострому перитоніті належать:

1. Омепразол, омез, нексіум, контролок

2. Офлоксацин, ципрофлоксацин, ципринол, ципролет, гатіфлоксацин

3. Цефтріаксон, цефуроксим, цефтазидим, цефоперазон, цефепім

4. Метронідазол, метрогіл, мератин (орнідазол)

5. * Меронем, тієнам

У лікуванні розлитого перитоніту основне значення має:

1. Усунення джерела перитоніту

2. Антибактеріальна терапія

3. Корекція водно-електролітних порушень

4. Санація черевної порожнини

5. * Все перераховане

Який вид непрохідності є характерним при перитоніті, спричиненому перфорацією виразки дванадцятипалої кишки ?

1. Спастична

2. * Паралітична

3. Странгуляційна

4. Немає характерного виду

5. Непрохідність у даному випадку не може розвинутись

Захворювання якого органа черевної порожнини може викликати ферментативний перитоніт:

1. Селезінки

2. Печінки

3. Жовчного міхура

4. * Підшлункової залози

5. Надниркових залоз

Специфічний перитоніт спричиняють мікроорганізми:

1. * Які не мають відношення до травної системи

2. Які мають відношення лише до травної системи

3. Одного виду

4. Які мають відношення до травної системи

5. Будь-які

Перитоніт, що розвинувся внаслідок потрапляння мікроорганізмів в черевну порожнину гематогенним або лімфогенним шляхом:

1. Третинний

2. Місцевий

3. Вторинний

4. * Первинний

5. Поширений

Перитоніт, зумовлений потраплянням мікроорганізмів у черевну порожнину внаслідок гострих хірургічних захворювань її органів або їх пошкодженням при травмі живота:

1. Дифузний

2. Специфічний

3. * Вторинний

4. Первинний

5. Поширений

Показанням до екстракорпоральних методів детоксикації при перитоніті є:

1. І ступінь важкості

2. ІІ ступінь важкості

3. * ІІІ-А ступінь важкості

4. ІІІ-Б ступінь важкості

5. ІV ступінь важкості

Показання до запрограмованої лапараперції при перитоніті:

1. І ступінь важкості

2. ІІ ступінь важкості

3. ІІІ-А – ІІІ-Б ступінь важкості

4. * ІІІ-Б – ІV ступінь важкості

5. V ступінь важкості

Показання до інтракорпоральних методів детоксикації при перитоніті:

1. І ступінь важкості

2. * ІІ ступінь важкості

3. ІІІ ступінь важкості

4. ІV ступінь важкості

5. V ступінь важкості

При перитоніті в кишечнику переважає:

1. Резорбція

2. Ексудація

3. Всмоктування

4. * Секреція

5. Екскреція

Найтяжчим за перебігом є гострий перитоніт, спричинений мікроорганізмами:

1. Шлунка

2. * Товстої кишки

3. Термінального відділу тонкої кишки

4. Жовчного міхура

5. Дванадцятипалої кишки

Що таке запрограмована лапараперція?

1. Незашивання рани з промиванням її антисептиками

2. * Накладання на рану провізорних швів з послідуючою ревізією та санацією черевної порожнини

3. Зашивання тільки очеревини з послідуючою ревізією та санацією черевної порожнини

4. Зашивання тільки апоневрозу з послідуючою ревізією та санацією черевної порожнини

5. Зашивання рани з послідуючою ревізією черевної порожнини

Що таке інтракорпоральні методи детоксикації?

1. Застосування діуретиків

2. * Форсований діурез

3. Гемосорбція

4. Лімфосорбція

5. Плазмафарез

Що таке симптом Мондора при перитоніті?

1. Відсутня резистентність передньої черевної стінки

2. Наявна резистентність передньої черевної стінки

3. Слабка резистентність передньої черевної стінки

4. * Напружена резистентність передньої черевної стінки

5. Сумнівна резистентність передньої черевної стінки

Як встановлюється діагноз загального перитоніту до операції?

1. Рентгенологічно

2. Анамнестично

3. Лабораторним визначенням ознак запальної реакції

4. * По клінічних ознаках

5. По рівню секреції шлункового соку

Як запобігти розвитку перитоніту при проникаючому пораненні живота на догоспітальному етапі?

1. Місце поранення обколоти новокаїном

2. Накласти асептичну пов’язку

3. * Накласти асептичну пов’язку та ввести антибіотики

4. Ввести сульфаніламіди та антибіотики

5. Покласти холод на живіт

Як називається оперативний доступ в разі гострого розлитого перитоніту?

1. Лапаростомія

2. * Серединна лапаротомія

3. Мікролапаротомія

4. Лапароцентез

5. Розкриття черевної порожнини за Волковичем-Дьяконовим

Як ще називається відмежований перитоніт?

1. Конгломерат

2. * Абсцес

3. Флегмона

4. Некроз

5. Гангрена

Яка лікувальна тактика при піддіафрагмальному абсцесі?

