- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
Схема мультивібратора на інтегральному таймері та його часові діаграми роботи зображені на рис. 3.18 та 3.19 відповідно.
Рис. 3.18
Рис. 3.19
При включенні напруги живлення ланцюг установки ЛУ формує короткочасний імпульс, що встановлює RS-тригер в нульовий стан. На виході таймера напруга близька до нуля. Конденсатор розряджається через резистор та відкритий транзистор .
По
закінченні імпульсу ЛУ
RS-тригер
перекидається у одиничний стан рівнем
логічної одиниці з виходу компаратора
,
оскільки
.
Розрядний транзистор закривається,
конденсатор
починає заряджатися від джерела
через резистори
та
.
Цей процес супроводжується високим
рівнем напруги на виході та триває доти,
доки напруга на конденсаторі не досягне
порогу
.
При
напругою рівня логічної одиниці з виходу
першого компаратора
тригер переключається у нульовий стан.
Конденсатор розряджається через
та
.
Цей процес супроводжується низьким
рівнем напруги на виході та триває доти,
доки напруга на конденсаторі не досягне
порогу
.
При компаратор видає одиницю, що перекидає RS-тригер у нульовий стан, а вихідна напруга сягає рівня логічної одиниці. В усталеному режимі роботи напруга конденсатора змінюється у межах двох порогових напруг та , перекидаючи RS-тригер у протилежний стан при кожному досягненні порогового значення напруги.
Тривалість
імпульсу
визначається з рівняння
;
(3.23)
.
Тривалість імпульсу :
Період вихідних імпульсів буде дорівнювати
.
(3.24)
3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
Широтно-імпульсна модуляція – це зміна тривалості імпульсу у відповідності із модулюючою напругою при фіксованому періоді повторення імпульсів.
Будується широтно-імпульсний модулятор на основі включення таймера в одновібраторному режимі при подачі на 5-й вхід модулюючої напруги.
Схема та часові діаграми роботи широтно-імпульсного модулятора на ІТ зображені на рис. 3.20 та 3.21 відповідно.
Рис. 3.20 Рис. 3.21
Оскільки
порогова напруга
безпосередньо задається модулюючою
напругою
,
то тривалість імпульсів на виході
таймера буде залежати від неї. Знайдемо
цю функціональну залежність:
;
(3.25)
;
(3.26)
Для
малих значень
тривалість імпульсів
.
Таким
чином, при малих
модуляційна характеристика
(залежність тривалості імпульсу
від величини модулюючої напруги) має
лінійний характер.
3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
При частотно-імпульсній модуляції в залежності від модулюючого сигналу змінюється частота (період) проходження імпульсів при їх незмінній тривалості.
Частотно-імпульсний модулятор може бути реалізований на основі інтегрального таймера при його мультивібраторному включенні з подачею модулюючої напруги на 5-й вхід (рис.3.22).
Рис. 3.22
Тривалість імпульсу визначається наступним чином:
(3.27)
Тривалість імпульсу :
(3.28)
Період формування імпульсів буде дорівнювати:
(3.29)
