- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
Діапазон низьких частот
При розгляді в діапазоні низьких частот враховують індуктивність намагнічування, а індуктивністю розсіювання нехтують.
Комплексний коефіцієнт передачі визначається за формулою:
(1.40)
де
− коефіцієнт передачі на середніх
частотах;
коефіцієнт
частотних спотворень в області низьких
частот. Визначає крутизну спаду АЧХ в
області низьких частот.
.
(1.41)
Еквівалентна схема набуває вигляду:
Рис. 1.47
Діапазон високих частот
В цьому діапазоні частот враховують індуктивності розсіювання та нехтують індуктивністю намагнічування.
.
(1.42)
Еквівалентна схема набуває вигляду:
Рис. 1.48
(1.43)
(1.44)
Перевагами однотактних ПП є відносна простота виконання схеми та невеликі нелінійні спотворення. Однак вони мають суттєві недоліки:
низький ККД, що не перевищує 30% бо вони працюють в режимі класу А;
в наслідок постійного підмагнічування осердя трансформатора постійною складовою струму первинної обмотки необхідно збільшувати габаритні розміри трансформатора.
Останнє
пояснюється тим, що для магнітних
матеріалів магнітна індукція нелінійно
залежить від напруженості магнітного
поля. Робоча ділянка характеристики
обмежена діапазоном зміни напруженості
від
до
(рис. 1.49).
Рис. 1.49
Напруженість магнітного поля пропорційна струму намагнічування. За відсутності постійної складової робоча точка може переміщатися в усьому лінійному діапазоні зміни індукції.
(1.45)
За
наявності постійної складової, траєкторія
робочої точки несиметрична, тобто
.
Від розмаху індукції
залежить площа перерізу трансформатора.
Отже за наявності постійної складової
струму маса і габарити трансформатора
більші, ніж за її відсутності.
1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
Загальна схема двохтактного підсилювача потужності представлена на
рис. 1.50.
Рис. 1.50
Транзистори
та
можуть працювати у режимах класів АВ
або В.
Трансформатор
призначений для керування роботою
транзисторів, трансформатор
–
для узгодження вихідного кола і
навантаження.
Вхідний
трансформатор
формує з вхідного сигналу
рівні за величиною та протилежні за
фазою напруги керування транзисторами
,
.
Вихідний трансформатор забезпечує формування в навантаженні обох півхвиль синусоїдального сигналу, узгодження навантаження з вихідним опором транзисторів та гальванічну розв’язку.
Два кола гальванічно зв’язані, якщо між ними існує гальванічний контакт. Якщо ж взаємодія відбуваються за рахунок електромагнітного поля, кажуть про гальванічну розв’язку кіл.
Ланцюг
задає режим роботи транзисторів за
постійним струмом (тобто задається клас
роботи транзисторів АВ
або В).
При збільшенні опору резистора
транзистор переходить з режиму роботи
класу В
до режиму роботи класу АВ).
Конденсатор
шунтує резистор
за змінним струмом, не допускаючи
зменшення коефіцієнта підсилення.
Часові діаграми роботи підсилювача в режимах АВ та В наведені на рис.1.51.
Рис. 1.51
Двохтактні підсилювачі потужності в порівнянні з однотактними мають більший ККД, вихідний трансформатор має менші габарити за рахунок відсутності підмагнічування постійним струмом.
Недоліки двохтактних ПП: складніша схема та більші нелінійні спотворення.
