- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
Скористаємося лінійною моделлю польового транзистора у вигляді активного трьохполюсника (рис. 1.24).
Рис. 1.24
Елементи лінійної моделі:
1. Залежне
джерело струму, що керується напругою
з параметром -
;
величина цього параметра визначається
з перехідної характеристики (рис. 1.25) і
називається крутизною.
Рис. 1.25
,
(1.19)
.
Знак
«-» зумовлений тим, що напруга керування
.
2. Опір
визначається за вихідною характеристикою
транзистора:
,
(1.20)
.
3.
,
– вхідна та перехідна ємності, зумовлені
наявністю бар’єрної ємності у p-n
переході між затвором-витоком та
затвором-стоком відповідно.
У принциповій схемі замінимо польовий транзистор його моделлю і отримаємо еквівалентну схему, зображену на рис. 1.26.
Рис. 1.26
В діапазоні середніх та високих частот усіма ємностями можна знехтувати ( , - закоротити, , - розімкнути). Тоді еквівалентна схема набуває вигляду:
Рис. 1.27
.
(1.21)
Основні параметри підсилювача:
1. Вхідний
опір
;
2. Коефіцієнт підсилення за напругою (знак мінус говорить про
інвертування фаз)
;
(1.22)
3. Коефіцієнт підсилення за струмом
;
(1.23)
4.
Вихідний опір
.
1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
Схема витокового повторювача представлена на рис. 1.28.
Рис. 1.28
Властивості схеми:
1)
Коефіцієнт підсилення за напругою
,
коефіцієнт підсилення за струмом
;
2) Вхідний
опір
Ом, вихідний опір
Ом;
3) Зсув
фаз між вихідною та вхідною напругами
.
Висновки стосовно польових транзисторів: Більшість параметрів підсилювальних каскадів на польових транзисторах аналогічні підсилювачам на БТ. Перевагами польових транзисторів є великий вхідний опір та низький рівень власних шумів.
1.4. ЧАСТОТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ОДНОКАСКАДНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ
1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
Область звукових частот розташовується в діапазоні від 10 Гц до 30 кГц.
Вся область звукових частот поділяється на три діапазони:
– область низьких частот (НЧ) : 10 Гц – 300 Гц;
– область середніх частот (СЧ) : 300 Гц – 5 кГц;
– область високих частот (ВЧ) : 5 кГц – 30 кГц.
1.4.2. ЕКВІВАЛЕНТНА СХЕМА ПІДСИЛЮВАЛЬНОГО КАСКАДУ
В ОБЛАСТІ ЗВУКОВИХ ЧАСТОТ
Модель підсилювального каскаду в області звукових частот зображена на рис. 1.29. Елементи цієї моделі виражені через вторинні параметри підсилювача.
Рис. 1.29
,
− вхідна та вихідна розділові ємності;
− зведена
ємність навантаження, до якої входять
вихідна ємність транзистора, ємність
монтажу та власна ємність навантаження;
,
− вхідний та вихідний опори;
− коефіцієнт
передачі в режимі холостого ходу.
Доцільно розглядати схему як два окремих каскади ( та розглядати як окремий каскад).
1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
В
області
СЧ
доцільно
вважати,
що
,
,
де
.
Тоді еквівалентна схема каскаду для
області СЧ з урахуванням припущень
наведена на рис. 1.30.
Рис. 1.30
Комплексний коефіцієнт передачі за напругою:
,
(1.24)
де
− амплітудно-частотна характеристика
(АЧХ),
− фазово-частотна характеристика (ФЧХ).
Для
еквівалентної
схеми
каскаду
на
рис. 1.30
буде дійсним числом (оскільки немає
реактивних елементів)
,
(1.25)
де
не залежить від частоти
.
Таким
чином, для області СЧ АЧХ не залежить
від частоти і є відрізком горизонтальної
прямої. ФЧХ для області СЧ також не
залежить від частоти, а її значення
визначається схемою включення транзистора:
(1.26)
