11. Індивідуально типологічні особливості особистості. Здібності

Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, які є суб’єктивними умовами успішного виконання певного різновиди діяльності. Здібності допомагають людині швидше і якісніше оволодіти знаннями, уміннями, навичками у порівнянні з іншими людьми.

Здібності мають біологічну та соціальну основу.

Задатки – біологічна спадкова основа здібностей. Для реалізації задатків потрібні зовнішні та соціальні умови: сприятливі умови та індивідуальна праця людини.

Обдарованість – складна система здібностей людини, яка забезпечує вміння продуктивно працювати в будь-якій галузі життєдіяльності.

Талант – це система якостей та властивостей, які дають змогу особистості досягати значних успіхів в оригінальному виконанні творчої діяльності.

Геніальність – це вищий ступінь творчих проявів особистості, які мають видатне значення для життя суспільства.

Види здібностей

Загальні (будь яка діяльність) - інтелектуальні(розв’язання проблем які визначають успішність будь-якої діяльності), творчі (розв’язання творчих завдань)

Спеціальні (специфічний вид діяльності)– академічні, технічні, мистецькі, моторні, соціальні, практичні.

12. Мотиваційна сфера особистості

Мотиваційна сфера особистості складається з мотивів (органічні, матеріальні, духовні, соціальні), потреб та цілей.

Мотив – усвідомлена потреба, включає діяльнісний компонент. Мотив (від франц. mоtif – спонукання) виступає як причина, об’єктивна необхідність щось зробити, спонука до будь якої дії. Мотив знаходиться «всередині» людини, має «персональний» характер, залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх по відношенню до людини факторів, а також від дій інших

Потреба – недостаток суб’єкта в чомусь конкретному. Потреби: базові, похідні, вищі.

Мотивація – це сукупність зовнішніх та внутрішніх рушійних сил, спонукаючих людину здійснювати діяльність, яка направлена на досягнення визначеної мети

Мотиваційні чинники: інтерес, бажання і наміри, завдання, прагнення.

Ціль – очікуваний результат, на який направлена актуальна поведінка. Вона є завжди усвідомленною.

Теорія мотивації Маслоу.

Існує 5 рівнів мотивів, ієрархія мотивів:

1. базові

2. безпеки

3. соціальні любов дружба

4. поваги та визнання

5. самореалізації

Мотиваційну сферу характеризує спрямованість.

Спрямованість – система домінуючих мотивів. Існує спрямованість на: взаємодію, завдання, себе.

Можна виділити декілька параметрів, що характеризують мотиваційну сферу людини: 1) розвиненість — характеризує якісну різноманітність мотиваційних чинників; 2) гнучкість — описує рухливість зв'язків, що існують між різними рівнями організації мотиваційної сфери (між потребами і мотивами, мотивами і цілями, потребами і цілями); 3) ієрархічність – характеристика рангового порядкування будови кожного з рівней організації мотиваційної сфери, взятого в окремості.

13. Теорія емоцій, їх характеристика та аналіз.

Емоції – відображення змісту предметів, що виражає ставлення людини до них. Емоція – це реакція індивіда на ті ситуації, до яких індивід не може водночас адаптуватися, і значення її переважно функціональне.

Переживання – це форма вияву нашого ставлення до об’єкта, ситуації, іншої людини, до того що оточує, факт нашого внутрішнього досвіду.

Емоції – це специфічна форма взаємодії людини з навколишнім середовищем, спрямована на пізнання світу та свого місця в ньому через пізнання самої себе.

Характеристики емоцій:

1. Знак: + чи - . Позитивні або негативні. Позитивні свідчать про задоволення потреба, негативні про незадоволення потреби. Існують ще амбівалентні емоції – поєднують в собі протилежні знаки.

2. Інтенсивність. Висока інтенсивність, низька інтенсивність. Афект або нейтральність.

3. Тривалість. Від кількох хвилин до кількох днів.

4. Предметність. Емоція може бути стосовно якогось предмету, події, людини, а може бути безвідносною до предмету „просто так”.

5. Глибина. Залежить від того чи викликана вона неважливими чи життєво важливими подіями.

6. Якість або модальність. Характеризується змістом емоційних явищ та сигналізує про особливості ставлення індивіда до явищ зовнішнього чи внутрішнього світу. Існує за Ізардом 10 фундаментальних емоцій: горе, гнів, відраза, презирство, страх, сором, провина, інтерес, здивування, щастя.

7. Динаміка перебігу емоції. Кожна емоція має свою логіку розвитку.

8. Активність емоцій. Ця характреитсика визначає стенічний (активізуючий) чи астенічний (гальмуючий) вплив на діяльність людини.

Теорії емоцій:

1. Інформаційна теорія Симонова (Ем з*яв в наслідок недостачі, чи надмір інф необхідної для задоволення потреб)

2. Еволюційна теорія Дарвіна (Всі емоції є корисні. У розвитку емоцій за Д не існує прірви між лю і твариною).

3. Біологічна теорія Анахіна (Ем як біол. Продукт еволюції. Виникнення потреб -> негативних емоцій, які є мобілізаційними, для швидкого задов. Потреби.)

4. Теорія Джемса_Ланге – спочатку втікаєш а потім боїшся.

5. Пізнавальна тео. Лазарос (кожна ем – ф-я особливого пізнання.)

6. Психоаналітична теорія Фрейда.

7. Адаптаційна теорії Плутчика.