1. Антибіотикотерапія

2. Протизапальні препарати

3. Консервативне лікування

4. * Оперативне лікування

5. Вичікувальна

Токсична фаза перитоніту зумовлена:

1. Токсинами

2. Екзотоксинами

3. * Ендотоксинами

4. Політоксинами

5. Монотоксинами

У класичному перебігу перитоніту виділяють стадії:

1. Ранню, проміжну, пізню

2. Реактивну, проміжну, пізню

3. Токсичну, інтоксикаційну,термінальну

4. * Реактивну, токсичну, термінальну

5. Реактивну, токсичну, пізню

Ускладнення міжкишкових абсцесів:

1. * Розлитий перитоніт, кишкова нориця, непрохідність, пілефлебіт

2. Розлитий перитоніт, кишкова нориця, виразка, пілефлебіт

3. Розлитий перитоніт, кишкова нориця, виразка, гангрена

4. Розлитий перитоніт, кишкова нориця, виразка, флегмона

5. Розлитий перитоніт, кишкова нориця, виразка, парапроктит

Утворення піддіафрагмальних абсцесів зумовлене:

1. Наявністю вільного простору

2. Запальною реакцією діафрагми

3. * Від’ємним тиском при екскурсії діафрагми

4. Позитивним тиском при екскурсії діафрагми

5. Положенням хворого

Фібринозних нашарувань на очеревині не буває при перитоніті:

1. * Серозному

2. Фібринозному

3. Гнійному

4. Гнильному

5. Каловому

Чим утворений Дугласів простір у жінок?

1. Заглибленням між передньою стінкою черевної порожнини і сечовим міхуром

2. Заглибленням між сечовим міхуром і маткою

3. Заглибленням між сечовим міхуром і прямою кишкою

4. * Заглибленням між прямою кишкою і маткою

5. Заглибленням між прямою кишкою і крижовою кісткою

Чим утворений Дугласів простір у чоловіків?

1. Заглибленням між передньою стінкою черевної порожнини і сечовим міхуром

2. * Заглибленням між сечовим міхуром і прямою кишкою

3. Заглибленням між сечовим міхуром і крижовою кісткою

4. Заглибленням між прямою кишкою і крижовою кісткою

5. Заглибленням між прямою кишкою і черевною аортою

Чому при запаленні очеревини, яка покриває стінки тазу відсутнє напруження м’язів живота?

1. Гінекологічний перитоніт протікає доброякісно

2. Тазова очеревина слабо всмоктує токсини

3. За рахунок сполучення маткових труб із зовнішнім середовищем підвищується місцевий імунітет

4. Запалення тазової очеревини викликається малоактивною інфекцією

5. * Очеревина в тазу не має соматичної іннервації

Шляхи поширення мікроорганізмів при перитоніті:

1. Ендогенний

2. Екзогенний

3. Лімфогенний

4. Гематогенний

5. * Гематогенний та лімфогенний

Що необхідно зробити у разі розвитку післяопераційного перитоніту?

1. Призначити антибіотики

2. Призначити знеболюючі

3. Виконати лапароцентез

4. Виконати лапароскопію

5. * Виконати лапаротомію

Ексудація характерна для парієтальної очеревини:

1. Передньої черевної стінки

2. Задньої черевної стінки

3. * Передньої і задньої черевної стінки

4. Бокової стінки

5. Діафрагми

При ректальному обстеженні при тазовому абсцесі визначається:

1. Слиз, кров на рукавичці

2. Гній на рукавичці

3. Спазмований сфінктер

4. Розслаблений сфінктер

5. * Інфільтрат з флюктуацією

Рентгенологічні ознаки піддіафрагмального абсцесу:

1. Потовщення діафрагми

2. Потоншення діафрагми

3. * Зміщення діафрагми доверху

4. Зміщення діафрагми донизу

5. Зміщення діафрагми відсутнє

Розвиток поліорганної недостатності при перитоніті зумовлений токсичним ураженням органів:

1. Кишечника

2. Печінки

3. Легень

4. Серця

5. * Паренхіматозних

Розрізняють абсцеси черевної порожнини:

1. Піддіафрагмальні, прямокишкові, підпечінкові

2. Наддіафрагмальні, прямокишкові, підпечінкові

3. Піддіафрагмальні, міжкишкові, внутрішньопечінкові

4. * Піддіафрагмальні, тазові, міжкишкові

5. Наддіафрагмальні, тазові, міжкишкові

Розрізняють очеревину:

1. Органну, вісцеральну

2. Пристінкову, парієтальну

3. * Вісцеральну, парієтальну

4. Вісцеральну, екстраорганну

5. Парієтальну, екстраорганну

Розрізняють тазові абсцеси:

1. * Прямокишково-маткові, міхурово-прямокишкові, пара-передміхурові, ретроректальні

2. Прямокишково-маткові, ішіоректальні, пельвіоректальні, ретроректальні

3. Прямокишково-маткові, міхурово-прямокишкові, пельвіоректальні, ретроректальні

4. Прямокишково-маткові, пара-передміхурові, пельвіоректальні, ретроректальні

5. Прямокишково-маткові, пара-передміхурові, ішіоректальні, ретроректальні

Серединну лапаротомію необхідно проводити при:

1. * Розлитому перитоніті

2. Місцевому відмежованому перитоніті

3. Абсцесі Дугласового простору

4. Апендикулярному інфільтраті

5. Гострому апендициті

Симптом Воскресенського при перитоніті – це поява болю при:

