- •1. Визначте психологічний зміст поняття „воля”.
- •2. Опишіть специфіку розвитку уваги на різних вікових етапах розвитку людини від періоду немовляти до ранньої юності
- •5. Розкрийте взаємозв’язок самооцінки та рівня домагань як факторів мотивації. Наведіть приклади
- •6. Визначте психологічний зміст поняття “аперцепція”.
- •7. Розкрийте зміст понять: індивід, індивідуальність, особистість. В чому полягає взаємозв’язок та принципові розбіжності між цими поняттями.
- •16. Охарактеризуйте відмінність процесів відчуття і сприймання.
- •17. Розкрийте психологічну структуру діяльності і її смисл.
- •18. Назвіть види пам’яті за критерієм тривалості зберігання матеріалу.
- •19. Розкрийте сутність класифікації акцентуацій характеру а.Е. Лічко.
- •20.Обгрунтуйте наявність зв’зку між сприйманням та спрямованістю особистості. Наведіть приклади.
- •21. Розкрийте психологічний зміст поняття “фрустрація”.
- •22. Опишіть основні засади дослідження проблеми темпераменту в роботах і.П.Павлова.
- •31/ Зробіть аналіз всіх процесів пам’яті і охарактеризуйте явище ремінісценції.
- •32/Охарактеризуйте вольові властивості людини.
- •33/ Проаналізуйте місце умінь та навичок в структурі людської діяльності.
- •34/ Сформуйте 2 варіанти життєвих сценаріїв, що грунтуються на фундаменті різних базових мотивів. !
- •35/ Розкрийте психологічний зміст поняття “мислення”.
- •36/Поясніть психофізіологічну основу ідеомоторних актів.
- •37/Обгрунтуйте важливість процесу відчуття в житті людини.
- •38/Розкрийте психологічний зміст поняття “характер”.
- •39. Розкрийте механізми сприймання форми предметів, їх розміру та контуру.
- •40. Проаналізуйте особистісні детермінанти пам’яті (установка, мотиви, особистісна активність, мнемічні здібності тощо) виходячи з власного досвіду.
- •41. Розкрийте психологічний зміст понять “синкретичне та дискретне мислення”.
- •42. Розкрийте значення попереднього досвіду в процесі сприймання виходячи з власного життєвого шляху.
- •43. Розкрийте психологічний зміст поняття “стрес”.
- •44. Проаналізуйте особливості зв’язку мислення та мовлення.
- •45. Проведіть порівняльний аналіз ілюзорних та галюцинаторних станів свідомості.
- •46. Назвіть та охарактеризуйте основні функції уяви.
- •47. Розкрийте взаємозв’язок характеру і темпераменту. Наведіть приклади.
- •48. Дайте психологічний аналіз основних видів емоційних станів.
- •49. Розкрийте будову аналізатора.
- •50. Дайте характеристику основних психологічних новоутворень молодшого шкільного віку.
- •51. Розкрийте сутність поняття “я-концепція”.
- •52. Опишіть основні психологічні ефекти соціальної перцепції.
- •53. Опишіть можливість впливу рівня інтелекту на процеси формування характеру.
- •54. Дайте визначення вольових якостей особистості.
- •56. Розкрийте характер
- •58. Розкрийте суть основних властивостей сприймання
- •60. Охарактеризуйте поняття „екстраверсія” та „інтроверсія”.
- •62. Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкування людей. Наведіть приклади.
- •63. Розкрийте психологічний зміст поняття “психіка”.
- •66. Розкрийте психологічний зміст поняття “уява”.
- •67. Охарактеризуйте наступні властивості нервової системи людини: сила, рухливість, врівноваженність, лабільність.
- •68. Назвіть і опишіть сутність найбільш типових порушень волі.
- •69. Дайте визначення поняттю сприймання.
- •78. Поясніть, в чому полягає психологічне значення процесу забування.
- •80. Розкрийте сутність психологічного поняття “задатки”.
- •81. Охарактеризуйте чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника.
