33/ Проаналізуйте місце умінь та навичок в структурі людської діяльності.

У психології широко використовується діяльніший підхід у вивченні психіки людини (М. Я. Басов, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв та ін.Діяльність — це форма активного ставлення до дійсності, у перебігу якої людина впливає на навколишній світ (інших людей, речі і природу). Діяльність — це активність, регульована свідомістю людини і спря¬мована на пізнання зовнішнього світу. Діяльністю керує усвідомлена мета як регулятор активності. людина, здійснюючи діяльність, досягає мети за допо¬могою свідомо організованих засобів і способів дій. Діяльність має плановий характер. Будь-яка діяльність є системою дій, що знаходять¬ся у чіткому порядку, є взаємозалежними.. За своєю структурою діяльність складається з окремих дій, а дії — з окремих робочих операцій. Є дві стадії володіння робочими операціями. У психологічній лі¬тературі їх називають уміннями і навичками. Уміння — це дія, основою якої є практичне застосування одержаних знань. Уміння формуються шляхом вправ. Особливістю уміння є те, що окремі операції ще можуть бути не цілком досконалими (тривалими, містити певні недоліки тощо). Більш високим ступенем оволодіння робочими операціями є навички. Навичка — це дія, яка має високий ступінь освоєння і сформована шляхом повторення до досконалості. Навичка — це автоматизовані компоненти дій. Наприклад, вирізняють навички водіння автомобілем, навички письма тощо. У психології розглядають перцептивні, інтелек¬туальні та рухові навички. На формування навичок впливають об'єктивні (стан або конструк¬ція устаткування, умови роботи та ін.) і суб'єктивні причини (стан здоров'я, динаміка навички, настрій тощо).

34/ Сформуйте 2 варіанти життєвих сценаріїв, що грунтуються на фундаменті різних базових мотивів. !

Найістотнішою стороною особистості, що характеризує її мотиваційну сферу, а тим самим і її поведінку, є спрямованість. СПРЯМОВАНІСТЬ – це система домінуючих мотивів людини, які виступають стержнем структури особистості, на якому вибудовується вся архітектура її мотивів.

біхевіорисське трактування акцентує увагу на ієрархії зовнішніх мотивів (винагорода, покарання), когнітивна – на потребах кожної людини в знаннях та розумінні довкілля, гуманістична – на внутрішніх мотивах (прагнення незалежності, розвитку, відповідальності, тощо). Найбільш поширеною версією, в цьому сенсі, є піраміда потреб (мотивів) А.Маслоу, що відноситься до гуманістичного трактування. всю мотиваційну сферу людини А.Маслоу поділив на дві підсистеми: 1) дефіцитарна мотивація потреб, пов*язана з компенсацією дефіциту внутрішніх ресурсів і 2) мотивація росту (в основі потреби росту), пов*язана з розширенням життєвого досвіду і удосконаленням наявних можливостей людини. Друга підсистема мотивів (потреб), яка розглядається в поєднанні з вищими цінностями особистості, має назву метамотивація (мета потреби).

1)внутрішні мотиви (прагнення незалежності, розвитку, відповідальності). Людина буде весь час самовдосконалюватись, намагатись бути самостійною, незалежною, ніколи не буде стояти на місці, не буде боятись брати на себе серйозну відповідальність, отже стане успішною на роботі. В результаті має шанс досягти дуже багато, але може стати одинокою через надто сильно виражене прагнення до незалежності.

2)зовнішні (винагорода, покарання).людина буде корисливою, вона матиме бажання володіти матеріальним багатством і у всьому буде прагматично шукати вигоду, не буде робити добро просто так, лише якщо заплатять. Людина буде мати бідний духовний світ, буде меркантильною. Крім того, буде боязкою, її життям будуть управлять обставини, а не вона сама. У неї є шанс бути успішною на роботі, мати матеріальне багатство, але ця людина ніколи не буде користуватись повагою.