57. Основні психологічні концепції навчання

1. Псіхоаналіз 3. Фрейда, А. Адлера, К. Юнга, Е. Фромма, Е. Еріксона (з кінця XIX ст. І протягом усього XX ст.), Раз-розробляє категорії несвідомого, психологічного захисту, комплексів, стадіальності розвитку «Я», свободи , екстраверсії - інтроверсії, (Останнє знаходить саме широке застосування та розповсюдження в безлічі педагогічних досліджень завдяки тесту Г. Айзенка.)

2. Психосоціальна концепція Еріксона. Поетапний розвиток дитини. На кожному етапі є основна лінія розвитку.

3. Гуманістична концепція – Роджерс та Маслоу.

4. Культурно-історична концепція Виготського. Джерелом розвитку особистості є середовище. Найважливішим у вихованні є виховне середовище. Культура мовлення і мисленя.

5. Концепція відношень Мясіщева. Для формування психічних функцій важливими є соціальні відносини, стосунки між учасниками навчальної діяльності.

6. Біхевіоризм Уотсон (1912 - 1920) і необіхевіорізм Е. Толма, К. Халла, А. Газрі і Б. Скіннера (перша половина нашого століття). Б. Скіннер вже в середині нашого століття розробив концепцію оперантної поведінки і практику програмованого навчання.

7. Когнітивна психологія 60-80-х років нашого століття Г.У. Найссера, М. Бродбента, Д. Нормана, Дж. Брунер та інших, що зробила акцент на знанні, інформованості, організації ceматіческой пам'яті, прогнозуванні, приймання та переробки-ці інформації, процесах читання і розуміння, когнітивні стилі.

58. Показники та критерії вихованості особистості.

Критеріями вихованості є єдність слова і дії, поведінки, рівень довільності поведінки. Моральна стійкість учня, вміння перемагати труднощі неможливі без уміння керувати своїми бажаннями, поведінкою. Критерії вихованості умовно поділяють на «тверді» і «м'які». До «твердих» критеріїв належать важливі статистичні дані, які в комплексі характеризують загальний стан вихованості молоді: кількість правопорушень; кількість розлучень і сімей, які розпалися. Для характеристики шкільного виховання застосовуються «м'які» критерії, що допомагають педагогам одержати загальне уявлення про хід і результати виховного процесу.

Показниками вихованості вважають такі важливі якості особистості, як патріотизм, гуманізм, відповідаль­ність, чуйність, сумлінне ставлення до праці, дисципліно­ваність, активність, принциповість, цілеспрямованість, допитливість, естетичний розвиток, прагнення до фізич­ної досконалості. Для кожного вікового періоду визначено критерії сформованості цих якостей.

59. Комунікативна культура вчителя.

Комунікація – вербальний та невербальний аспект.

Серед необхідних комунікативних умінь учителя відзначають:

• уміння управляти своєю поведінкою;

• уміння спостерігати та переключати увагу;

• уміння соціальної перцепції («читання по обличчю»);

• емпатію - уміння не тільки бачити, а й розуміти, співпереживати;

• хороші навички мовного спілкування.

Педагогічні здібності вчителя:

1. Дидактичні – здібності передавати учням навчальний матеріал доступно, зрозуміло, керувати їх пізнавальною активністю.

2. Академічні – здібності до певної галузі науки,що є предметом викладання вчителя у школі.

3. Організаторські – здібності організовувати учнівський клас, згуртовувати його.

4. Комунікативні – здібності до спілкування з учнями, уміння знаходити правильний підхід до них.

5. Перцептивні – здібності педагога проникати у внутрішній світ вихованця, психологічна спостережливість, розуміння особистості учня і його психічних станів.

6. Сугестивні – здібності,що виражають здатність вчителя до безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів.

7. Мовні – здібності чітко висловлювати свої думки і почуття з допомогою мови та невербальних засобів. Мовлення вчителя повинно бути переконливим, простим, зрозумілим, образним.

Взаємодія учень вчитель включає:

Обмін інформацією. Здійснення навчально-виховного впливу. Організація стосунків

Бар’єри для вчителя: порівнювання з іншими вчителями, невпевненість собі, негативні установки.

Ефективне спілкування залежить: від вміння подати себе, від особистості, від розуміння себе, мовна культура, вміння говорити і слухати, вміння оцінювати свої можливості, управляти своїми емоціями.