1. Кашлі

2. Різкому відніманні пальців від передньої черевної стінки

3. Дозованому постукуванню по передній черевній стінці

4. * Проведенні пальцями по передній черевній стінці

5. Ректальному дослідженні

Симптом Георгієвського-Мюсі при піддіафрагмальному абсцесі – це:

1. Болючість при пальпації в правому підребер’ї

2. Болючість при пальпації в лівому підребер’ї

3. Болючість при пальпації в підключичній ділянці

4. * Болючість при пальпації в надключичній ділянці

5. Болючість при пальпації ключиці

Симптом Дюшена при піддіафрагмальному абсцесі – це:

1. Випинання епігастральної ділянки при вдосі та видосі

2. * Втягування епігастральної ділянки при вдосі та випинання при видосі

3. Втягування епігастральної ділянки при вдосі та втягнення при видосі

4. Випинання епігастральної ділянки при вдосі та втягнення при видосі

5. Відставання епігастральної ділянки при вдосі та втягнення при видосі

Симптом Куленкампфа при тазовому абсцесі – це:

1. Ригідність передньої черевної стінки

2. Ригідність задньої черевної стінки

3. * Болючість, нависання передньої стінки прямої кишки

4. Болючість, нависання задньої стінки прямої кишки

5. Болючість, нависання верхньої стінки прямої кишки

Симптом Літена при піддіафрагмальному абсцесі – це:

1. Випинання епігастральної ділянки при вдосі та видосі

2. Втягування епігастральної ділянки при вдосі та випинання при видосі

3. Втягування епігастральної ділянки при вдосі та втягнення при видосі

4. Втягування міжреберних проміжків при глибокому видосі

5. * Втягування міжреберних проміжків при глибокому вдосі

Симптом Роздольського при перитоніті – це поява болю при:

1. Кашлі

2. Різкому відніманні пальців від передньої черевної стінки

3. * Дозованому постукуванню по передній черевній стінці

4. Проведенні пальцями по передній черевній стінці

5. Ректальному дослідженні

Симптом Сенатора при піддіафрагмальному абсцесі – це:

1. Біль в животі при глибокому вдосі

2. Біль в животі при ходьбі

3. * Нерухомість хребта при ходьбі

4. Викривлення хребта при ходьбі

5. Розгинання хребта при ходьбі

Симптом «токсичних ножиць» при перитоніті – це:

1. Збільшення температури і пульсу

2. Зменшення температури і пульсу

3. * Зменшення температури і збільшення пульсу

4. Збільшення температури і зменшення пульсу

5. Збільшення температури і зменшення частоти дихання

Скільки літрів рідини очеревина може всмоктати за добу?

1. До 10 літрів

2. До 20 літрів

3. До 40 літрів

4. До 50 літрів

5. * До 70 літрів

Спочатку абсцес черевної порожнини обмежується:

1. Демаркаційним валом з моноцитів

2. Демаркаційним валом з лімфоцитів

3. Демаркаційним валом з фібробластів

4. * Демаркаційним валом з лейкоцитів

5. Піогенною оболонкою

Сприятливий результат лікування хворих з перитонітом забезпечує:

1. Раннє хірургічне втручання

2. Адекватна операція

3. Внутрішньовенна антибактеріальна терапія

4. Методи екстракорпоральної детоксикації

5. * Все перераховане

Сформований абсцес черевної порожнини обмежений:

1. Демаркаційним валом з моноцитів

2. Демаркаційним валом з лімфоцитів

3. Демаркаційним валом з фібробластів

4. Демаркаційним валом з лейкоцитів

5. * Сполучнотканинною оболонкою

Для клінічної картини піддіафрагмального абсцесу характерне все нижче перераховане, крім:

1. Зниження дихальної екскурсії легень

2. Високого стояння купола діафрагми

3. Реактивного плевриту

4. Згладження міжреберних проміжків

5. * Кровохаркання

При піддіафрагмальному абсцесі екскурсія діафрагми при диханні:

1. * Відсутня

2. Наявна

3. Посилена

4. Обмежена

5. Сумнівна

При піддіафрагмальному абсцесі може мати місце все, окрім:

1. Зниження дихальної екскурсії легень

2. Високого стояння купола діафрагми

3. Реактивного плевриту

4. Болю, що іррадіює в надключичну ділянку

5. * Діареї

При підозрі на абсцес Дугласового простору показані всі нижеперераховані методи діагностики, окрім:

1. Ректальне обстеження

2. * Лапароцентез

3. Ультрасонографія

4. Комп’ютерна томографія

5. Вагінальне дослідження

При тазовому абсцесі симптоми подразнення очеревини:

1. Позитивні

2. Різко позитивні

3. Виражені

4. Наростають

5. * Відсутні

Провідними симптомами перитоніту є:

1. Біль в животі

2. Парез кишечника

3. Вздуття живота

4. * Симптоми подразненняння очеревини

5. Симптоми кишкової непрохідності

Реактивна стадія перитоніту триває:

1. * Перші 24 години

2. Перші 12 годин

3. З 24 по 72 години

4. З 24 по 48 годин

5. Понад 72 години

Токсична стадія перитоніту триває:

1. Перші 24 години

2. Перші 12 годин

3. * З 24 по 72 години

4. З 24 по 48 годин

5. Понад 72 години

Термінальна стадія перитоніту проявляється:

