- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
Позбутися вхідного трансформатора можна за рахунок використання транзисторів різного типу провідності, а вихідного трансформатора – за рахунок перенесення навантаження в емітерне коло.
При застосуванні транзисторів з різним типом провідності вхідна напруга в залежності від полярності закриває один з транзисторів та відкриває інший.
Безтрансформаторна схема підсилювача потужності представлена на рис. 1.52.
Рис. 1.52
Узгодження низькоомного навантаження з вихідним опором транзисторів відбувається за рахунок перенесення навантаження в емітерне коло транзисторів. Тобто транзистори включені за схемою зі спільним колектором і вихідний опір транзисторів малий.
Деяким
недоліком схеми є наявність двох
однакових джерел
та
.
Позбутися цього недоліку можна в такій
модифікації схеми:
Рис. 1.53
В
усталеному режимі роботи конденсатор
має постійну складову величиною
з позначеною на рис.1.53 полярністю, що
забезпечує рівність напруг в навантаженні
по півхвилях
.
2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
ОППС є базовим елементом аналогової схемотехніки, на якому можуть бути реалізовані лінійні та нелінійні функціональні перетворення, тобто апаратно реалізована практично будь-яка неперервна математична функція.
2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
ё
Рис. 2.1
Входи ОППС називаються: Вх1 – інвертуючий, Вх2 – неінвертуючий.
Схема
містить один вихід, два різнополярних
джерела живлення
та
.
Вихідна
напруга не може виходити за границі,
обумовлені джерелами живлення:
.
Еквівалентна схема ОППС наведена на рис.2.2.
Рис. 2.2
Опори
,
,
джерела струму
,
моделюють вхідні кола транзисторів
диференційного вхідного каскаду.
Напруга
зсуву
і опір
відображають неідеальність та
неідентичність вхідних кіл операційного
підсилювача.
Параметр
характеризує коефіцієнт підсилення
ОППС без зворотного зв’язку.
Опір
характеризує вихідний опір підсилювача.
Для ідеального ОППС мають місце такі співвідношення:
,
,
,
,
,
,
,
,
.
Підсилювальні властивості ОППС не залежать від частоти.
Реальні ОППС мають такі параметри (зазначаються в паспорті):
,
,
,
,
,
.
2.2. Вирішальний підсилювач
Вирішальний підсилювач – ОППС з зовнішніми елементами, що утворюють зворотній зв'язок з виходу на вхід.
Розрізняють дві основні схеми включення вирішальних підсилювачів:
1. з інвертуванням (ІН);
2. без інвертування (НІ).
2.2.1. Схема з інвертуванням
Схема зображена на рис. 2.3 (зворотній зв'язок іде з виходу на інвертуючий вхід).
Рис. 2.3
– опір
зворотного зв’язку.
Для вузла 3 запишемо рівняння за першим законом Кірхгофа:
.
Для
ідеального ОППС усі
,
а отже
.
Оскільки
,
то напруга між входами
.
Тоді будемо мати
,
,
.
(2.1)
.
(2.2)
Знак “-” означає, що дана схема інвертує вхідний сигнал (рис. 2.4).
Рис. 2.4
Вхідний
опір такої схеми
.
Щоб вхідний опір джерела
не
шунтував вхідний опір підсилювача
приймають:
,
звідки
.
Резистор зворотного зв’язку:
.
(2.3)
Вихідний опір каскаду:
,
(2.4)
де
,
.
Тобто вихідний опір підсилювача значно
зменшується порівняно з
.
Резистор R, включений у коло неінвертуючого входу, зменшує зсув нуля ОППС, викликаний вхідними струмами. Його обирають із співвідношення:
.
(2.5)
