Правила суперечки

1. Правило свободи. Сперечальники не повинні ставити пе­решкоди один одному при висуванні своїх точок зору та при критиці точок зору опонента.

2. Правило тягаря доведення. Сперечальник, який висунув точку зору, зобов'язаний її захищати.

1. Правило обґрунтування точки зору. Точка зору, яку відстоює сперечальник, має залишатися незмінною впро­довж суперечки.

2. Правило критики точки зору. Критика точки зору по­винна відбуватися щодо точки зору, яку дійсно висунув співрозмовник.

3. Правило обґрунтування аргументів — сперечальники не повинні в суперечці користуватися аргументами, які є недостатньо обґрунтованими твердженнями.

4. Правило заборони неправдивих аргументів. Сперечаль­ники не повинні свідомо, з метою введення в оману співроз­мовника, користуватися в суперечці аргументами, які є заві-домо неправдивими твердженнями, хибними припущеннями.

3. Правило релевантності аргументації. Для захисту своєї точки зору сперечальник може користуватися тільки тими аргументами, які мають відношення до цієї точки зору.

4. Правило подання аргументації. Сперечальники не по­винні використовувати в процесі аргументації недостатньо ясних, багатозначних формулювань.

5. Правило логічності. Міркування, з яких складена аргу­ментація, повинні бути логічно правильними.

1. Правило завершення суперечки. Результатом невдалої аргументації точки зору повинна бути відмова пропонента від своєї точки зору, а результатом успішної аргументації точки зору повинна бути відмова опонента від своїх сумні­вів з приводу її істинності.

Додаток 2

Помилки в суперечці Порушення правила 1 (правила свободи)

А. Сперечальник може накласти обмеження на аргумента­цію співрозмовника.

• помилка «об'явлення точки зору священною»;

• помилка «накладання табу на точку зору».

Б. Сперечальник може обмежити свободу дій іншої сторони. Це можна зробити двома способами.

Б.1. Примусити співрозмовника відмовитися від обґрунту­вання свої точки зору або критики точки зору супротивника.

• помилка «аргумент до палки» («паличний аргумент», «до­від до палки», «argumentum ad baculum»);

• помилка «аргумент до жалю» («argumentum ad miseri-cordiam»).

Б.2. Сперечальник може дискредитувати супротивника пе­ред аудиторією.

• помилка «аргумент до людини» («argumentum ad hominen»).

Різновиди аргументу до людини:

1. «Пряма атака»;

Б. «Непряма атака» («отруювання джерела»);

2. «Ги також» («tu quoque»).

Порушення правила 2 (правила тягаря доведення)

• помилка «переніс тягаря доведення на опонента».

Різновиди цієї помилки:

А. При незмішаному розходженні в думках замість захисту власної точки зору пропонент примушує опонента доводи­ти, що точка зору пропонента неправильна. Б. При змішаному розходженні в думках сперечальник за­мість того, щоб захищати власну точку зору, примушує співрозмовника захищати свою точку зору.

• помилка «усунення від тягаря доведення». Різновиди цієї помилки:

А. Репрезентація точки зору як такої, що не потребує доведення.

Б. Наведення особистих гарантій правильності точки зору. В. Формулювання точки зору таким чином, що її не можна розкритикувати.

Порушення правила 3 (правила обґрунтування точки зору)

• помилка «ignoratio elenchi».

Різновиди цієї помилки:

• помилка «втрата точки зору»;

• помилка «підміна точки зору».

«Підміну точки зору» застосовують у таких випадках.

1. Точку зору свідомо підмінюють люди, які бачать, що відкрито її довести не можуть. Тоді вони намагаються від-волікти увагу співрозмовника, висуваючи нову точку зору, яка зовнішньо схожа з попередньою, але має зовсім інший зміст.

Б. Підміна точки зору може бути пов'язана з відповіддю не на те запитання, яке було задане, або з нерозкриттям запро­понованої теми. При цьому текст аргументації може бути з точки зору логіки бездоганним.

2. Підміна точки зору може відбуватися тоді, коли людина свідомо не бажає дати відповідь на поставлене запитання.

У суперечках може допускатися повна або часткова підміна точки зору.

Порушення правила 4 (правила критики точки зору)

• помилка «фіктивний супротивник» («солом'яне опудало»).

Різновиди цієї помилки:

А. Приписування співрозмовникові неіснуючої точки зору.

А.1. Сперечальник наполегливо висуває протилежну точку зору.

А.2. Сперечальник приписує фіктивну точку зору групі, до

якої належить опонент.

А.3. Сперечальник маніпулює з агентом дії.

Б. Неправильна репрезентація точки зору опонента.

Б.1. Висмикують точку зору з контексту та надзвичайно спрощують.

Б.2. Висмикують точку зору з контексту та надзвичайно пе­ребільшують.