1. В перші 24 години

2. В перші 12 годин

3. З 24 по 72 години

4. З 24 по 48 годин

5. * Після 72 години

Резидуальні міжкишкові абсцеси:

1. Утворені лімфогенним шляхом

2. Утворені гематогенним шляхом

3. Утворені транслокацією флори через стінку кишки

4. Утворені біля первинного джерела інфекції

5. * Утворені після перитоніту

Первинний відмежований перитоніт – це відмежування:

1. Тканинними структурами

2. Сальником, петлями кишок

3. * Тканинними структурами паралельно з розвитком запального процесу

4. Тканинними структурами без розвитку запального процесу

5. Сполучнотканинною оболонкою

Первинний перитоніт виникає при потраплянні мікрофлори в очеревину шляхом:

1. Повітряно-крапельним

2. Ендогенним

3. * Гематогенним, лімфогенним

4. Екзогенним

5. Контактним

Первинні міжкишкові абсцеси:

1. Утворені лімфогенним шляхом

2. Утворені гематогенним шляхом

3. Утворені транслокацією флори через стінку кишки

4. * Утворені біля первинного джерела інфекції

5. Утворені після перитоніту

Передні піддіафрагмальні абсцеси розкриваються доступом:

1. Трансторакальним черезплевральним

2. Трансторакальним позаплевральним

3. Трансторакальним черезплевральним, позаплевральним

4. * Абдомінальним підреберним, позаплевральним

5. Абдомінальним лапаротомним

Передня черевна стінка в акті дихання при перитоніті:

1. Приймає участь

2. Частково приймає участь

3. * Не приймає участь

4. Сумнівно приймає участь

5. Прискорено приймає участь

Передопераційна підготовка у хворих з перитонітом не передбачає:

1. Корекції порушень серцево-судинної системи

2. * Лапароцентезу

3. Зниження інтоксикації

4. Корекції обмінних порушень

5. Боротьби з гіповолемією

Перистальтика при міжкишковому абсцесі:

1. * Підсилена

2. Ослаблена

3. Відсутня

4. Нормальна

5. Періодична

Перистальтика при загальному перитоніті:

1. Збережена

2. Прискорена

3. Знижена

4. * Відсутня

5. Наявна

Перитоніт не розвивається при наступній формі гострого апендициту:

1. * Катаральному

2. Флегмонозному

3. Гангренозному

4. Перфоративному

5. Гангренозно-перфоративному

Післяопераційний перитоніт характеризується перебігом:

1. Типовим

2. * Атиповим

3. Бурхливим

4. З вираженою больовою реакцією

5. З вираженою інтоксикацією

Порожнина очеревини – це простір між:

1. Органами

2. * Органами та черевною стінкою

3. Органами та черевною фасцією

4. Черевними стінками

5. Черевними структурами

Порожнина очеревини у жінок:

1. * Відкрита

2. Закрита

3. Відсутня

4. Роз’єднана

5. Облітерована

Порожнина очеревини у чоловіків:

1. Відкрита

2. * Закрита

3. Відсутня

4. Роз’єднана

5. Облітерована

Порушення білкового обміну при перитоніті проявляється:

1. Зменшенням кількості альбумінів та глобулінів

2. Збільшенням кількості альбумінів та глобулінів

3. Збільшенням кількості альбумінів, зменшенням глобулінів

4. * Зменшенням кількості альбумінів, збільшення глобулінів

5. Кількість альбумінів, глобулінів не змінюється

Поширений гнійний перитоніт є наслідком всіх перелічених захворювань, окрім:

1. Перфоративної виразки дванадцятипалої кишки

2. Флегмонозного холециститу

3. * Водянки жовчного міхура

4. Деструктивного панкреатиту

5. Завороту сигмовидної кишки

При відмежованому перитоніті навколо зони запалення органи фіксуються:

1. Злуками

2. Ексудатом

3. Транссудатом

4. * Фібрином

5. Тромбіном

При гнійному перитоніті розлади гемодинаміки не обумовлені:

1. Зниженням об'єму циркулюючої крові

2. * Збільшенням об'єму циркулюючої крові

3. Зниженням тонусу судинної стінки

4. Зміною реологічних властивостей крові

5. Порушенням серцево-судинної діяльності

При наявності перитоніту показана:

1. Консервативна терапія

2. Антибіотикотерапія

3. Дезінтоксикаційна терапія

4. Оперативне лікування

5. * Невідкладна операція

При перитоніті порушення білкового обміну характеризуються:

1. Збільшенням концентрації альбуміну

2. Збільшенням концентрації глобулінів

3. Зменшенням концентрації альбуміну

4. * Зменшенням альбуміно-глобулінового коефіцієнта

5. Збільшенням альбуміно-глобулінового коефіцієнта

При перитоніті розвивається, як правило, кишкова непрохідність:

1. Механічна

2. Динамічна

3. Спастична

4. * Паралітична

5. Змішана

Задні піддіафрагмальні абсцеси розкриваються доступом:

1. Трансторакальним черезплевральним

2. Трансторакальним позаплевральним

3. * Трансторакальним черезплевральним, позаплевральним

4. Абдомінальним підреберним

5. Абдомінальним лапаротомним

Значна роль у патогенезі перитоніту відводиться:

