Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_DEK.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
521 Кб
Скачать
☆

77. Уміння та навички консультанта

Уміння допомагають консультанту ефективно проводити консультацію, допомагають налагодити контакт і формулювати проблему за коротший термін.

Існує дві групи навиків консультанта: невербальні та вербальні.

Невербальні: активне слухання, вміння читати жести, пози, міміку, техніки приєднання (підстроювання до темпу мови, дихання, пози). На налагодження контакту також можуть вплинути: інтер’єр в кабінеті, зовнішній вигляд консультанта, дистанція спілкування.

Вербальні: перефразування, відображення почуттів, приєднання почуттів до змісту, прояснення, відображення власних почуттів консультанта.

78. Різновиди психологічного консультування

1. Інформуюче консультування – надання інформації по запиту клієнта, що стосуються наукових та практичних аспектів психології та суміжних з нею дисциплін

2. Профілююче консультування – орієнтація клієнта у професійному виборі, визначення його можливостей здібностей.

3. Особистісно - підтримуюче консультування – допомога людині в кризовій ситуації

4. Особистісно - змінююче консультування - особистісний ріс, зміни поведінки

Політична психологія. Юридична психологія. Психологія управління.

79. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності

Чинники оптимізації політичної діяльності пов’язані із функціями політичної психології:

  • Розуміюча – розуміння компонентів політичної діяльності – чому починаються війни, осмислення людського фактору

  • Аналітична – аналіз ролі різних чинників в політиці

  • Прогностична – передбачення впливу людського фактору на політичні процеси

  • Модифікаційна – покращення та зміна політично-управлінської діяльності

80. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми

Політична соціалізація — засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами. Найважливішими результатами політичної соціалізації є політичні переконання, почуття, цінності й норми політичної діяльності, що роблять суспільство спроможним забезпечити збереження, модернізацію чи зміну політичного режиму.

Сутність політичної соціалізації полягає у формуванні якостей, цінностей, необхідних для адаптації до даної політичної системи і виконання певних політичних ролей.

Виділяють два етапи соціалізації – первинну і вторинну. Первинна соціалізація починається з раннього дитинства, продовжується в школі. Вторинна (продовжена) соціалізація характеризується формуванням власного ставлення до політичної системи.

Механізми: імітація, наслідування, навчання, інтеріоризація, ідеалізація, диференціація, асимілювання, дистанціювання, ідентифікація, ритуалізація, рефлексія. Переважання певного типу механізмів у політичній соціалізації визначає характер політичного менталітету.

Елементи: формування адекватних уявлень про владу, її інститути, її структуру і формування поняття власних прав і обов’язків

81. Психологія організованої злочинності

Злочинна група як одна з різновидностей малих соціальних груп не є механічним поєднанням певного числа індивідів, які спільно здійснюють злочин. Кожна така група з точки зору соціальної психології об’єднується на основі спільної злочинної діяльності, декілька людей фактично перетворюються на цілісний суб’єкт злочинної діяльності.

Злочинна група – це мала неформальна група, що об’єднує на основ спільної протиправної діяльності людей, які прагнуть до досягнення спільної злочинної цілі.

Типологія злочинних груп: проста організована група, складна організована група, злочинне угрупування, бандитське формування, злочинна організація, мафія, кооперація професійних злочинних лідерів („злочинців в законі”).

2 види злочинних угрупувань:

  • Команда(бригада) – об’єднання по територіальному признаку (локально)

  • Община – об’єднання здебільшого по національному признаку (напр.. чеченці, в’єтнамці...)

Ознаки злочинної організації: неформальний кодекс, одягу і поведінки, колегіальна форма управління, матеріальна та формаційна база, ієрархічна система.

Характеристика лідера злочинної організації: досвід в злочинній діяльності, фізична сила, сильні вольові якості, комунікабельність, рішучість в діях, вміння тримати слово, високий рівень інтелекту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]