- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
ЦАП – це пристрої перетворення цифрового коду (як правило, двійкового) в пропорційне йому значення аналогової величини (напруги або струму).
4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
З метою використання єдиного джерела опорної напруги перевагу віддають додаванню еталонних струмів, величини яких пропорційні вагам двійкових розрядів.
Використовуються два способи формування еталонних струмів з одним джерелом опорної напруги:
а) резистори мають опори, які відносяться як степені двійки (рис. 4.1):
Рис. 4.1
З точки
зору мікросхематичного виконання така
схема не є оптимальною, оскільки номінали
резисторів відрізняються у
разів і виникають складності з
забезпеченням точності виконання
опорів.
б) резистори мають номінали лише R або 2R та з’єднуються у матрицю R-2R (рис.4.2):
Рис. 4.2
Еталонні струми формують за допомогою матриці R-2R, точність параметрів якої легко забезпечити у технологічному процесі виготовлення мікросхеми.
Включення
певного еталонного струму
в загальну суму відбувається за допомогою
транзисторного ключа, який управляється
відповідним розрядом коду
.
З метою
забезпечення незалежності вихідного
опору резистивної матриці з ключами
від керуючого коду, ключі виконують
двохпозиційними: в одному з положень
ключ комутує еталонний струм у загальну
суму струмів
,
в іншому положенні замикає відповідний
резистор на землю (рис.4.3).
Якщо
потенціали точок
і
близькі, то вихідний опір резистивної
матриці з ключами не залежить від
величини коду.
Підсилювач-інвертор (ПІ) (рис.4.4) забезпечує формування сигналів управління та протифазний режим комутації транзисторів.
Рис. 4.3 Рис. 4.4
Для забезпечення рівних потенціалів точок і та перетворення сумарного струму у вихідну напругу застосовують ОП (DA1), на (рис. 4.5):
Рис. 4.5
З метою забезпечення стабільності коефіцієнта передачі виконується у єдиному технологічному процесі з опорами матриці R-2R та включається досередини мікросхеми ЦАП.
4.1.2. Функціональна схема цап
Функціональна схема ЦАП приведена на рис. 4.6.
Рис. 4.6
ДОН – джерело опорної напруги. Використовується паралельний код.
Алгоритм управління ключами полягає у наступному:
Якщо
то відповідний i-й
ключ під’єднаний до правого затискача,
якщо
то до лівого.
де
управляючий
код;
розрядність
коду;
.
Вихідна напруга визначається виразом:
Мінімальна
вихідна напруга:
Максимальна
вихідна напруга має місце коли значення
усіх кодових розрядів дорівнює одиниці
:
Крок квантування – це приріст вихідної напруги, що відповідає зміні управляючого коду на одиницю:
Приклад
реалізації – мікросхема К572ПА1, кількість
розрядів
В,
В.
Послідовні ЦАП, що перетворюють в напругу послідовний код, побудовані на основі пристроїв вибірки-збереження.
4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
Виконують функцію перетворення миттєвого значення вхідної напруги за наступними алгоритмами:
в режимі відслідковування (вибірки):
− повторюють миттєве значення вхідної
напруги.в режимі запам’ятовування (збереження):
.
момент
часу переходу з режиму відслідковування
до режиму запам’ятовування.
3) в
момент часу
відбувається перехід від режиму
запам’ятовування до режиму відслідковування.
При цьому в ідеальному ПВЗ вихідна
напруга стрибком змінюється до нового
значення вхідної напруги (рис. 4.7).
Рис. 4.7
Розрізняють ПВЗ інвертуючого та неінвертуючого типів.