1. Лейкоцитам

2. Лімфоцитам

3. Ферментам

4. Моноцитам

5. * Цитокінам

І стадія перитоніту характеризується реакцією організму на:

1. Пошкодження очеревини

2. * Інфікування черевної порожнини

3. Інтоксикацію ендотоксинами

4. Генералізацію інфекції

5. Локалізацію інфекції

ІІ стадія перитоніту характеризується реакцією організму на:

1. Пошкодження очеревини

2. Інфікування черевної порожнини

3. * Інтоксикацію ендотоксинами

4. Генералізацію інфекції

5. Локалізацію інфекції

ІІІ стадія перитоніту характеризується реакцією організму на:

1. Пошкодження очеревини

2. Інфікування черевної порожнини

3. Інтоксикацію ендотоксинами

4. * Генералізацію інфекції

5. Локалізацію інфекції

Інфільтрат черевної порожнини відноситься до перитоніту:

1. Місцевого

2. * Місцевого відмежованого

3. Місцевого не відмежованого

4. Дифузного відмежованого

5. Дифузного не відмежованого

Біль іррадіює при піддіафрагмальному абсцесі у:

1. Праве підребер’я

2. Ліве підребер’я

3. Грудну клітку

4. * Поперек

5. Серце

Клініка тазового абсцесу часто супроводжується:

1. Спазмами

2. Здуттям живота

3. Напруженням передньої черевної стінки

4. * Частим болючим сечопуском

5. Закрепами

Комплексне лікування гнійного перитоніту не передбачає:

1. Видалення первинного вогнища

2. * Ваготомію

3. Корекцію метаболічних порушень

4. Адекватну терапію антибіотиками

5. Боротьбу з парезом кишечника

Кращим варіантом лікування піддіафрагмального абсцесу є:

1. Консервативна терапія

2. Позаочеревинний розтин і дренування

3. Лапаротомія, розтин і тампонування порожнини

4. * Пункція гнійника товстою голкою під контролем УЗД

5. Все перераховане вірно

Критеріями діагностики анаеробного перитоніту є:

1. Бурхливий прогрес захворювання

2. Важка гнійна інтоксикація

3. Виражений парез кишечника

4. Велика кількість ексудату зелено-коричневого кольору

5. * Все перераховане

Лапаростомія при розлитому перитоніті застосовується з метою:

1. * Повторних санацій черевної порожнини

2. Екстракорпоральної детоксикації

3. Гемосорбції

4. Лапароскопії

5. Стимуляції перистальтики

Лікувальна тактика при міжкишковому абсцесі:

1. Антибіотикотерапія

2. Дезінтоксикаційна терапія

3. Протизапальна терапія

4. Пункція

5. * Розкриття

Лікувальна тактика при тазовому абсцесі:

1. Антибіотикотерапія

2. * Розкриття абсцесу

3. Протизапальна терапія

4. Пункція абсцесу

5. Дезінтоксикаційна терапія

Лікування піддіафрагмального абсцесу:

1. Пункція

2. Пункція, промивання антисептиками

3. Резекція абсцесу

4. Розкриття абсцесу

5. * Розкриття та дренування абсцесу

Назвіть причини розвитку відмежованих перитонітів

1. Низька вірулентність мікрофлори на фоні зниженої реактивності організму

2. Висока вірулентність мікрофлори на фоні нормальної реактивності організму

3. * Низька вірулентність мікрофлори на фоні нормальної реактивності організму

4. Нормальна вірулентність мікрофлори на фоні зниженої реактивності організму

5. Низька вірулентність мікрофлори на фоні підвищеної реактивності організму

Найбільш інформативним інструментальним методом діагностики перитоніту є:

1. Рентгенографія

2. УЗД

3. * Лапароскопія

4. Лапароцентез

5. Комп’ютерна томографія

Найбільш оптимальним після резекції кишки при розповсюджених формах перитоніту є:

1. Анастомоз кінець в кінець

2. Анастомоз кінець в бік

3. Анастомоз бік в кінець

4. Анастомоз бік в бік

5. * Виведення стоми

Наявність перитоніту являється показанням до операції:

1. * Абсолютним

2. Відносним

3. Умовним

4. Ургентним

5. Плановим

Нерухомість хребта при ходьбі хворого при перитоніті – це симптом:

1. Літена

2. Дюшена

3. * Сенатора

4. Мюсі

5. Воскресенського

Об’єм операції з ліквідації причин перитоніту повинен бути:

1. Максимальним

2. * Мінімальним

3. Комплексним

4. Розширеним

5. Радикальним

Ознакою розлитого перитоніту не є:

1. * Видима перистальтика

2. Відсутність перистальтичних кишкових шумів

3. Болючість живота при пальпації у всіх відділах

4. Рівномірна напруга м'язів передньої черевної стінки

5. Симптом Щоткіна-Блюмберга

Операцію з приводу перитоніту, як правило, закінчують:

1. Евакуацією кишечника

2. Фіксацією кишечника

3. Стимуляцією кишечника

4. Дивульсією кишечника

5. * Інтубацією кишечника

Основний механізм в розвитку піддіафрагмального абсцесу:

