- •Дайте визначення логопедії як науки. Розкрийте мету та завдання логопедії.
- •Охарактеризуйте основні види мовленнєвої патології в усному та писемному мовленні.
- •Розкрийте аспекти нормального розвитку мовлення.
- •Охарактеризуйте основні методи логопедичного впливу.
- •Назвіть екзогенно-органічні причини виникнення порушень мовлення у дітей.
- •Охарактеризуйте роль слуху і зору в розвитку мовлення дошкільників
- •Дайте хар-ку класифікації мовл. Порушень. Назвіть причини мовл.Порушень.
- •Визначте роль біологічних і спадкових факторів в психічному розвитку дитини.
- •Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку.
- •Дайте визначення поняттю «дислалія». Назвіть причини, симптоматику, класиф.Даного порушення.
- •Схарактеризуйте основні вади вимови звуків у разі дислалії.
- •13. Дайте визначення такого мовл. Порушення, як дизартрія.
- •14.Обгрунтуйте, за якими принципами комплектуються групи у днз для дітей з порушеннями мовлення.
- •15.Схарактеризуйте ступені прояву псевдобульбарної дизартрії.
- •16. Розкрийте суть індивідуальної роботи з дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку.
- •17. Назвіть причини виникнення дизартрії. Клініко-фізіологічні аспекти дизартрії.
- •18. Охарактеризуйте таблицю класифікації голосних звуків за м.Савченко.
- •21. Дайте визначення ринолалії як самостійної мовл.Вади. Причини, симптоми, діагностика ринолалії.
- •22. Розкрийте зміст роботи з обстеження дітей з дизартричними порушеннями.
- •23.Дайте розгорнута характеристику форм ринолалії. Основні напрями корекційної роботи при ринолалії.
- •24.Схарактеризуйте основні напрями і методи логопедичного впливу, спрямованого на корекцію дизартричних порушень.
- •25.Схарактеризуйте фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення.
- •27.Дайте визначення загальному недорозвитку мовлення.
- •28. Обгрунтуйте, як впливає порушення фонематичного слуху на розвиток мовлення дитини.
- •1. Рівень мовного розвитку характеризується відсутністю мови.
- •2. Рівень мовного розвитку характеризується зачатками загальновживаної мови.
- •3. Рівень мовного розвитку.
- •4. Рівень загального недорозвитку, або нерізко - виражений знм.
- •30.Опишіть завдання та зміст логопедичної роботи у доопераційний та післяопераційний періоди при ринолалії.Дайте характеристику кожного етапу.
- •30. Опишіть завдання та зміст логопедичної роботи у доопераційний та післяопераційний періоди при ринолалії. Дайте хпрпктеристику кожного етапу.
- •31.Розкрийте поняття «перший рівень знм», «другий рівень знм». Дайте характеристику 1 та 2 рівнів знм.
- •32.Схарактеризуйте основні завдання корекційної роботи для дітей з ффн.
- •34.Назвіть, якими є особливості раннього психомоторного та мовленнєвого розвитку дітей із внгп.
- •35. Розкрийте поняття «третій рівень знм». Поясніть, чим він відрізняється від інших.
- •36.Дайте характеристику особливостям психічного стану дітей з внгп. Чи впливає вік дитини на цей стан?
- •41. Охарактеризуйте класифікацію афазії за о.Лурія.
- •42.Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання зіїкання.
- •45. Дайте характеристику судомних заїкань. Причини, етіологія симптоматика заїкання.
- •1. Біологічні (фізіологічні): порушення центральної нервової системи та фізичного здоров‘я, загальні та мовленнєві моторики.
- •2. Соціальні (психологічні): мовленнєві спотикання та інші порушення експресивного мовлення, феномен фіксованості на дефекті, логофобії.
- •49.Охарактеризуйте порушення мовленнєвої діяльності дітей з різними формами алалії.
- •51. Дайте визначення вад голосу. Охарактеризуйте причини, механіхми виникнення голосових порушень. Класифікація порушень голосу.
