Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dayte_viznachennya_logopediyi_yak_nauki.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
203 Кб
Скачать
☆
  1. Уточнення значень знайомих слів і збагачення словника шляхом:

  • накопичення нових слів з різних частин мови;

  • вміння користуватися навичками словотворення.

  1. Розвиток і вдосконалення граматичної будови мовлення.

  2. Навчання активно використовувати в мовленні синоніми, антоніми, омоніми.

Протягом ІІ етапу логопедичних занять з дітьми, які мають порушення письма і читання, обумовлені нерізко вираженим загальним мовним недорозвитоком продовжують удосконалювати звукову сторону мовлення і засвоювати граматичні поняття, що відносяться до морфемної будови слова, встановлюють відношення між значенням і формою слова. На цій основі школярі оволодівають способом словотворення, що є необхідною умовою уточнення і збагачення словникового запасу.

Накопичення фонетичних та морфологічних узагальнень і впорядкування на цій основі мовних засобів( вимова, словник, граматична будова) дозволяє перейти до ІІІ етапу корекції вад писемного мовлення до роботи із розвитку й удосконалення зв’язного мовлення Основні завдання ІІІ етапу.

  1. Уточнення смислового значення слова у фразі ( до якого слова відноситься, від якого слова залежить).

  2. Уточнення уявлень про закінчення та його роль у визначенні функцій і місця слова у фразі.

  3. Закріплення вміння дотримуватися послідовності закінчених смислових одиниць у ході складання речень і текстів.

На цьому етапі роботи застосовують вправи:

  • складання словосполучень за схемами;

  • відбір дії за малюнком, складання графічної схеми речення;

  • виділення головних членів речення.

Робота над текстом, яка проводиться протягом усього етапу, потребує тривалої попередньої підготовки.

ропонуємо такі види роботи над текстом:

  • скласти план тексту;

  • робота з деформованим текстом;

  • записати кінцівку тексту за його початком

60. Охар-те клініко-педагогічну класифікацію порушень мовлення.

Клініко-педагогічна класифікація:

Порушення усного мовлення: належать розлади фонаційного оформлення : афонія, дисфонія – відсутність або порушення голосу; брадилалія - патологічно уповільнений темп мовлення ; тахілалія - патологічно прискорений темп мовлення; заїкання - один із складних і тривалих мовленнєвих порушень на фоні поліморфного хворобливого стану, характерним зовнішнім симптомом якого є судомне порушення мовлення; ДИСЛАЛІ́Я – порушення звуковимови при нормальному слуху і збереженій іннервації мовленнєвого апарату; РИНОЛАЛІ́Я – вид органічної дислалії; порушення тембру голосу та звуковимови, що утворюється внаслідок зайвого або недостатнього в процесі мовлення резонування у носовій порожнині і обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату; ДИЗАРТРІ́Я – розлад чіткого мовлення, зумовлений недостатністю іннервації мовленнєвого апарату внаслідок ураження ЦНС; АФАЗІ́Я – повна чи часткова втрата мовлення, яка обумовлена ураженням кори домінантної півкулі головного мозку за відсутності розладів артикуляційного апарату і слуху; АЛАЛІ́Я – відсутність або недорозвинення експресивного та імпресивного мовлення, що виникає внаслідок органічного ушкодження мовленнєвих зон кори головного мозку у пренатальний або післяпологовий періоди.

Порушення писемного мовлення: АЛЕКСІ́Я – повна нездатність чи втрата здатності оволодіння процесом читання; ДИСЛЕКСІ́Я – часткове порушення процесів читання, яке проявляється в помилках стійкого характеру, що повторюються; АГРАФІ́Я – порушення психофізичних процесів, які забезпечують закономірний зв’язок між звуковим та письмовими аспектами мовленнєвої діяльності, які призводять до повної нездатності володіння письмом або втрати цього вміння; ДИСГРАФІ́Я – часткове специфічне порушення процесу письма.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]