1. Лімфогенний шлях поширення інфекції

2. Гематогенний шлях поширення інфекції

3. Контактний шлях поширення інфекції

4. * Присмоктуюча здатність діафрагми

5. Присмоктуюча здатність печінки

Основною причиною метаболічних порушень при перитоніті є:

1. Артеріальна дисфункція

2. Венозна дисфункція

3. Ацидоз

4. Алкалоз

5. * Гіпоксія

Основною причиною розвитку перитоніту є:

1. * Бактеріальний фактор

2. Травма

3. Шок

4. Зниження імунітету

5. Зниження опірності

Основною причиною смерті хворих від перитоніту є:

1. Серцева недостатність

2. Дистрес легень

3. Печінкова недостатність

4. Ниркова недостатність

5. * Поліорганна недостатність

Очеревина – це оболонка:

1. Фіброзна

2. * Сполучнотканинна

3. Серозна

4. Вісцеральна

5. Парієтальна

Очеревина покрита клітинами:

1. Епітеліоцитами

2. * Мезотеліоцитами

3. Ендотеліоцитами

4. Гранулоцитами

5. Пойкілоцитами

Пальпаторно при міжкишковому абсцесі визначається:

1. Неболючий інфільтрат

2. * Болючий, щільний інфільтрат

3. Болючий, м’який інфільтрат

4. Болючий, еластичний інфільтрат

5. Неболючий, еластичний інфільтрат

З якою метою в лікуванні поширеного гнійного перитоніту виконують назогастроінтестинальну інтубацію?

1. Облік втрат рідини через шлунково-кишковий тракт

2. Контроль електролітного складу кишкового вмісту

3. Профілактика кишкової непрохідності

4. * Стимуляція перистальтики кишечника

5. Пригнічення перистальтики кишечника

За перебігом розрізняють перитоніт:

1. Гострий, підгострий, в’ялопротікаючий

2. Блискавичний, гострий, хронічний

3. Гострий, торпідний, в’ялопротікаючий

4. * Гострий, хронічний, в’ялопротікаючий

5. Гострий, прогресуючий, в’ялопротікаючий

За причинами виникнення вторинний перитоніт є:

1. Гематогенний, післяопераційний, перфоративний, запальний

2. Лімфогенний, післяопераційний, перфоративний, запальний

3. Контактний, післяопераційний, перфоративний, запальний

4. Реактивний, післяопераційний, перфоративний, запальний

5. * Травматичний, післяопераційний, перфоративний, запальний

За розповсюдженням розрізняють перитоніт:

1. Невідмежований, дифузний, розлитий, загальний

2. Відмежований, дифузний, розлитий, загальний

3. * Місцевий, дифузний, розлитий, загальний

4. Місцевий, відмежований, розлитий, загальний

5. Місцевий, дифузний, тотальний, загальний

За стадіями перитоніт розрізняють:

1. Шоковий, токсичний, термінальний

2. Реактивний, токсичний, серозний

3. Токсичний, фібринозний, термінальний

4. Гострий, фібринозний, термінальний

5. * Реактивний, токсичний, термінальний

За ступенем важкості перитоніт розрізняють:

1. Легкий, середньої важкості, тяжкий

2. Легкий, середньої важкості, тяжкий, термінальний

3. * Легкий, середньої важкості, тяжкий, дуже тяжкий, термінальний

4. Легкий, середньої важкості, тяжкий, термінальний, агональний

5. Легкий, середньої важкості, тяжкий, критичний термінальний

За характером мікрофлори розрізняють перитоніт:

1. Аеробний, стафілококовий, змішаний

2. Аеробний, клостридіальний, змішаний

3. Анаеробний, неклостридіальний, змішаний

4. Бактероїдний, стрептококовий, змішаний

5. * Аеробний, анаеробний, змішаний

Забарвлений кров'ю ексудат в черевній порожнині спостерігається завжди, окрім:

1. * Туберкульозного перитоніту

2. Порушення позаматкової вагітності

3. Мезентеріального тромбозу

4. Гострого панкреатиту

5. Перекрученої кісти яєчника

Завдання оперативного лікування при перитоніті:

1. Лапаротомія, ліквідація причини, дренування черевної порожнини

2. Лапаротомія, санація, дренування черевної порожнини

3. Ліквідація причини, дренування черевної порожнини, зашивання рани

4. * Ліквідація причини, санація, дренування черевної порожнини

5. Ліквідація причини, санація, промивання черевної порожнини

До місцевого відмежованого перитоніту не відносять:

1. Піддіафрагмальний абсцес

2. Підпечінковий абсцес

3. Міжкишковиий абсцес

4. * Первинний ідіопатичний перитоніт

5. Абсцес міхурово-прямокишкового простору

Домінуючу роль при перитоніті відіграє:

1. Протей

2. Бактероїди

3. Пневмокок

4. Синьо-гнійна паличка

5. * Кишкова паличка

Дренування черевної порожнини при перитоніті проводиться з:

1. Однієї точки

2. Двох точок

3. Трьох точок

4. * Чотирьох точок

5. П’ятьох точок

Живіт при перитоніті у першій стадії:

1. Симетричний

2. Асиметричний

3. Здутий

4. * Втягнутий

5. Розтягнутий

З яким захворюванням в першу чергу необхідно диференціювати гострий перитоніт?

