- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
1.5.2. Однотактні пп
Схема однотактного ПП зображена на рис. 1.41.
Рис. 1.41
Розглянемо призначення елементів схеми.
1)
Трансформатор
призначений для узгодження вихідного
опору транзисторного каскаду з опором
навантаження.
Розглянемо дві схеми:
Рис. 1.42 Рис. 1.43
Для
схеми на рис. 1.42 максимальна потужність
у навантаженні буде досягатися за
умови
.
При цьому
.
За наявності трансформатора, опір навантаження перераховується:
,
(1.35)
де
.
За умови
ідеального узгодження
.
2) Резистор
призначений для фіксації потенціалу
бази транзистора:
(1.36)
3) Елементи
утворюють коло температурної стабілізації.
Зі збільшенням температури вхідна та
вихідна ВАХ транзистора змінюються
так, як показано на рис.1.44:
Рис. 1.44
Якщо
температура збільшується, то збільшується
струм колектора та емітера, а
зменшується. Якщо напруга
зменшується,
то базовий струм
також
зменшується. Таким чином, при зміні
температури завдяки фіксації потенціалу
бази за наявності опору
,
струм колектора залишається майже
незмінним. У цьому і полягає спосіб
температурної
стабілізації.
Ємність
шунтує опір
за змінним струмом, щоби не зменшувався
коефіцієнт підсилення.
4) Ланцюг
утворює фільтр нижніх частот. Окрім
того цей ланцюг також виконує функції
температурної стабілізації. Напруга
буде дорівнювати
.
(1.37)
При збільшенні температури за рахунок зміни ВАХ транзистора
.
За
змінним струмом
шунтує
,
не знижуючи коефіцієнта підсилення.
Іншим способом забезпечення температурної незалежності характеристик підсилювача є температурна компенсація – використання елементів, опір яких залежить від температури. Найпростіший варіант полягає в використанні в якості термістора, опір якого падає з підвищенням температури.
При
збільшені температури
.
1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
Розрахунок проведемо за лінійною моделлю з T – подібною схемою заміщення трансформатора (рис. 1.45).
Рис. 1.45
,
− активні опори первинної та вторинної
обмоток трансформатора;
− індуктивності розсіювання обмоток
трансформатора;
− індуктивність намагнічування
трансформатора;
− коефіцієнт трансформації.
Максимальна потужність буде передаватися у навантаження за умови:
,
(1.38)
опір
трансформатора за змінним струмом
зведений до його первинної обмотки. Ця
величина визначає положення навантажувальної
лінії однотактного підсилювача за
змінним струмом.
Діапазон середніх частот
Для правильно спроектованого трансформатора, виконуються співвідношення:
(1.39)
Тому в області середніх частот усіма індуктивностями нехтують і частотні спотворення відсутні.
Еквівалентна схема з урахуванням цих припущень наведена на рис.1.46.
Рис. 1.46
