- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
Аналогово-цифрові перетворювачі формують цифровий код (як правило двійковий), пропорційний миттєвому значенню вхідної напруги шляхом її порівняння з набором еталонних напруг.
За способом формування вихідного коду розрізняють:
послідовні АЦП,
паралельні АЦП,
послідовно-паралельні АЦП,
АЦП з проміжним перетворенням.
4.2.1. Послідовні ацп
Формують розряди вихідного коду послідовно в часі. Найпоширенішою є структурна схема послідовних АЦП, з ЦАП в ланці зворотного зв`язку, що наведена на рис.4.13.
Рис. 4.13
ЦСУ
– цифрова система управління, що
синхронно з імпульсами тактової напруги
формує двійковий код:
.
(4.17)
За допомогою ЦАП двійковий код перетворюється в пропорційну йому компенсаційну напругу
,
(4.18)
де
опорна напруга;
,
– розрядність вихідного коду.
За умови рівноваги вхідної та компенсаційної напруг, компаратор формує сигнал, за яким зчитується вихідний код, що відповідає рівню вимірюваної напруги.
В залежності від способу врівноважування вхідної напруги компенсаційною (вихідною напругою ЦАП), а отже і структури ЦСУ, розрізняють такі типи послідовних АЦП:
АЦП розгортувального врівноваження.
Графіки роботи такого АЦП представлені на рис. 4.14.
Рис. 4.14
В кожному
циклі перетворення код управління ЦАП
зростає від 0-го значення, з кроком
,
що відповідає одиниці молодшого розряду.
В момент порівняння компенсаційної та
вхідної напруг код АЦП зчитується, після
чого компенсаційна напруга обнуляється
і починається новий цикл перетворення.
Таким чином час перетворення пропорційний
величині вхідної напруги. Його максимальне
значення складає величину:
.
(4.19)
Найпростіша
реалізація ЦСУ – лічильник, на вхід
якого подаються тактові імпульси, а на
вхід установки
вихідна напруга компаратора.
АЦП слідкувального типу
Код
управління ЦАП з кожним тактовим
імпульсом зміщується в бік зменшення
різниці між вхідною та компенсаційною
напругою на величину
.
В залежності від величини цієї різниці,
розрізняють:
режим установки
;режим відслідковування
.
Діаграми роботи такого АЦП наведені на рис.4.15.
Рис. 4.15.
Максимальний час перетворення у найгіршому випадку такий самий, як і в попередній схемі.
Найпростіша реалізація схеми управління – реверсивний лічильник, напрямом ліку якого керує компаратор (збільшення або зменшення).
АЦП порозрядного врівноважування
Рис. 4.16
З кожним тактовим імпульсом одиничне значення приймає кожен з розрядів вихідного коду ЦСУ, починаючи зі старшого. Відповідний йому еталон
.
(4.20)
залишається в компенсаційній напрузі, якщо її миттєве значення не перевищує рівня вхідної напруги. Тобто
,
;
,
.
Компенсаційна напруга змінюється по закону
,
(4.21)
де
– розрядність АЦП,
i-тий
розряд коду (
або
).
Процес врівноважування відбувається у напрямку від старших розрядів до молодших.
При
порозрядному врівноважуванні на першому
такті включається 1-й (старший) розряд,
з вагою
.
Компаратор виконує порівняння вхідної
напруги
з компенсаційною
.
В залежності від знаку різниці між
та
,
перший розряд або залишається увімкненим
(
),
або скидається (
).
На
другому такті вмикається 2-й розряд з
вагою
,
проводиться порівняння
з величиною
.
За результатами порівняння 2-й розряд
скидається (
)
або не скидається (
)
. В третьому такті включається 3-й розряд
і т. д.
В кінці
врівноваження
,
тобто
.
(4.22)
Тривалість
циклу перетворення
в АЦП порозрядного врівноважування є
постійною
та не залежить від вимірюваної величини
і
пропорційна розрядності
.
.
(4.23)
Циклічний АЦП
Схема аналогової частини циклічного АЦП та часові діаграми управляючих сигналів, що виробляються цифровою частиною АЦП, наведені на рис.4.17 та рис.4.18.
Рис.4.17. Рис.4.18.
Процес перетворення аналогової величини (напруги) відбувається у відповідності з алгоритмом:
,
(4.24)
де
,
при
;
,
при
;
номер розряду вихідного коду
;
число розрядів коду
;
опорна напруга.
Схема
аналогової частини циклічного АЦП
(рис.4.17) включає в себе два пристрої
вибірки-збереження (ПВЗ1, ПВЗ2), перемикач
,
компаратор
,
суматор, зібраний на ОП
,
ключ
,
який керується компаратором
.
Процес перетворення пояснюється часовими діаграмами управляючих сигналів (рис.4.18), які виробляються цифровою частиною АЦП.
На
початку перемикач
знаходиться в положенні
,
ключ
розімкнений, ПВЗ1 неперервно слідкує
за вхідним сигналом (режим вибірки). При
надходженні управляючого сигналу
в момент часу
ПВЗ1
запам’ятовує рівень вхідної напруги
(режим збереження). Потім по команді
сигнал
з виходу ПВЗ1 переписується в ПВЗ2.
Одночасно з надходженням
,
перемикач
перемикається в положення
.
В результаті напруга
,
яка запам’яталася в ПВЗ2, буде надходити
на вхід суматора. На виході суматора
виробляється напруга
,
яка в момент часу
записується ПВЗ1. Компаратор
оцінює полярність вихідної напруги
ПВЗ2 і виробляє значення коефіцієнту
старшого розряду
.
Весь
цей процес повторюється n
разів (циклів), після чого на виході
компаратора
послідовно будуть сформовані значення
всіх розрядних коефіцієнтів. Час
перетворення дорівнює
,
де
час
формування значення одного розрядного
коефіцієнту.
Дана
схема забезпечує перетворення напруги
в діапазоні
з точністю до 9-ти розрядів.
Основною перевагою циклічних перетворювачів є простота схеми.
За недолік можна вважати невисоку швидкодію (приблизно 5мкс на один розряд вихідного коду).
