35/ Розкрийте психологічний зміст поняття “мислення”.

Ми́слення —— це процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.

Сучасна психологія виділяє у мисленні інтелектуальні процеси (планування, проектування, оцінювання, розуміння тощо) й інтелектуальні операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо).

Основні функції мислення

• Пізнавальна (відображення світу і самовідображення)

• Проектувальна (побудова планів, проектів, моделей практичної і теоретико-пізнавальної діяльності)

• Прогнозна (прогнозування або передбачення наслідків своїх дій, своєї діяльності, прогнозування майбутнього)

• Інформаційна (засвоєння інформації про знання та її смислове перероблення)

• Технологічна (розроблення правил, норм, стандартів, рецептів життєдіяльнсті людини і суспільства в різних формах та проявах)

• Рефлексивна (самопізнання розуму, самоаналіз)

• Інтерпретаторська (тлумачення, осмислення продуктів людської культури)

• Аналітична і синтетична

• Постановка та розв'язання різноманітних задач і проблем

Типи мислення

• Конкретне мислення

• Абстрактне мислення

• Вербальне мислення

• Дискурсивне мислення

• Недискурсивне мислення (інтуїція, уява)

• Логічне мислення

• Алогічне мислення

• Раціональне мислення

• Ірраціональне мислення

• Наочно-образне мислення

• Концептуальне (понятійне) мислення

• Машинне мислення

Види мислення

• Практичне мислення

• Теоретичне мислення

• Професійне мислення

36/Поясніть психофізіологічну основу ідеомоторних актів.

Ідеомоторний акт поява нервових імпульсів, що забезпечують який-небудь рух, при уявленні про цей рух. І. а. не завжди виражений виразно і може приводити лише до ледве помітних рухів або до напруги відповідних м'язів, що реєструється за допомогою електроміографії .це перехід уявлення про рух м'язів у ре¬альне виконання цього руху. Ідеомоторні акти є мимовільними, неусвідомлюваними і, як правило, мають слабко виражені про¬сторові характеристики.

Ідеомоторний акт— мимовільні, частіше слабкі м'язові рухи, що виникають у людини в результаті уяви про цей чи інший рух.

На принципі розшифрування ідеомоторних актів грунтується ефект «читання думок», коли завдяки надзвичайно тонкій чутливості деякі люди здатні, перебуваючи в контакті з іншою людиною, сприймати слабкі сигнали її ідеомоторних актів і «вгадувати», який предмет та в кого з присутніх сховав реципієнт.

Ідеомоторними актами як засобами ідеального моделювання дій, які належить виконати, широко користуються спортсмени, танцюристи та інші. Тренери рекомендують своїм вихованцям перед виконанням вправи виконати її подумки, уявивши її від початку до кінця.

37/Обгрунтуйте важливість процесу відчуття в житті людини.

Відчуття́ — психічний пізнавальний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу. Відчуття - це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та рецептори)[1].

Для виникнення відчуття потрібна наявність дії на відповідні органи чуття предметів або явищ реального світу, які називаються подразниками. Дія подразника на орган має назву подразнення. Фізіологічною основою відчуттів є складна діяльність їхніх органів, які І. П. Павлов назвав аналізаторами. Аналізатор містить три специфічні відділи: периферичний (рецепторний), провідниковий та центральний (мозковий)

Відчуття є дуже важливими в нашому життя тому що вони допомагають нам уберегтись від небезпеки (світлофор, який ми бачимо за допомогою ока, звук машини, що їде на нас, який ми чуємо за допомогою слухового аналізатора, тощо), отримати задоволення (від прослухування музики слуховим аналізатором), виявити певні хвороби. Часткове або повна відсутність видів відчуття (зір, слух, смак,запах, дотик) у людини перешкоджає або гальмує його розвиток. Відчуття надають величезне значення на формування таких пізнавальнихпроцесів як мова, мислення, уява, пам'ять, увагу і сприйняття, атак само на освоєння діяльності, як специфічного виду активностілюдини спрямованої на створення предметів матеріальної і духовноїкультури, перетворення своїх здібностей, збереження і вдосконаленняприроди, і будівництво суспільства.