- •1. Новий етап розвитку 4-річної початкової математичної освіти.
- •2. Зміст і побудова початкового курсу математики в умовах функціонування 4-річної початкової освіти.
- •3. Методика організації домашньої навчальної роботи. Способи її диференціювання.
- •4. Особливості усних обчислень на уроках математики в початковій школі, побудованих на засадах компетентнісного підходу.
- •5. Урок математики та його особливості за методичними системами м. В. Богдановича та л. П. Кочиної, н. П. Листопад.
- •6. Дидактико-методичні особливості проведення уроків математики в 1 класі.
- •7. Підготовка учнів до введення натурального числа за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •8. Методичні підходи до вивчення нумерації чисел у межах 10 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Утворення чисел від 21 до 100
- •Особливості вивчення нумерації чисел у межах 100 і 1000 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Методика навчання нумерації у межах 1000
- •10. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел в 4-річній початковій школі.
- •11. Особливості вивчення табличних випадків додавання та віднімання в межах 10 за чинними підручниками. Первинне ознайомлення учнів з дією додавання та віднімання.
- •12. Особливості вивчення табличного додавання та віднімання з переходом через десяток за різними методичними системами початкового курсу математики.
- •13. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання в межах 100 і 1000 в умовах компетентнісно-орієнтованого навчання в початковій школі.
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •Письмові прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •14. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •Письмове додавання та віднімання
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •15. Методика вивчення табличного множення і ділення за різними методичними системами чинних підручників для учнів початкової школи. Первинне ознайомлення учнів з дією множення і ділення.
- •Ознайомлення з арифметичною дією множення та ділення
- •16. Методика вивчення усного множення і ділення в межах 100 і 1000 в курсі початкової школи.
- •Ділення на кругле число способом підбору
- •Ділення на двоцифрове число способом підбору
- •17. Методика вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел в умовах варіативності початкової математичної освіти.
- •Письмове множення багатоцифрового числа на одноцифрове
- •Множення одноцифрового числа на багатоцифрове
- •Множення чисел, що закінчуються нулями
- •Ділення чисел, що закінчуються нулями
- •18. Ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами (точкою, відрізком, ламаною, кутом, багатокутником, колом, променем, кругом).
- •19. Впровадження компетентністного підходу під час навчання молодших школярів на уроках математики побудови найпростіших фігур за допомогою лінійки, косинця, циркуля.
- •20. Реалізація диференційованого підходу під час вивчення алгебраїчного матеріалу. Формування уявлень про вираз. Рівності, нерівності та рівняння в початковому курсі математики.
- •Буквені вирази
- •Рівняння
- •Нерівності зі змінною
- •21. Особливості опрацювання найважливіших величин у початковому курсі математики. Формування предметних компетенцій у процесі ознайомлення учнів з масою, часом, швидкістю та їх одиницями.
- •Міри довжини
- •Міри площі
- •Міри вартості
- •Міри швидкості
- •Продуктивність праці, час, робота
- •22. Особливості моделювання сучасного уроку математики на засадах компетентнісного підходу.
- •23. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на додавання і віднімання за методичною системою с. О. Скворцової.
- •24. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на множення і ділення за методичною системою с. О. Скворцової та м. В. Богдановича.
- •25. Методика навчання молодших школярів розв'язанню складених сюжетних задач.
- •1.Ознайомлення з задачею. Аналіз тексту задачі.
5. Урок математики та його особливості за методичними системами м. В. Богдановича та л. П. Кочиної, н. П. Листопад.
Сучасний етап розвитку шкільної освіти в Україні, зокрема її початкової ланки, характеризується поширенням інноваційних процесів, істотною особливістю яких є реальна варіативність, що передбачає вміння вчителя працювати в умовах вибору різних навчальних програм, підручників, методик тощо. Очевидно, що і надалі зазначені тенденції будуть розвиватися, оскільки це невід’ємна ознака демократизації та гуманізації освіти. Отже, кожен педагог має оволодіти загальними підходами до моделювання уроків математики за різними методичними системами.
Особливості проведення уроку математики залежить від його змісту. Можна сказати, що зміст і мета уроку визначають його тип. За основною дидактичною метою в педагогіці виділяють такі типи уроків: засвоєння нового матеріалу; повторення та узагальнення знань і вмінь; перевірки та контролю результатів навчання.
Зазначені типи уроків у "чистому вигляді" в початковій школі реалізуються рідко. Як правило, переважає поєднання різних цілей навчання, а отже, маємо справу з уроком змішаного типу, або, як його називають дидакти, комбінованим.
У структурі комбінованого уроку математики, дотримуючись рекомендацій М. В. Богдановича, його компоненти можна об’єднати в такі групи (частини):
I. Контроль та закріплення знань учнів (творча перевірка домашнього завдання, опитування учнів та усні обчислення).
II. Опрацювання нового матеріалу (підготовка до вивчення нового матеріалу, пояснення його та первинне закріплення).
III. Закріплення та узагальнення знань учнів (закріплення та повторення матеріалу, завдання додому, підсумки уроку) (Богданович М. В., Будна Н. О., Лишенко Г. П. Урок математики в початковій школі. Навчальний посібник. – Тернопіль. Навчальна книга – Богдан, 2004. – 208 с.)
Традиційна структура комбінованого уроку математики будується за етапами процесу навчання: актуалізація знань та умінь, пояснення нового матеріалу, закріплення вивченого, вправляння, самостійна робота. На думку української вченої в галузі методики початкового навчання математики Л. П. Кочиної, таку побудову уроків слід переглянути та вести пошуки більш удосконаленої структури, яка б відповідала сучасним вимогам до уроку. Вона розробила новий підхід, який назвала блочним. Так, Л. П. Кочина вважає, що урок математики в початкових класах здебільшого є інтегрований і тому на ньому доцільно розглядати різні змістові лінії: питання нумерації; арифметичні дії над числами; геометричний, алгебраїчний, задачний матеріали; величини тощо. Усі вони мають власну логіку вивчення, методику викладання, систему вправ та їх послідовність і т.п. Розгляд кожної змістової лінії потребує постановки специфічної навчальної мети на уроці.
Учена стверджує, що на урок недоцільно планувати багато змістових блоків, оскільки кожний блок повинен мати достатньо навчального часу та завдань для повного розкриття поставленої мети (оптимальним слід вважати 3 – 4 змістові лінії). Якщо до уроку добирається багато змістових ліній, то вивчення кожної з них проходить поверхово, неглибоко, без достатньої завершеності.
Організацію блочної побудови уроку математики доцільно розглядати як новий крок у методичній підготовці вчителя початкової школи.