45. Розуміння екстра-інтроверсії Юнгом, Айзенком, Леонгардом

За Юнгом екстраверсія (Людина перевагу соціальним та практичним аспектам життя без занурення у світ уяви та роздумів) та інтроверсія (навпаки) – це форма адаптації, особистісна установка, головна мотивація, свідома орієнтація, напрямлений рух енергії.

За Айзенком Е та І це виміри особистості, який визначається іншими параметрами типу активність, комунікабельність, готовність до ризику, імпульсивність, експресивність, рефлективність.

Е – активність, енергія

І-замкнутість орієнтація на себе

За Леонгардом. Як психіатр розглядав акцентуації характеру як відхилення від норми. Визначав 2 параметри етика – екстраверсія, логіка-інтроверсія

Е –е – більше сприймає ніж уявляє, підстроюється під середовище, шукає стимулів ззовні, активний

І-л – живе не відчуттями, а уявленням, пасивний, малий вплив оточення

46. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституційних відмінностей Шелдона.

Німецький психіатр Кречмер поч. 20ст.

Астенічний (від греч. asthenes - слабкий) тип статури характеризується, насамперед, поєднанням середнього зросту по висоті і слабкого зросту по ширині. Його загальна картина представляє собою худу людину з вузькими плечима, тонкими руками і кистями, довгою і вузькою грудною кліткою, позбавленим жиру животом. *Темперамент: Шизотимік - схильність до шизофренії. З трудом пристосовується до оточення*

Атлетичний (від греч. athletes - борець) тип відрізняє сильний розвиток кістяка і мускулатури, тулуб по ширині значно зменшується донизу. Люди цього типу мають середній або високий зріст, широкими плечима, статною грудною кліткою, пружним животом. Голова в атлетиків збита і висока. *Іксотимік - схильність до епілепсії*

Пікнічний (від греч. pyknos - щільний) виділяється сильним розвитком внутрішніх порожнин тіла (голови, грудей, живота) при слабкому руховому апараті плечового пояса і кінцівок. Пікніки - люди середнього зросту і зі збитою фігурою, їх глибока грудна клітка переходить у масивний, схильний до ожиріння живіт. * Циклотимік - виявляє схильність до маніакально-депресивного психозу, протилежні Шизотимікам *

Американський вчений в сер. 20 ст. Шелдон залежно від розвитку тканини організму виділив 3 соматотипи: ендоморфічний (пухлість, наявністю великого живота, жиру на плечах і стегнах, нерозвиненими м'язами), мезоморфічний (широкими плечима і грудною кліткою, міцними руками і ногами, масивною головою) і ектоморфічний(довгими кінцівками, вузькою грудною кліткою і животом, відсутністю підшкірного жиру). І відповідно 3 типи темпераменту: вісцеротіники (розслабленість у поставі та рухах, любов до комфорту, жадоба похвали і схвалення), соматотоніки (упевненість у поставі та руках, любов до пригод, емоційна черствість), церебротоніки (загальмованість у рухах, скутість у поставі, відлюдкуватість, соціальна загальмованість).

Психофізіологія

48. Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції та принципи саморегуляції.

Функціональні стани - це фізіологічні стани організму і його систем. Будь-який стан є функціональним, тобто відбиває рівень функціонування організму в цілому або окремих його системах, а також саме виконує функції адаптації до даних умов існування. Встановлено, що важливу роль в емоційній поведінці належить гормонам, які виділяють залози внутрішньої секреції( гіпофізом, корою ), а також різними біологічно активним речовинам ( пептидам і біогенним амінам).

• Функціональні стани:

• Сон (кома, обморок) і бадьорість

Індиктори таких функціональних станів є різні фізіологічні зміни: Тиск і пульс (в сні знижується), активність, рухи очей, переважання діяльності симпатичної чи парасимпатичної нервової системи, потіння, шкірногальванічний рефлекс, та інші показники)

• Емоційні стани (позитивні, негативні емоції)

- Стресові стани еустрес *стабілізує організм, виклик позитив емо* та дистрес *навпак*, фази стресу:

1.реакція тривоги. Шок – опір організму знижується а потім підвищується (протошок)

2. мобілізація сил, що має забезпечити пристосування організму до нових умов

3. виснаження, якщо адаптація не відбувається, умови надто складні організм виснажує свої сили, кінцевий ефект – смерть

- Мотиваційні стани (активація, розслаблення, за діяння парасимпатичної та симпатичної нс)

Сезонні ритми, біологічний годинник.

Корекція: нема