- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини.
- •4. Особливості свідомості людини.
- •5. Самосвідомість людини та її основні функції.
- •6. Психофізична та психофізіологічна проблеми та шляхи їх вирішення.
- •7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Теорії особистості
- •10.Індивідуально типологічні особливості особистості. Характер
- •9. Індивідуально типологічні особливості особистості. Темперамент.
- •11. Індивідуально типологічні особливості особистості. Здібності
- •12. Мотиваційна сфера особистості
- •13. Теорія емоцій, їх характеристика та аналіз.
- •14. Поняття про почуття. Визначальні риси емоцій та почуттів.
- •15.Вираження почуттів. Зовнішні вияви почуттів. Зняття внутрішньої напруги.
- •17. Відчуття людини. Їх основні закономірності.
- •18. Сприймання людини: основні особливості
- •19. Пам’ять людини: її основні процеси
- •20. Мислення людини: основні розумові операції.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні особливості.
- •24. Основні етапи розвитку предмету психології
- •26. Психоаналіз – історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •27. Біхевіоризм.
- •28. Гештальт психологія та екзистенцій на психологія.
- •29. Історія і тенденції розвитку Української психології.
- •30. Гуманістична психологія.
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •33. Соціальне мислення. Стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •34. Види груп в соціальній психології. Загальна характеристика та способи класифікації.
- •35. Соціальні і гендерні ролі.
- •36. Теорії агресії в соціальні психології. Послаблення агресії за допомогою соціального научіння.
- •37. Етапи організації і проведення експериментального психологічного дослідження.
- •38. Ідеальний та реальний експерименти.
- •39. Експериментальні змінні та способи їхнього контролювання
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології.
- •41. Методи опитування в психологічних дослідженнях.
- •42. Вплив особистості досліджуваного в експерименті.
- •43. Вплив експериментатора в експерименті.
- •44.Класифікація типів за Лазурським.
- •45. Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко, Леонгарда.
- •45. Розуміння екстра-інтроверсії Юнгом, Айзенком, Леонгардом
- •46. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституційних відмінностей Шелдона.
- •48. Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції та принципи саморегуляції.
- •49. Фізіологічні основи мотивації та емоцій
- •50. Гомеостаз як основна умова життєдіяльності організму. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •51. Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини
- •52, Основні закономірності онтогенезу психіки людини
- •53. Кризи 2 та 3 років життя. Засоби подолання.
- •54. Кризи 7 і 13 років життя. Засоби подолання.
- •55. Формування особистої ідентичності в юнацькому віці.
- •56. Криза середини життя і засоби її подолання.
- •57. Основні психологічні концепції навчання
- •58. Показники та критерії вихованості особистості.
- •59. Комунікативна культура вчителя.
- •60. Психологічна характеристика методів і форм навчання.
- •61. Психологічний аспект контролю та оцінки знань
- •62. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •63. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові та науково-дослідні психологічні центри України.
- •64. Психологічна структура трудової діяльності
- •65. Прогностична трудова експертиза.
- •67. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •68. Характеристика операторської діяльності : її структура, надійність, помилки.
- •69. Вимірювання в психології. Основні типи шкал.
- •70. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •71. Надійність та валідність тестів
- •72. Основні поняття психометрії
- •73. Психологічний діагноз та висновок
- •74. Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога діагноста.
- •75. Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •76. Модель ефективного консультанта
- •77. Уміння та навички консультанта
- •78. Різновиди психологічного консультування
- •79. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •80. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •81. Психологія організованої злочинності
- •82. Психологічна характеристика потерпілого
- •83. Функції управління, вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління
- •84. Психологія конфлікту. Запобігання та вирішення конфліктів у процесі управління
- •85. Норма-патологія, хвороба- здоров’я
- •86. Внутрішня картина здоров’я
- •87. Психічне здоров’я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях
- •88. Невротичні розлади
- •90. Соціально-психологічна характеристика та актуальні проблеми сучасної сім’ї
- •91. Стабільність шлюбних стосунків та їх детермінанти
- •92. Психологічні засади формування спортивної досконалості
- •93. Психологія спортивних змагань
- •94. Аналіз програм шкільного курсу психології.