1. Бронхіт

2. Кишкова кровотеча

3. Мієлотоксична анемія

4. * Капіляротоксикоз

5. Ендотоксикоз

Для перитоніту не характерний симптом:

1. Щоткіна-Блюмберга

2. * Троянова-Тренделенбурга

3. Воскресенського

4. Куленкампфа

5. Кримова

Для перфорації порожнинного органу у вільну черевну порожнину характерно все, крім:

1. Гострого початку болю

2. "Дошкоподібного" живота

3. Колапсу

4. * Поліурії

5. Тахікардії

Для піддіафрагмального абсцесу характерне:

1. Зменшення печінкової тупості

2. * Збільшення печінкової тупості

3. Відсутність печінкової тупості

4. Зниження печінкової тупості

5. Тимпаніт в проекції печінки

Для токсичної стадії перитоніту характерно все, окрім:

1. Здуття живота

2. Гіпотонії

3. Зникнення кишкових шумів

4. Тахікардії

5. * Посиленої перистальтики

Для реактивної стадії гнійного перитоніту не характерне:

1. Різка болючість живота при пальпації

2. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга

3. Напруження м'язів передньої черевної стінки

4. * «Обличчя Гіппократа»

5. Тахікардія

Для тазового абсцесу характерне:

1. Дошкоподібний живіт

2. Напруження передньої черевної стінки

3. Болючість передньої черевної стінки

4. * Відсутність напруження передньої черевної стінки

5. Здуття живота

Для термінальної стадії перитоніту не характерна:

1. Тахікардія

2. * Брадикардія

3. Гіпертермія

4. Падіння артеріального тиску

5. Динамічна кишкова непрохідність

Для термінальної стадії перитоніту порушення мікроциркуляції проявляються:

1. Вазодилятацією

2. Вазоконстрикцією

3. * Вазопаралічем

4. Вазотонією

5. Вазогіпоксією

Для токсичної стадії перитоніту порушення мікроциркуляції проявляються:

1. * Вазодилятацією

2. Вазоконстрикцією

3. Вазопаралічем

4. Вазотонією

5. Вазогіпоксією

Для якої стадії перитоніту найбільш характерним є «дошкоподібний живіт»?

1. * Першої

2. Другої

3. Першої та другої

4. Другої та третьої

5. Третьої

Для якої стадії перитоніту характерне «обличчя Гіппократа»?

1. Першої

2. Другої

3. Першої та другої

4. Другої та третьої

5. * Третьої

Вкажіть можливі причини псевдоперитонеального синдрому:

1. Уремія

2. Порфирія

3. Діабетичний криз

4. Ниркова коліка

5. * Все перераховане

Вкажіть найбільш раціональний шлях введення антибактеріальних препаратів в лікуванні поширеного гнійного перитоніту:

1. Пероральний

2. Підшкірний

3. Внутрішньом'язевий

4. * Внутрішньовенний

5. Внутрішньоочеревинний

Вкажіть обов'язкові заходи, що проводяться під час операції з приводу поширеного фібринозно-гнійного перитоніту:

1. Усунення або відмежування джерела перитоніту

2. Санація черевної порожнини

3. Декомпресія кишечника

4. Дренування черевної порожнини

5. * Всі відповіді вірні

Вкажіть оптимальний спосіб розкриття Дугласового простору:

1. Позаочеревинно через передню черевну стінку

2. Через затульний отвір за Буяльським

3. Через вагіну

4. Через крижову ділянку

5. * Через пряму кишку

Вкажіть причину використання похідних метронідазолу як обов'язкового компоненту антибактеріальної терапії поширеного перитоніту?

1. * Усунення анаеробної мікрофлори

2. Усунення грибкової флори

3. Усунення мікрофлори аеробів

4. Профілактика глистової інвазії

5. Профілактика генералізованого кандидозу

Вторинний відмежований перитоніт – це відмежування:

1. Тканинними структурами

2. Сальником, петлями кишок

3. Тканинними структурами, паралельно з розвитком запального процесу

4. Тканинними структурами без розвитку запального процесу

5. * Сполучнотканинною оболонкою

Вторинний перитоніт – це ускладнення:

1. Пошкоджень

2. Хірургічних захворювань

3. * Хірургічних захворювань, пошкоджень

4. Запальних процесів

5. Дистрофічних процесів

Втягування епігастральної ділянки при вдосі та випинання її при видосі при перитоніті – це симптом:

1. Літена

2. * Дюшена

3. Сенатора

4. Мюсі

5. Воскресенського

Глибока пальпація при перитоніті у першій стадії:

1. Можлива

2. * Неможлива

3. Болюча

4. Неболюча

5. Сумнівна

Для декомпресії шлунково-кишкового тракту у хворих на гострий перитоніт у післяопераційному періоді найбільш ефективним засобом є використання:

1. Сифонної клізми

2. Очисної клізми

3. Назо-гастрального зонда + гіпертонічної клізми

4. Назо-гастрального зонда + призначення проносних

5. * Назогастроінтестинальної інтубації кишечника

В останні роки при перитоніті зросла частота висівання патогенної флори:

1. Аеробної

2. Аеробної клостридіальної

3. Аеробної неклостридіальної

4. Анаеробної клостридіальної

5. * Анаеробної неклостридіальної

Абсцес Дугласа – це:

