- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
Схема генератора пилкоподібної напруги на ОП зображена на рис. 3.11, часові діаграми його роботи – на рис. 3.12.
Рис. 3.11 Рис. 3.12
.
(3.16)
Схема
керується імпульсами позитивної
полярності тривалістю
.
При відсутності імпульсів керування
вихідна напруга
.
Напруга
на неінвертуючому вході позитивна, на
інвертуючому вході напруга прямо
зміщеного діода, тому
.
Схема перебуває у цьому стані до приходу
імпульсу запуску. Конденсатор
заряджений до напруги
.
В момент часу
надходить імпульс запуску, діод VD1
закривається, напруга між входами
операційного підсилювача близька до
0, а тому напруга
.
Конденсатор С
розряджається постійним струмом
за законом
.
(3.17)
Тривалість імпульсу запуску не може перевищувати величини t0, за якої вихідна напруга досягне негативної напруги насичення . Величина t0 обирається з умови:
(3.18)
Після
закінчення імпульсу управління в момент
t2
діод
VD1
відкривається
і конденсатор заряджається через
відкритий діод зі сталою часу
.
Перехідний процес заряду конденсатора закінчується за час відновлення
.
(3.19)
3.4. Компаратори
Компаратори призначені для порівняння двох значень напруги. Компаратори будуються на основі операційних підсилювачів з двома входами (інвертуючим та неінвертуючим) і з одиночним або парафазним цифровим виходом.
Позначення компаратора на схемах наведено на рис. 3.13, залежність вихідної напруги від вхідної зображена на рис. 3.14.
Рис. 3.13. Рис. 3.14
При
на виході 3 – логічна “1”, на виході 4 –
логічний “0”.
Час переключення не перевищує десятків наносекунд. Вихідні сигнали – цифрові в рівнях певної логіки. Функціональне позначення компараторів – СА .
3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
ІТ призначений для формування високостабільних часових інтервалів від мікросекунд до години.
Функціональна
схема ІТ (рис. 3.15) включає дільник напруги
,
розрядний транзистор
;
вихідні транзистори
,
,
RS-тригер управління цими транзисторами;
компаратори напруги
,
,
один з входів кожного з них під’єднаний
до дільника напруги, ЛУ – ланцюг
установки, який задає час установки
тригера в нульовий стан при вмиканні
напруги живлення таймера.
Рис. 3.15
Призначення виводів: 1 - «земля» (загальний); 2 - для подачі імпульсу запуску; 3- вихід; 4 - вхід ланцюга установки; 5 - контроль рівня опорної напруги; 6 - не використовується; 7 - для підключення зовнішніх елементів, що задають тривалість часових інтервалів; 8 - для підключення позитивного полюсу напруги живлення.
3.5.1. Одновібратор на іт
Схема одновібратора на ІТ та його часові діаграми роботи зображені на рис. 3.16 та 3.17 відповідно.
Рис. 3.16 Рис. 3.17
При
вмиканні напруги живлення, ланцюг
установки формує одиничний імпульс, що
встановлює тригер Т
в нульовий стан. Вихідна напруга буде
на рівні логічного нуля. Конденсатор
розряджається через опір
та відкритий транзистор
.
Напруга
має рівень логічної одиниці. Вхідні
напруги компараторів
,
,
сигнали управління тригером відсутні
і він перебуває у нульовому стані.
При
надходженні імпульсу запуску рівня
логічного нуля
,
вихідна напруга компаратора
сягає рівня логічної одиниці та встановлює
тригер в одиничний стан. Транзистори
і
закриваються, а
-
відкривається і вихідна напруга
буде на рівні логічної одиниці.
Конденсатор
заряджається через резистор
від джерела живлення
.
Напруга на конденсаторі змінюється по
закону:
.
(3.20)
В момент
часу
(напруга досягає порогу 1).
;
;
;
(3.21)
де
– відносне значення порогової напруги,
що визначається номіналами резисторів
дільника.
Оптимальна
величина
,
що забезпечує максимальний нахил напруги
на
в точці перетинання рівня
,
.
З метою забезпечення стабільного
значення
,
номінали резисторів обирають однаковими.
Тривалість
імпульсу
.
Величину резистора обирають з умови забезпечення розряду конденсатора до приходу наступного імпульсу запуску:
,
(3.22)
де
період імпульсів запуску.
Висока стабільність тривалості імпульсу на ІТ обумовлюється тим, що і заряд конденсатора , і порогова напруга забезпечується одним джерелом напруги. Отже відносне значення порогової напруги не залежить від напруги живлення.