- •96.Особливості проведення уроку
- •97. Оцінювання знань на заняттях з психології
- •98. Основні завдання практичного психолога в організації
- •99. Основні завдання практичного психолога в медичному закладі
- •100. Основні завдання практичного психолога у навчальному закладі
77. Уміння та навички консультанта
Уміння допомагають консультанту ефективно проводити консультацію, допомагають налагодити контакт і формулювати проблему за коротший термін.
Існує дві групи навиків консультанта: невербальні та вербальні.
Невербальні: активне слухання, вміння читати жести, пози, міміку, техніки приєднання (підстроювання до темпу мови, дихання, пози). На налагодження контакту також можуть вплинути: інтер’єр в кабінеті, зовнішній вигляд консультанта, дистанція спілкування.
Вербальні: перефразування, відображення почуттів, приєднання почуттів до змісту, прояснення, відображення власних почуттів консультанта.
78. Різновиди психологічного консультування
1. Інформуюче консультування – надання інформації по запиту клієнта, що стосуються наукових та практичних аспектів психології та суміжних з нею дисциплін
2. Профілююче консультування – орієнтація клієнта у професійному виборі, визначення його можливостей здібностей.
3. Особистісно - підтримуюче консультування – допомога людині в кризовій ситуації
4. Особистісно - змінююче консультування - особистісний ріс, зміни поведінки
Політична психологія. Юридична психологія. Психологія управління.
79. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
Чинники оптимізації політичної діяльності пов’язані із функціями політичної психології:
Розуміюча – розуміння компонентів політичної діяльності – чому починаються війни, осмислення людського фактору
Аналітична – аналіз ролі різних чинників в політиці
Прогностична – передбачення впливу людського фактору на політичні процеси
Модифікаційна – покращення та зміна політично-управлінської діяльності
80. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
Політична соціалізація — засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами. Найважливішими результатами політичної соціалізації є політичні переконання, почуття, цінності й норми політичної діяльності, що роблять суспільство спроможним забезпечити збереження, модернізацію чи зміну політичного режиму.
Сутність політичної соціалізації полягає у формуванні якостей, цінностей, необхідних для адаптації до даної політичної системи і виконання певних політичних ролей.
Виділяють два етапи соціалізації – первинну і вторинну. Первинна соціалізація починається з раннього дитинства, продовжується в школі. Вторинна (продовжена) соціалізація характеризується формуванням власного ставлення до політичної системи.
Механізми: імітація, наслідування, навчання, інтеріоризація, ідеалізація, диференціація, асимілювання, дистанціювання, ідентифікація, ритуалізація, рефлексія. Переважання певного типу механізмів у політичній соціалізації визначає характер політичного менталітету.
Елементи: формування адекватних уявлень про владу, її інститути, її структуру і формування поняття власних прав і обов’язків
81. Психологія організованої злочинності
Злочинна група як одна з різновидностей малих соціальних груп не є механічним поєднанням певного числа індивідів, які спільно здійснюють злочин. Кожна така група з точки зору соціальної психології об’єднується на основі спільної злочинної діяльності, декілька людей фактично перетворюються на цілісний суб’єкт злочинної діяльності.
Злочинна група – це мала неформальна група, що об’єднує на основ спільної протиправної діяльності людей, які прагнуть до досягнення спільної злочинної цілі.
Типологія злочинних груп: проста організована група, складна організована група, злочинне угрупування, бандитське формування, злочинна організація, мафія, кооперація професійних злочинних лідерів („злочинців в законі”).
2 види злочинних угрупувань:
Команда(бригада) – об’єднання по територіальному признаку (локально)
Община – об’єднання здебільшого по національному признаку (напр.. чеченці, в’єтнамці...)
Ознаки злочинної організації: неформальний кодекс, одягу і поведінки, колегіальна форма управління, матеріальна та формаційна база, ієрархічна система.
Характеристика лідера злочинної організації: досвід в злочинній діяльності, фізична сила, сильні вольові якості, комунікабельність, рішучість в діях, вміння тримати слово, високий рівень інтелекту.