- •82. Проаналізуйте взаємозв’язок темпераменту та діяльності. Яким чином індивідуальний стиль діяльності залежність від особливостей темпераменту людини.
- •Розкрийте психологічний зміст поняття “психічні властивості”.
- •84. Визначте різницю між активною та пасивною уявою. Наведіть приклади
- •85. Дайте психологічний аналіз стрес, як виду емоційних станів.
- •4. Поняття психіки. Функції психіки. Рефлекторність психіки. Активність психіки. Відмінність психіки тварин від психіки людини
84. Визначте різницю між активною та пасивною уявою. Наведіть приклади
Уява - це специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався під час праці. Будь-який акт діяльності обов'язково включає уяву. Не уявивши результат праці, не можна приступити до роботи. Саме в цьому й полягає важлива функція уяви як специфічно людської форми випереджального відображення дійсності. Відмінність видів уяви визначається тим, наскільки свідомим і активним є ставлення людини до реалізації головної функції уяви - трансформації образів — уявлень. В одних випадках зміна образів відбувається мимовільно, в інших все більшу роль відіграє свідоме, активне ставлення людини до формування образів. У першому випадку має місце так звана пасивна уява, у другому - активна. За пасивної уяви мимовільна трансформація образів здійснюється під впливом малоусвідомлених потреб і потягів, незалежно від якого-небудь свідомого втручання в цей процес суб'єкта. Образи нібито мимовільно перетворюються, випливаючи перед уявою, а не формуються нею. Уданому випадку немає власне оперування образами (це зустрічається в умовах бездіяльності свідомості - у стані дрімоти, у сновидіннях, при галюцинаціях, у стані афекту). У цих випадках за образом найчастіше стоять як рушійні сили афективні моменти потреб та потягів. За активної уяви образи формуються і перетворюються свідомо відповідно до цілей, які ставить перед собою людина в конкретній діяльності. Розрізняють два види активної уяви: відтворююча, яка полягає у відтворенні заданих образів, і творча, яка виявляється у самостійному створенні нових образів. Відтворююча уява — процес створення людиною нових образів об'єктів, які раніше не сприймалися нею, на засадах опису схем, креслень, нотних записів, тобто в різних знакових системах. Відомо, що під час сприймання художніх описів діяльність відтворюючої уяви протікає особливо інтенсивно. У слухача або читача можуть створюватися закінчені образи персонажів, обстановки тощо. Та обставина, що у сприйнятому тексті опис відповідних об'єктів може бути далеко не повним, не перешкоджає виникненню цих закінчених образів. Індивід може створювати у своїй уяві і такі деталі, про які в тексті нічого не повідомляється. У подібних випадках діяльність відтворюючої уяви тісно переплітається з діяльністю уяви творчої. У результаті такого переплетення стає можливим уявлення додаткових деталей об'єкта, які є продовженням або завершенням сприйнятого опису.. Заданих умов можливості для діяльності творчої уяви обмежені, оскільки в науковому описі найчастіше вичерпно даються всі ознаки описуваного об'єкта. Але це не означає того, що під час сприймання наукових текстів процес творчої уяви зовсім виключається. У даному випадку він функціонально змінюється: діяльність уяви спрямовується тепер не на доповнення образу об'єкта ознаками, відсутніми в описі, а на трансформацію тих ознак, які в описі відображені. Обмеження сфери творчої уяви при сприйманні наукових описів одночасно з цим передбачає активізацію процесів пам'яті та мислення, оскільки точність відтворення наукового тексту залежить головним чином від його розуміння та запам'ятовування. Творчою уявою називають самостійне створення нових, оригінальних образів та ідей. Показниками продуктивності уяви є новизна, оригінальність і осмисленість обробки даних досвіду; широта оперування образами, яка розуміється як можливість виконувати перетворення з різного матеріалу, тип оперування (досяжний спосіб перетворення), який може характеризуватися або зміною положення об'єкта уяви, або зміною його структури, або комбінацією цих перетворень.Саме творча уява, доповнюючи творче мислення і взаємодіючи з ним, є фундаментом людської творчості: художньої, наукової, технічної тощо.
