- •1. Новий етап розвитку 4-річної початкової математичної освіти.
- •2. Зміст і побудова початкового курсу математики в умовах функціонування 4-річної початкової освіти.
- •3. Методика організації домашньої навчальної роботи. Способи її диференціювання.
- •4. Особливості усних обчислень на уроках математики в початковій школі, побудованих на засадах компетентнісного підходу.
- •5. Урок математики та його особливості за методичними системами м. В. Богдановича та л. П. Кочиної, н. П. Листопад.
- •6. Дидактико-методичні особливості проведення уроків математики в 1 класі.
- •7. Підготовка учнів до введення натурального числа за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •8. Методичні підходи до вивчення нумерації чисел у межах 10 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Утворення чисел від 21 до 100
- •Особливості вивчення нумерації чисел у межах 100 і 1000 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Методика навчання нумерації у межах 1000
- •10. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел в 4-річній початковій школі.
- •11. Особливості вивчення табличних випадків додавання та віднімання в межах 10 за чинними підручниками. Первинне ознайомлення учнів з дією додавання та віднімання.
- •12. Особливості вивчення табличного додавання та віднімання з переходом через десяток за різними методичними системами початкового курсу математики.
- •13. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання в межах 100 і 1000 в умовах компетентнісно-орієнтованого навчання в початковій школі.
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •Письмові прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •14. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •Письмове додавання та віднімання
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •15. Методика вивчення табличного множення і ділення за різними методичними системами чинних підручників для учнів початкової школи. Первинне ознайомлення учнів з дією множення і ділення.
- •Ознайомлення з арифметичною дією множення та ділення
- •16. Методика вивчення усного множення і ділення в межах 100 і 1000 в курсі початкової школи.
- •Ділення на кругле число способом підбору
- •Ділення на двоцифрове число способом підбору
- •17. Методика вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел в умовах варіативності початкової математичної освіти.
- •Письмове множення багатоцифрового числа на одноцифрове
- •Множення одноцифрового числа на багатоцифрове
- •Множення чисел, що закінчуються нулями
- •Ділення чисел, що закінчуються нулями
- •18. Ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами (точкою, відрізком, ламаною, кутом, багатокутником, колом, променем, кругом).
- •19. Впровадження компетентністного підходу під час навчання молодших школярів на уроках математики побудови найпростіших фігур за допомогою лінійки, косинця, циркуля.
- •20. Реалізація диференційованого підходу під час вивчення алгебраїчного матеріалу. Формування уявлень про вираз. Рівності, нерівності та рівняння в початковому курсі математики.
- •Буквені вирази
- •Рівняння
- •Нерівності зі змінною
- •21. Особливості опрацювання найважливіших величин у початковому курсі математики. Формування предметних компетенцій у процесі ознайомлення учнів з масою, часом, швидкістю та їх одиницями.
- •Міри довжини
- •Міри площі
- •Міри вартості
- •Міри швидкості
- •Продуктивність праці, час, робота
- •22. Особливості моделювання сучасного уроку математики на засадах компетентнісного підходу.
- •23. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на додавання і віднімання за методичною системою с. О. Скворцової.
- •24. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на множення і ділення за методичною системою с. О. Скворцової та м. В. Богдановича.
- •25. Методика навчання молодших школярів розв'язанню складених сюжетних задач.
- •1.Ознайомлення з задачею. Аналіз тексту задачі.
6. Дидактико-методичні особливості проведення уроків математики в 1 класі.
Дидактичні вимоги до підготовки і проведення уроків. Перш ніж говорити про організацію уроку в 1 класі, нагадаємо, що, окрім знання методики, обов’язковою передумовою якості навчання є всебічне вивчення дитячих можливостей, знання індивідуальних характеристик кожної дитини.
Зараз учителі перших класів мають змогу вибору навчально-методичного забезпечення. У цих умовах ще більше зростає вага таких дидактичних умінь, як уміння бачити початкову освіту як цілісну систему, визначення в ній ролі 1 класу, з’ясування змісту та особливостей навчання саме з першокласниками.
Готуючись до уроку, вчитель передусім осмислює і визначає його цілі. На кожному уроці є основна мета, якій підпорядковані проміжні. Радимо не дрібнити цілі уроку, не повторювати з уроку в урок ті формулювання, що стосується постійних або довготривалих цілей. Особливо це стосується реалізації виховного і розвивального потенціалу засвоюваного матеріалу.
Цілі уроку можуть стосуватися як роботи класу в цілому, так і окремих учнів ( останнє, як правило, вчителі обходять ).
Розглянемо особливості структури і способів організації навчальної діяльності шестилітніх першокласників на уроці. Вони зумовлені:
скороченням тривалості уроку до 35 хв.;
широким використанням ігрових форм навчання;
проведенням протягом уроку 1 – 2 динамічних вправ або розвантажувальних пауз (разом до 5 – 6 хв. уроку);
відсутністю домашніх завдань, які потребують статичного навантаження на неміцні м'язи рук дитини, перенапругу зору тощо;
використанням у процесі контролю й оцінювання змістовних, стимулюючих оцінних суджень.
З досвіду вчителів, які успішно працюють із шестилітками, можемо дати деякі поради щодо заощадження часу: 1) кожний урок обов'язково розпочинати одразу після дзвінка; 2) майже всі записи на дошці робити заздалегідь; 3) навчальне обладнання має бути "під рукою";
запитання до класу ставити однозначно, конкретно, не провокувати дітей на перепитування, емоції, вигуки;
довести до мінімуму зауваження, що стосуються порушень дисципліни (особливо недоцільні вони під час пояснення матеріалу, читання, розгляду картин); 6) уникати багатослівних інструкцій щодо наступної роботи, не повторювати їх; 7) проведення дидактичних ігор ретельно продумувати, щоб не було потреби уточнювати правила і пояснювати особливості використання реквізиту.
У структурі уроку місце гри, її тривалість визначаються завданнями уроку і змістом самої гри. Протягом уроку вчитель може ввести 2—3 короткочасні ігрові ситуації різної тривалості, а може весь урок побудувати у вигляді сюжетно-рольової гри.
У систему дидактичних ігор для першокласників на уроках доцільно включати ігри: 1) на формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення); 2) на відновлення, доповнення цілого; 3) виключення "зайвого"; 4) ігри-інсценізації; 5) ігри-конструювання, рольові ігри з елементами сюжету.
Для результативності уроку із шестилітніми потрібно вчасно чергувати завдання, що потребують різних видів сприймання. Зокрема, слухову роботу варто змінювати практичними діями з різними рухами. Важливо урізноманітнювати й форми завдань. Так, діти можуть працювати індивідуально, разом з учителем (наприклад, аналізують звуковий склад слова, пишуть літери, розбирають схему речення). На кожному уроці обов'язково треба знаходити час для самостійних завдань переважно практичного характеру.
Узагальнення педагогічних досліджень і передового досвіду дає можливість визначити дидактичні вимоги до організації диференційованого підходу, а саме: 1) вчитель враховує загальну готовність дітей до навчальної діяльності та готовність до засвоєння конкретного матеріалу; 2) вміє передбачити труднощі, які можуть виникнути в дітей під час його засвоєння; 3) в системі уроків використовує диференційовані завдання індивідуального і групового характеру; 4) робить перспективний аналіз: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на даному етапі уроку, як продовжити цю роботу на наступних уроках.