1. Передміхуровий

2. Біляміхуровий

3. Ретроректальний

4. * Міхурово-прямокишковий

5. Прямокишково-товстокишковий

Абсцес черевної порожнини відноситься до перитоніту:

1. Місцевого

2. * Місцевого відмежованого

3. Місцевого невідмежованого

4. Дифузного відмежованого

5. Дифузного невідмежованого

Агентами, що викликають перитоніт, можуть бути всі окрім:

1. Сечі при розриві сечового міхура

2. Вмісту шлунка при перфорації виразки

3. Крові при травмі живота

4. Жовчі при перфорації жовчного міхура

5. * Повітря в черевній порожнині після лапароскопічного дослідження

Асептичне запалення очеревини може бути викликане:

1. Бактеріями

2. Бактероїдами

3. * Травмою

4. Ексудатом

5. Жовчю

Атиповий клінічний перебіг післяопераційного перитоніту обумовлений призначенням в післяопераційному періоді:

1. Спазмолітиків

2. Антикоагулянтів

3. * Знеболюючих

4. Аналептиків

5. Серцевих глікозидів

Блювота при перитоніті:

1. Приносить полегшення

2. * Не приносить полегшення

3. Не змінює стану хворого

4. Призводить до одужання

5. Покращує стан хворого

В більшості випадків інфекційний процес при перитоніті є:

1. Аеробний

2. Анаеробний

3. Неклостридіальний

4. Клостридіальний

5. * Аеробно-анаеробний

В нормальних умовах у порожнині очеревини міститься рідини:

1. До 500 мл

2. До 100 мл

3. До 50 мл

4. До 40 мл

5. * До 5-10 мл

В основі патогенезу відмежованих перитонітів лежить:

1. Підвищення фібринолізу

2. * Пригнічення фібринолізу

3. Нормалізація фібринолізу

4. Відсутність фібринолізу

5. Активація фібринолізу

В якій стадії до загальної симптоматики приєднується клініка кишкової непрохідності?

1. Першій

2. * Другій

3. Третій

4. Четвертій

5. П’ятій

Протипоказом до оперативного втручання при розповсюдженому перитоніті є?

1. Наявність супутньої хронічної патології

2. * Агонуючий стан хворих

3. Старечий вік хворих

4. Операції виконуються у всіх випадках

5. Покращення стану хворих

Профілактикою і лікуванням післяопераційних парезів кишечника при перитоніті є:

1. Назогастральна інтубація

2. * Назогастроінтестинальна інтубація

3. Товстокишкова інтубація

4. Дренування черевної порожнини

5. Тампонада черевної порожнини

Вкажіть критерій, що обґрунтовує вибір серединного лапаротомного доступу при розлитому гнійному перитоніті:

1. Мінімальна травма черевної стінки

2. Мінімальний розріз

3. * Повноцінна ревізія черевної порожнини

4. Мінімальна крововтрата

5. Мінімальний рівень інфікування рани

Першим органом, що уражається токсинами з парієтальної очеревини є:

1. Печінка

2. Селезінка

3. Нирка

4. * Легені

5. Серце

Для реактивної стадії перитоніту порушення мікроциркуляції проявляються:

1. Вазодилятацією

2. * Вазоконстрикцією

3. Вазопаралічем

4. Вазотонією

5. Вазогіпоксією

Яке місце займає перитоніт серед причин смертності від гострих хірургічних захворювань?

1. * Перше

2. Друге

3. Третє

4. Четверте

5. П’яте

Для жовтяниці внаслідок холедохолітіазу не характерні:

З переміщенням конкременту з жовчного міхура в холедох не розвивається:

Переміжна жовтяниця викликається:

Симптом Курвуазьє не спостерігається при раку:

Яке поєднання клінічних симптомів відповідає синдрому Курвуазьє:

*Збільшений безболісний жовчний міхур у поєднанні з жовтяницею

Збільшення печінки, асцит, розширення вен передньої черевної стінки

Жовтяниця, пальпуємих болючий жовчний міхур, місцеві перитонеальні явища

Відсутність стільця, переймоподібні болі, поява утвору черевної порожнини

Виражена жовтяниця, збільшена горбиста печінка, кахексія

Для холангіту найбільш характерне поєднання симптомів: 1. Жовтяниця 2. Лихоманка 3. Анемія 4. Лейкоцитоз 5. Асцит Правильним буде:

*1, 2, 4

1, 2, 3

3, 4, 5

2, 5

2, 3, 5

Причиною розвитку механічної жовтяниці у хворого може бути все перераховане, крім:

*Конкременту в ділянці шийки жовчного міхура

Збільшення головки підшлункової залози

Конкременту в проксимальній частини холедоха

Папіліту

Стенозу дуоденального сосочка

При ультразвуковому дослідженні виявлені абсцеси печінки. Є ознаки вираженої інтоксикації. Визначте найбільш раціональний шлях введення антибіотиків на тлі комплексного лікування:

*Внутрічеревна перфузія

Інтрадуктально

У нижню порожнисту вену

У підключичну вену

Інтраабдомінальні

При труднощах у проведенні клінічного диференціального діагнозу у встановленні характеру рідинного утворення печінки необхідно дообстеження: