62. Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкування людей. Наведіть приклади.

Воля має самоцінне значення в житті людини:

- воля забезпечує виконання дій, позбавлених прагнення до мети (коли домінує мотив "треба", а відсутній мотив "хочу";

- воля необхідна в ситуації вибору дій, коли недостатньо однієї домінуючої підстави (є декілька альтернативних більш-менш рівнозначних варіантів і треба зважитись на один з них);

- регуляція волею діяльності, коли необхідно утриматись від небажаної активності. Воля тісно пов'язана з іншими проявами психіки. Так, для формулювання мети і усвідомлення перешкоди працює інтелект людини, стимулювати вольові зусилля можуть певні емоції та

63. Розкрийте психологічний зміст поняття “психіка”.

Психіка – цее якість живої висоорганізованої матерії, яка заклечається в здатності відображати своїми внутрішніми станами оточуючий об’єктивний світ у зв’язках та відносинах, які необхідні живій істоті для активного розвитку керування своєю поведінкою та здійснення діяльності.

64. Назвіть основні стратегії виховання та проаналізуйте міру ефективності кожної з них.

Можна виділити чотири основні стратегії виховання відповідно до поставлених домінуючих цілей.

• Перша стратегія, що сьогодні надзвичайно поширена у психолого-педагогічній теорії й істотно впливає на розуміння соціально-психологічної сутності соціалізуючого виховання.

Виховання в даному аспекті можна розглядати як компонент процесу соціалізації (контрольовану соціалізацію), що припускає визначені дії, спрямовані на інтеграцію людини в суспільство, на освоєння нею комплексу соціальних ролей. Створення таких умов здійснюється через включення дитини в різні види соціальних відносин у навчанні, спілкуванні, грі, практичній діяльності.

• Другу стратегію виховання можна умовно назвати акмеологічною. Від слова «акме» - вершина, вища точка, світанок. Цей аспект виховання припускає, що процес повинен бути спрямований на розвиток людини, надання їй максимальної допомоги в реалізації потенційних можливостей, сприяти тому, щоб вона досягла власної вершини.

• Третя стратегія виховання в контексті соціально-психологічного розгляду даного явища - культурологічна. Формування багатьох особистісних рис людини безпосереднім чином залежить від ступеня освоєння нею культури. Культурологічна парадигма в більшому ступені орієнтує не на знання, а на освоєння елементів культури. При цьому акцент робиться на особливості того співтовариства, в якому відбувається процес виховання людини, на формування етнічної ідентичності.

У результаті інкультурації людина здобуває здатність вільно орієнтуватись в оточуючому її етнічному середовищі, користуватись більшістю предметів культури, створених попередніми поколіннями, обмінюватись результатами фізичної та розумової праці, знаходити взаєморозуміння з іншими народами.

• І, нарешті, четверту стратегію виховання можна умовно назвати екзистенціальною. Суть цієї стратегії - представити процес виховання бінарним, що поєднує в собі педагогічний вплив і його рефлексивне суб'єктне переломлення в самовихованні людини.

Основною ідеєю в контексті даної стратегії є формування людини, яка вміє прожити своє життя на основі зробленого нею екзистенціального вибору, яка усвідомлює її зміст і реалізує себе відповідно до цього вибору. При цьому виховання повинно бути спрямоване не тільки на розвиток особистісних якостей людини, а й на розвиток її індивідуальності.