- •1. За проявою:
- •2. За етіопатогенетичним механізмами. Виділяється дві групи порушень голосу (органічні і функціональні):
- •56.Охар-те психолого-педагогічну клас-ю порушень мовлення.
- •57.Дайте характеристику поняття «мовленнєва готовність». Яке значення вона має у процесі засвоєння навичок письма та читання?
- •58.Розкрийте зміст логопедичного обстеження при порушеннях голосу. Відновлення голосу при парезах та паралічах гортані. Профілактика порушень голосу.
- •Уточнення значень знайомих слів і збагачення словника шляхом:
- •Розвиток і вдосконалення граматичної будови мовлення.
- •Навчання активно використовувати в мовленні синоніми, антоніми, омоніми.
- •Уточнення смислового значення слова у фразі ( до якого слова відноситься, від якого слова залежить).
- •Уточнення уявлень про закінчення та його роль у визначенні функцій і місця слова у фразі.
- •Закріплення вміння дотримуватися послідовності закінчених смислових одиниць у ході складання речень і текстів.
- •60. Охар-те клініко-педагогічну класифікацію порушень мовлення.
- •61. Поясніть які аномалії в будові артикуляційного апарату впливають на звуковимову дітей.
- •3. Варіанти порушень артикуляційного апарату
- •62. Розкрийте суть методики логопедичної роботи з розумово відсталими дітьми.
- •63. Проаналізуйте обстеження артикуляційного апарату дошкільника.
- •64. Поаналізуйте обстеження фонематичного сприймання звуків на слух.
- •65. Охарактеризуйте таблицю класифікації приголосних звуків за м.Савченко
- •1. Передньоязикові:
- •II. За участю шуму і голосу приголосні поділяються на чотири групи.
- •III. За способом артикуляції або утворення перешкоди між активними і пасивними органами вимови, приголосні поділяються на 5 груп.
- •IV. За відсутністю або наявністю палаталізації.
- •1.2.3. Класифікація приголосних звуків за м.Савченко є доцільною для логопедичної роботи шкільного логопеда. Вона виділяє такі групи приголосних:
- •II. За способом творення перепони приголосні поділяються на:
- •III. За участю спинки язика:
- •IV. За участю голосу й шуму:
- •V. За участю носового резонансу:
- •66. Проаналізуйте акустичні основи голосоутворення.
- •67. Дайте характеристику приголосних звуків
- •68. Охаректеризуйте традиційний підхід до подолання вад звуковимови.
- •69.Дайте характеристику порушення темпу мовлення
- •2.1 Брадилалія
- •2.2 Тахилалія
- •16. Розкрийте суть індивідуальної роботи з дітьми.
- •34. Назвіть якими є особливості раннього психомоторного та мовленнєвого розвитку дітей з внгп.
- •44. Перерахуйте основні положення диференціаційної діагностики афазії від інших мовленнєвих порушень
- •73. Спробуйте визначити диференційні ознаки алалії та відомих вам порушень мовленнєвого розвитку.
- •42. Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання заїкання
- •76. Дайте характеристику свистячим звукам. Назвіть недоліки вимови свистячих звуків та способи їх усунення. (с,з,ц)
- •72. Назвіть недоліки вимови сонорних звуків опишіть прийоми постановки сонорних звуків.
- •71. Поясніть використання нетрадиційних методів обстеження мовлення дітей дошкільного віку.
- •70. Проаналізуйте дії логопеда при виявлені патології артикуляційного апарату.
- •75. Поясніть особливості організації та проведення логопедичного масажу в логопедичній практиці. Назвіть показання до застосування логопедичного масажу.
- •78. Дайте визначення поняттю «патологічне порушення мови». Поясніть роль мовленнєвої функції в психічному розвитку дітей.
- •77. Розкрийте вплив розвитку дрібної моторики та мовленнєвого дихання на формування мовлення дітей дошкільного віку.
- •77. Розкрийте вплив розвитку дрібної моторики та мовленнєвого дихання на формування мовлення дітей дошкільного віку.
- •79. Опишіть основні прийоми корекції при дислалії у дітей дошкільного віку: задньоязикових та губних звуків.
- •42. Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання заікання.
- •44. Перерахуйте основні положення диференційної діагностики афазії від інших мовленнєвих порушень.
1. Передньоязикові:
передньоязиково-зубні: д, т, н, л с, с', з, з', дз, дз', ц, ц' — при вимовлянні цих звуків передня частина язика разом із його кінчиком артикулює від носно верхніх різців, утворюючи з ними зімкнення або щілину. Звуки с, с', з, з', дз, дз', ц, ц' — свистячі (за акустичним враженням), тому що при їхньому вимовлянні виникає характерний шум, схожий на свист.
передньоязиково-альвеолярні: д', т', н', л' ж, ш, дме, ч, р, р' — при вимовлянні цих звуків передня частина язика разом із його кінчиком артикулює відносно альвеолярних відростків щелеп, утворюючи з ними зімкнення або щі лину. Звуки ж, їй, дж, ч — шиплячі (за акустичним враженням), тому що при їхньому вимовлянні струмінь видихуваного повітря, яке проходить щілинами у ротовій порожнині, створює шум, що нагадує шипіння. Звуки p, р' тремтячі (вібранти) — утворюються в результаті вібрації переднього краю язика біля альвеол верхніх різців;
Середньоязикові — й, г' — при їхньому вимовлянні середня части на спинки язика піднімається до твердого піднебіння й утворює з ним щілину. Якщо щілина вузька — вимовляється приголосний й, а коли щілина віддалена від піднебіння і шуму не чути — вимовляється нескладовий приголосний і.
Задньоязикові;— к, ґ, х — при утворенні цих звуків задня частина спинки язика артикулює відносно м'якого піднебіння і задньої частини твердого піднебіння, утворюючи тут зімкнення або щілину.
Глотковий (фарингальний) приголосний — г — щілинний, дзвінкий, твердий.
II. За участю шуму і голосу приголосні поділяються на чотири групи.
Приголосні, утворювані за допомогою голосу і при слабо вираженому шумі, називають сонорними. До них відносять: в, м, м', н, н', л, л', р, р', й, г. Сонорні приголосні протиставляються всім іншим приголосним, які називають шумними. На відміну від сонорних, вони утворюються за участю достатньо сильних шумів, які ясно розрізняються: б, п, ф, д, д'у т, т', з, з', с, с', ц, ц', дз, дз', ж, ш, д^ж, ч, к, ґ, х. Шумні приголосні, у свою чергу, поділяються на дві групи. Одна група — приголосні, утворювані без участі голосу, за допомогою одного лише шуму. Вони називаються глухими; при їх вимовлянні голосова щілина розкрита, голосові зв'язки не коливаються — п, ф, т, т', с, с', ц, ц', ш, ч, к, х. Інша група — приголосні, утворювані за допомогою шуму у супроводі голосу. Вони називаються дзвінкими — б, д, д', з, з', дз, дз', ж, дме, ґ. Більшість шумних приголосних складає пари глухих і дзвінких (п-б, ф-в, ш-ж ).
III. За способом артикуляції або утворення перешкоди між активними і пасивними органами вимови, приголосні поділяються на 5 груп.
Шумні приголосні утворюють три групи:
зімкнені, або вибухові: б, б', п, п', д, д', т, т', к, к', ґ, ґ;
щілинні або фрикативні: в, в', ф, ф', з, з', с, с', ж, х, ш, г, г';
зімкнено-щілинні (злиті), або африкати: ц, ц', дз, дз', дж, ч, ч'.
Сонорні приголосні поділяються на дві групи:
зімкнено-прохідні: м, м', н, н', л, л' (м, м', н, н' є носовими, а л, л' — боковими);
тремтячі, або вібранти: р, р';
щілинний м 'який — й, ї.
